Справа № 346/7120/23
Провадження № 2/346/456/24
03 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді П'ятковського В.І.
за участі секретаря Насадик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача звернувшись до суду із вказаним позовом посилається на те, що 17 лютого 2022 року відповідачка уклала із ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 5554050. Договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами та правилами надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту з ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті та підтвердила, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644, ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
16 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передав позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19 червня 2023 року до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки, в сумі 73 367,84 грн, з яких:
- 20 800 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
- 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТОВ «Авентус Україна» станом на день відступлення права вимоги. ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Крім того, 11 лютого 2022 року між ТОзВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено кредитний договір № 2925957, відповідно до умов договору він вважається укладеним з моменті підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефон, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.
Відповідно до умов кредитного договору кредит вважається наданий в день перерахунку суми кредиту на користь клієнта.
Підписавши кредитний договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами та правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті ТОзВ «Лінеура Україна». Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644, ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Вказує, що 17 травня 2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір факторингу № 17052023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників від 19 липня 2023 року до договору, в тому числі право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року, в сумі 73 367,84 грн, яка складається із 20800 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТзОВ «Лінеура Україна» станом на день відступлення права вимоги. ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Таким чином, Бучицька має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 5554050 від 17 лютого 2022 року, в сумі 73 367,84 грн та за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року в сумі 43 101,84 грн.
Посилаючись на викладене, умови договору та норми діючого законодавства просить задовольнити позов та стягнути з відповідачки заборгованість за вказаними кредитними договорами та судові витрати по справі.
Представник позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, при подачі позовної заяви до суду заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала відзив на позовну заяву в якому щодо позову заперечила. Так, вказала, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів, є первинні документи встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі первинні документи що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факту надання коштів у кредит.
Проте позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно двох кредитних договорів на рахунок відповідача, та не долучено квитанцій про зарахування коштів. Також в позовній заяві відсутні відомості про відкриття відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов кредитних договорів та зарахування коштів на ці рахунки, відсутні докази користування нею вказаними коштами.
Відповідачка вказує, що долучені до позовної заяви копії кредитних договорів, та роздруковані розрахунки заборгованості не свідчать про отримання нею кредитних коштів, та не дозволяють суду перевірити чи дійсно передавалися грошові кошти позичальнику в кредит.
З цих підстав просить, в задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити в її відсутності.
У відповіді на відзив представник позивача вказав, що договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаного позичальником при укладенні договору, та має силу договору укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови кредиту, його розмір, грошову одиницю, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору.
Щодо посилань відповідачки на те, що позивачем не підтверджено факт передачі кредитних коштів вказав, що кредитний договір є укладений не з моменту передачі грошових коштів, а з моменту його підписання. Зазначив, що відповідачка не надала доказів, які б спростували, як факт надання кредиту в розмірі визначеному кредитним договором та договором позики так і розмір заборгованості, що є процесуальним обов'язком відповідачки.
Таким чином заперечення ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах, не підтверджені належними та допустимим доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 вказаного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТзОВ «Авентус Україна» та Бучицькою укладено кредитний договір № 5554050 (а.с. 7-14). Відповідно до п. 9.6 кредитного договору він укладався шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони позивача електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту йог підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в договору. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умова цього договору.
Відповідно до п. 9.8 кредитного договору підписуючи договір споживач підтверджує, що перед укладенням договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений із умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, він їх повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.
Згідно пп. 1.3, 1.2, 1.4, 1.5.1 сума кредиту (загальний розмір) складає 20 800 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в договорі.
19 червня 2023 року між ТзОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 15-18).
Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5554050, сума заборгованості 73 367,84, яка складається із: 20 800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 567,84 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19). Вказаний розмір заборгованості підтверджується також долученим до позовоноїї заяви розрахунком заборгованості (а.с. 92-104).
Також 11 лютого 2022 року між відповідачкою та ТзОВ « Лінеура Україна» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 26-40).
Відповідно до п. 9.7 кредитного договору він укладався шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони позивача електронним підписом в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в договору. Введення клієнтом одноразового коду ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умова цього договору.
Відповідно до п. 9.8 кредитного договору підписуючи договір клієнт підтверджує, що перед укладенням договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений із умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, він їх повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися.
Згідно пп. 1.3, 1.2, 1.4, 1.5.1 сума кредиту (загальний розмір) складає 11 000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в договорі.
19 липня 2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 19072023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 38-40).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19072023 від 19 липня 2023 року позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2925957, сума заборгованості 43 101,98, яка складається із: 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32 101,98 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 42). Вказаний розмір заборгованості підтверджується також долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості (а.с. 43).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В судовому засіданні встановлено, що договори, укладені між відповідачкою та первісними кредиторами, договори факторингу, укладені між останніми та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Тому суд не погоджується із позицією відповідачки, яка посилається, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, недоведеність позивачем факту надання кредитних коштів відповідними первинними фінансовими документами.
В свою чергу, відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами неправомірність договорів.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 визначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів доведено позивачем. Та підтверджується наявним в матеріалах справи копіями кредитних договорів та договорів факторингу. Натомість, доказів протилежного відповідачкою не подано, вона не оспорює факт укладення кредитних договорів, не надала суду належних розрахунків заборгованості, чи доказів неналежного розрахунку позивача, не надала доказів повернення коштів у розмірі та на умовах, визначених спірними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.
Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача та вважає, що він довів належними та допустимими доказами факт, що сторонами погоджено розмір наданого кредиту, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, на підставі викладеного,а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 554, 611, 612, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»), суму заборгованості за кредитним договором № 5554050 від 17 лютого 2022 року в розмірі 73 367,84 грн., з яких:
- 20 800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 52 567,84 грн сума заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»), суму заборгованості за кредитним договором № 2925957 від 11 лютого 2022 року в розмірі 43 101,98 грн., з яких:
- 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 32 101,98 грн сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», судові витрати у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: П'ятковський В. І.