Справа № 338/1101/23
Провадження № 2/344/815/24
11 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що 01 вересня 2012 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка Софія. 08.05.2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Позивачем зазначається, що перебуваючи у шлюбі, за спільні кошти, вони разом 30.04.2018 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була куплена для їх спільного проживання як сім'ї. Дана квартира придбавалась у забудовника, акт прийому передачі підписано 13.08.2019 року. Право власності оформлено за відповідачем. Після чого спільними зусиллями було розпочато проведення ремонтних робіт та облаштування квартири. За час проживання вже у новій квартирі, куди подружжя переїхало в серпні 2021 року, вони продовжили вести спільне господарство та робили поточний ремонт: купляли меблі, побутову техніку, несли спільні витрати по утриманню житла в якому проживали, мали спільний бюджет, були об'єднані працею та побутом.
Однак з часом стосунки між ними погіршились і вони прийняли рішення розлучитись. Відповідач вимагав від позивачки відмовитися від частки на дану квартиру. Після того як вона не погодилась, він 01.05.2023 року вигнав її з дому. Через обставини, які не залежали від неї, ОСОБА_1 була змушена покинути квартиру. З того часу вона разом з дітьми проживає у своїх батьків в селі за адресою: АДРЕСА_2 . Власного житла не має. Також, за час шлюбу вони разом 23.05.2019 року придбали комору за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на яку відповідач зареєстрував через тиждень після розірвання шлюбу, тобто 16.05.2023, про що позивачка дізналась з витягу ДРПП на нерухоме майно перед поданням даної позовної заяви. Вказана комора була зареєстрована тільки на відповідача, без згоди позивачки, що порушує її права, як співвласника вказаного майна. Поряд з цим, набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.
Всі грошові кошти за вказану комору були сплачені у шлюбі, що підтверджується відомостями із ДРРП про те, що її акт приймання-передачі складений ще 09.05.2020 року. На даний час виникла потреба у поділі спільного майна подружжя, однак в зв'язку з тим, що позивачка не може дійти згоди з відповідачем щодо поділу вказаного майна, змушена звернутися до суду. Зазначає, що квартира та комора є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними.
Враховуючи наведене просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 63,2 м кв, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1897430226101; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину комори загальною площею 2,3 м кв, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2738794626040. Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , витрати на правову (юридичну) у сумі 7000 гривень та судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позовні вимоги позивач визнає частково, виходячи з наступного. Викладена інформація про спільне проживання з 2021 року у даній квартирі не відповідає дійсності. В даній квартирі проживав ОСОБА_2 та власними силами і за власні кошти здійснював ремонт даного помешкання, так як фактичні шлюбні відносини з позивачем в нього припинилися вже на той час. В квартиру ОСОБА_1 переїхала проживати вже у 2022 році, в той час, як ОСОБА_2 перебував у зоні бойових дій. Очікуючи, що до даного помешкання він більше не повернется. Також слід зазначити що в даному житлі зареєстрована та проживає матір відповідача по справі ОСОБА_4 з 08.05.2023 року, яка являється пенсіонеркою, а також є особою з другою групою інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, а також довідкою МСЕК №752368 від 01.06.2022 року. Відповідач не погоджується також з твердженням, що спільними зусиллями було розпочато проведення ремонту та облаштування квартири. Так як на прохання допомогти з прибиранням квартири після ремонту, позивачка відмовилась, обгрунтовуючи це тим, що дана квартира їй непотрібна, проживати вона в ній не буде, оскільки має власне помешкання за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 зазначає, що хоч юридично домоволодіння зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 належить батькові позивачки, фактично воно знаходиться у користуванні його колишньої дружини. До моменту переїзду у квартиру в с. Крихівці, вони проживали спільно за адресою АДРЕСА_2 .
