ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2024Справа № 910/480/24
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Фермерського господарства "Промінь"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 34 761,91 грн
без повідомлення учасників справи
Фермерське господарство "Промінь" (далі - ФГ «Промінь», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПрАТ «СК "Еталон", відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 34 761,91 грн
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.01.2023 у м. Одеса, на перетині вулиць Рішельєвської та В. Арнаутської, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ФГ «Промінь», та автомобіля марки «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , якого було визнано винним у вказаній ДТП та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ "СК "Еталон".
Позивач звернувся до відповідача (ПрАТ "СК "Еталон") за виплатою страхового відшкодування, однак, той свої зобов'язання виконав частково, сплатив лише 52 384,35 грн. страхового відшкодування, тому у позові ФГ «Промінь» стягнути з ПрАТ «Страхова компанія "Еталон» невідшкодовану суму матеріальної шкоди у розмірі 34 761,91 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що ПрАТ «Еталон» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, позивачу сплачено відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 52 384,35 грн. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу та суми ПДВ, нарахованої на виконані ремонтні роботи пошкодженого автомобіля.
Також відповідач подав клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості пошкодженого автомобіля, оскільки він не погоджується з наданим позивачем експертним висновком.
Розглянувши вказане клопотання, суд вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на наступне. Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У той же час, із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем був наданий експертний висновок про оцінку пошкодженого транспортного засобу, а також висновок експерта був наданий відповідачем разом з відзивом, відтак, суд вважав, що у справі достатньо доказів на підтвердження вартості пошкодженого транспортного засобу і у проведенні нового автотоварознавчого дослідження немає необхідності.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 30.01.2023 в м. Одесі на перетині вулиць Рішельєвської та В. Арнаутської сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ФГ «Промінь», та автомобіля марки «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого належному позивачу транспортному засобу була заподіяна шкода.
Постановою Приморського районного суду м Одеси від 22.03.2023 у справі № 522/3054/23, яка набрала законної сили, за вказаним фактом ДТП водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "СК "Еталон" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серія ЕР № 210234219.
Матеріали справи свідчать, що з метою встановлення вартості механічних пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, ФГ «Промінь» звернулося із заявою до оцінювача про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку № 0602Д/23/1 від 22.02.2023 судового експерта Хоменка В.В. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 65-21/П від 16.11.2021) розмір матеріального збитку, нанесений внаслідок ДТП від 30.01.2023 власнику колісного транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 104 575,13 грн. з ПДВ.
12.04.2023 ФГ «Промінь» звернулося до ПрАТ "СК "Еталон" із заявою про виплату страхового відшкодування вартості пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу.
У відповідь на вказану заяву ПрАТ "СК "Еталон" листом № 01-04-336/01/50/2023 повідомило позивача про прийняте ним рішення щодо виплати ФГ «Промінь» страхового відшкодування в сумі 52 384,35 грн.
У подальшому зазначену суму відповідач перерахував на рахунок ФГ «Промінь», про що свідчать платіжні інструкції № 2888_00000/44436е-bt06-479b-88ed-5de45873fa98 від 24.08.2023; № 3000_00000/c326btb5-3aae-475f-ac9d-4646ed2dc6f5 від 05.09.2023; № 3532_00000/42b77380-e539-4817-b3da-923605e7c96e від 13.10.2023; № 3551_00000/3f1e0ecf-0044-48e0-bebc-0b72f8a38e9e від 16.10.2023, копії яких наявні в матеріалах справи.
Уважаючи, що відповідач неповністю відшкодував спричинені його страхувальником збитки, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Еталон» невідшкодовану суму страхового відшкодування у розмірі 34 761,91 грн., враховуючи при цьому коефіцієнт фізичного зносу та суму ПДВ, як це передбачено нормами діючого законодавства.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ч. 2, 3 ст. 22, 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються з урахуванням зносу в порядку, встановленому законодавством, зокрема, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.
На підтвердження розміру понесених збитків позивач надав до суду висновок судового експерта Хоменка В.В. № 0602Д/23/1 від 22.02.2023, яким встановлено, що розмір матеріального збитку, спричиненого транспортному засобу «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 104 575,13 грн. з ПДВ. При цьому під час визначення вартості матеріального збитку у висновку експерта були враховані, зокрема, вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість матеріалів для ремонту, вартість нових складових-запчастин для заміни, коефіцієнт фізичного зносу (який склав 0,70).
У свою чергу відповідач розрахував розмір збитку, завданого позивачу, на підставі звіту № 37-D/12/82 від 20.04.2023, складеного оцінювачем ФОП Видутою Д.Ю., у якому також було враховано коефіцієнт фізичного зносу (0,7). Відповідно до вказаного звіту вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 52 384,36 грн. (без врахування ПДВ на запасні частини та матеріали).
Проте наданий відповідачем звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 37-D/12/82 від 20.04.2023, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Видутою Д.Ю. не може вважатись належним та допустимим доказом з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, її вимоги є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (пункт 1.4 Методики).
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4 Методики).
Відповідно до пункту 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
При цьому судом враховано, що відповідач не звертався до позивача і з жодними запитами на отримання додаткових документів, фото тощо для отримання даних, необхідних для оцінки.
Відтак, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що суб'єктом оціночної діяльності ФОП Видутою Д.Ю. був проведений особистий огляд пошкодженого транспортного засобу "«Volkswagen Touareg», а також інформації про отримання ним даних, необхідних для оцінки, звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 37-D/12/82 від 20.04.2023, не може вважатись належним та допустимим доказом у даній справі.
Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 76,77 ГПК України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розрахованої ним вартості відновлювального ремонту.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази проведення фактичного ремонту транспортного засобу позивачем, суд приходить до висновку, що при розрахунку матеріальних збитків слід виходити із суми витрат, визначеної висновком експерта 22.02.2023 № 0602Д/23/1.
Крім того суд враховує, що згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна
Отже вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У зазначених випадках суду слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
Як роз'яснив Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року по справі № 523/5890/15-ц, від 28 лютого 2018 року по справі № 757/22706/15-ц, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому виплата здійснюється без податку на додану вартість, який сплачується після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.
Згідно з розрахунком суду ПДВ (20%) у даному випадку склав 17 429,17 грн., виходячи із вартості збитку, оціненого судовим експертом Хоменком В.В. у висновку № 0602Д/23/1 від 22.02.2023.
Таким чином, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу і страхове відшкодування було сплачено безпосередньо потерпілій особі, розмір шкоди у спірних правовідносинах, який підлягає стягненню з відповідача, має визначатися у розмірі 87 146,26 грн. (104 575,13 - 17 429,17), тобто без ПДВ.
Отже суд вважає доведеною позивачем належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 87 146,26 грн. без ПДВ.
Також суд враховує положення статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № EP-210234219 від 28.02.2023 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 160 000,00 грн., а франшиза - 0 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу становить 87 146,26 грн.
Разом з тим, враховуючи часткову сплату відповідачем страхового відшкодування у сумі 52 384,35 грн., стягненню підлягає сума 34 761,91 грн. (87 146,26 - 52 384,35), тобто в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФГ «Промінь» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Фермерського господарства "Промінь" до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон" про стягнення 34 761,91 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Фермерського господарства "Промінь" (68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 98, ідентифікаційний код 24759563) страхове відшкодування в сумі 34 761 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят одна ) грн. 91 коп. та судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повне судове рішення складене 11 квітня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.