ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2024Справа № 910/18747/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»
до акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»
про стягнення 3455120,56 грн,
Представники:
від позивача Янів М.В.
від відповідача Кулик С.А.
До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» до акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення за договором № 164-2 надання послуг від 11.04.2023 3455120,56 грн, в тому числі: 3200000,00 грн боргу, 198624,66 грн пені, 25600,00 грн інфляційних втрат, 30895,90 грн 3% річних.
Суд своєю ухвалою від 08.12.2023 відкрив провадження у справі № 910/18747/23, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо оплати послуг позивача з ремонту локомотивних візків.
Відповідач факт отримання послуг на визначену позивачем суму (3300000,00 грн) не заперечив, надавши докази сплати частини боргу у розмірі 200000,00 грн після відкриття провадження у справі. Відповідач не погодився з розрахунком розміру 3% річних та пені, надавши свій розрахунок.
Також відповідач зазначив, що наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану та просив зменшити розмір пені, 3% річних, інфляційних втрат.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
11 квітня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» (виконавець) та акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (замовник) уклали договір надання послуг №164-2 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту локомотивних візків тепловоза серії ТЕМ, який належить замовнику на правах власності, код 50220000-3 відповідно до ДК 021:2015, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцю зазначені послуги на умовах та в порядку, визначених цим договором.
Ціна договору становить 3300000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 55000,00 грн (пункти 2.1, 2.4 Договору).
Підставою для оплати наданих послуг є підписаний обома сторонами акт здачі-приймання наданих послуг та виставлений на його підставі рахунок.
Відповідно до п. 2.6 Договору розрахунок за надані послуги здійснюється замовником впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.
30 червня 2023 року сторони підписали акт здачі-приймання наданих послуг № 750 на загальну суму 3300000,00 грн.
З огляду на умови Договору відповідач повинен сплати за послуги до 11.08.2023.
Відповідач сплатив за послуги 100000,00 грн.
Станом на день звернення з позовом до суду відповідач не сплатив позивачеві 3200000,00 грн.
Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 3200000,00 грн боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Під час розгляду справи в суді відповідач погасив 200000,00 грн боргу, у зв'язку з чим суд закриває провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 13.4. Договору за порушення термінів розрахунку виконавець має право на стягнення з замовника пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 0,1% від суми простроченої заборгованості.
За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 3200,00 грн пені (3200000,00 х 0,1%). Суд відмовляє в частині стягнення 195424,66 грн пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 25600,00 грн інфляційних втрат.
Згідно з розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 30624,66 грн 3 % річних за період з 14.08.2023 по 04.12.2023. Суд відмовляє в частині стягнення 571,24 грн 3% річних.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Крім того суд зазначає, що як позивач так і відповідач перебувають у вкрай важких економічних умовах воєнного стану в країні.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).
Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який виданий всім кого це стосується, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Форс-мажорними обставинами визнається обставина (дія чи подія), що спричинили неможливість виконання договірних зобов'язань у обумовлений сторонами строк. Ці обставини є юридичними фактами, що спричинили неможливість виконання договірних зобов'язань, і для настання яких необхідна наявність певних умов: виникнення після укладення договору; неможливість виконання зобов'язання у період їх існування; закріплення, як правило, таких обставин у договорі як таких, що звільняють від виконання зобов'язання.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.
Відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов'язання у встановлені строки внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).
Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання зобов'язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.
Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 3000000,00 грн боргу, 3200,00 грн пені, 25600,00 грн інфляційних втрат, 30624,66 грн 3% річних, а разом 3059424,66 грн. Суд закриває провадження в частині стягнення 200000,00 грн боргу та відмовляє в іншій частині позову.
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач надав належні докази понесення 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (договір № 01/11/2023/к про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2023, акт виконаних робіт від 09.01.2024, ордер, свідоцтво, платіжна інструкція).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» до акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія».
Стягнути з акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035, код 36716128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» (вул. Ходорівська, 4, м. Новий Розділ, Львівська обл., 81652, код 37958251) 3000000,00 грн боргу, 3200,00 пені, 25600,00 грн інфляційних втрат, 30895,90 грн 3% річних, 48891,37 грн судового збору, 18867,21 грн витрат на правничу допомогу.
Закрити провадження в частині стягнення 200000,00 грн боргу.
Відмовити в іншій частині позову.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 12.04.2024.
Суддя С. А. Ковтун