Представником відповідача зазначається, що відповідачем особисто було зроблено ремонт в даному помешкані, придбані кухонні меблі, куплена вся побутова техніка, яка є наявна в даному помешканні. Навіть за час перебування в зоні бойових дій, Якубів перечисляв кошти на рахунок колишньої дружини, за які вона здійснювала ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_2 . Стосовно визнання права власності на 1/2 частину комори за адресою: АДРЕСА_3 , зазначає, що відповідно до Квитанції до прибуткового касового ордера від 09.05.2023 року ОСОБА_2 на підставі договору №36 сплатив 39 110 гривень. Технічний паспорт на групу нежитлових приміщень комора № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 виготовлено станом на 12 травня 2023 року. Тому дана комора не може вважатися спільною сумісною власністю.
Оскільки ОСОБА_2 визнає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю, так як придбана під час шлюбу, та маючи бажання виплатити 1/2 частину вартості даної квартири, було зроблено звіт про оцінку майна. Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки 2-кімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість об'єкта складає 1 468 608 грн. 50 коп. 1/2 цієї суми становить 734 304 гривні, яку відповідач по справі пропонує виплатити позивачу ОСОБА_1 . Позивач по справі з вищезазначеною сумою виплати не погодилась. Враховуючи наведене просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме визначити вартість 1/2 частки квартири загальною площею 63,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1897430226101, та призначити грошову компенсацію відповідачем по справі ОСОБА_2 . В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. Судові витрати позивача задоволити співмірно до задоволення позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно відмітки у паспорті громадянина України - ОСОБА_1 01.09.2012 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.12).
30.04.2018 року між ТзОВ «Річковий парк ІН» та ОСОБА_2 укладено Договір №6 купівлі-продажу квартири, що буде створена у майбутньому.
За даним договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця квартиру, яка буде створена ним у майбутньому, а Покупець зобов'язується прийняти квартиру у відповідності до умов даного Договору та оплатити її. Сторони домовились, що за даним Договором продається квартира, що розташована в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_5 з наступними характеристиками: Кількість кімнат Двокімнатна; Загальна площа, 63,2 м.кв.; поверх 5; під'їзд 2; номер квартири АДРЕСА_6 ; примітка Секція 9 (п.п.1.1.-1.2. Договору) (а.с.70).
Згідно п.3.3. Договору №6 купівлі-продажу квартири, що буде створена у майбутньому від 30.04.2018 року загальна вартість квартири за даним Договором складає 290 720 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.13).
23.05.2019 року між ТзОВ «Річковий парк ІН» та ОСОБА_2 укладено Договір №36 купівлі-продажу кладової, що буде створена у майбутньому.
За даним договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця кладову № в підвальному поверсі, яке буде створена ним у майбутньому, а Покупець зобов'язується прийняти кладову №Іе у відповідності до умов даного Договору та оплатити її. Сторони домовились, що за даним Договором продається кладова №Іе, що розташована в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_5 з наступними характеристиками: назва - кладова; Загальна площа - 2,3 м.кв.; поверх підвал; під'їзд 2; номер кладової XXIVб; примітка копус 9 (п.п.1.1.-1.2. Договору) (а.с.92-94).
Згідно п.3.3. Договору №36 купівлі-продажу кладової, що буде створена у майбутньому від 23.05.2019 року загальна вартість кладової за даним Договором складає 39 110 грн.
13.08.2019 року ТзОВ «Західексперт» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 (а.с.73-74).
Згідно довідки начальника стройової частини відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_2 від 09.11.2022 року старший солдат ОСОБА_2 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , в тому, що він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії): з 08.04.2022 по 30.04.2022: з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 07.06.2022; з 17.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022: з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022: 3 01.11.2022 по 08.11.2022 (а.с.83).
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08.05.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.14).
Відповідно до довідки №6884 від 08.05.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.86).
Як вбачається з копії квитанції до прибуткового касового ордера ТОВ «Річковий парк ІН» від 09.05.2023 року ОСОБА_2 на підставі договору №36 сплачено 39 110 грн (а.с.82).
12.05.2023 року ТзОВ «Західексперт» виготовлено технічний паспорт на групу нежитлових приміщень комора XXIVб, за адресою АДРЕСА_3 (а.с.80-81).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.06.2023 року встановлено, що комора XXIVб, за адресою АДРЕСА_3 , 16.05.2023 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67721881 від 24.05.2023 року зареєстрована за ОСОБА_2 та належить йому на праві власності, в розмірі частки 1.
Із зазначеної довідки також вбачається, що для державної реєстрації подані документи, зокрема: акт приймання-передачі, серія та номер 140/2, виданий 09.05.2020 року, договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 36, виданий 23.05.2019 року (а.с.15-16).
Зазначені обставини також підтверджуються копією реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.
Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.06.2023 року за ОСОБА_2 16.08.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48313103 від 20.08.2019 року зареєстровано право власності в розмірі частки 1 на двокімнатну квартиру, загальною площею 63,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Із зазначеної довідки також вбачається, що для державної реєстрації подані документи, зокрема: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер 30/2, виданий 13.08.2019 року, видавник ТзОВ «Річковий парк ІН» та ОСОБА_2 , договір купівлі-продажу квартири, що буде створене у майбутньому серія та номер: 6, виданий 30.04.2018 року (а.с.16).
Згідно звіту про оцінку майна, а саме: 2-кімнатної квартири, загальною площею 63,20 кв.м., житловою площею 33,70 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 23.08.2023 ТзОВ «Депарк Групп» оціночна (ринкова) вартість об'єкту оцінки, без ПДВ складає 1 468 608 грн. (а.с.76-79).
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є їх спільною сумісною власністю, є рівними.
За змістом ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
В матеріалах справи відсутні докази про домовленість між сторонами про порядок поділу майна.
За змістом статей 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Судом враховано, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 було придбано у власність двокімнатну квартиру, загальною площею 63,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також комору № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_3 .
Позивачем зазначається, що згоди стосовно порядку розподілу спільної сумісної власності між ними не досягнуто, а тому такий спір підлягає вирішенню судом.
Частиною 1 статті 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ч.7 ст.57 СК України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Відповідач зазначив, що 09.05.2023 року ним сплачено 39 110 грн.за спірну комору № XXIVб, за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 09.05.2023 року. Технічний паспорт на групу нежитлових приміщень комора № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 виготовлено станом на 12 травня 2023 року. Тому дана комора не може вважатися спільною сумісною власністю.
В той же час, як встановлено судом 23.05.2019 року між ТзОВ «Річковий парк ІН» та ОСОБА_2 укладено Договір №36 купівлі-продажу кладової, що буде створена у майбутньому.
П.2.1.-2.4. Договору передбачено, що кладова за даним Договором передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту приймання-передачі. Акт підписується Сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таки подій - здійснення Покупцем оплати 100% вартості кладової, що визначена у пункті 3.3., 3.4. цього Договору; - введення Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію, свідченням чого є видача інспекцією архітектурно будівельного контролю в Івано-Франківській області сертифіката відповідності Об'єкта капітального будівництва; - здійснення розрахунків відповідно до п.3.5. даного Договору.Право власності на кладову переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту приймання-передачі, для підписання якого та отримання інших документів Покупець має з'явитися до Продавця на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення, яке Продавець надсилає Покупцю на його адресу вказану в Розділі 9 даного Договору. Сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості кладової, Покупець не набуває права власності на частину кладової.
Також, між сторонами погоджено, що покупець зобов'язується: здійснити сплату Договірної ціни в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. З'явитися за адресою, вказаною у повідомленні про необхідність з'явитися для оформлення Акту у строк, передбачений даним Договором, при цьому Покупець має попередньо здійснити сплату Договірної ціни в повному обсязі. Прийняти від Продавця кладову в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання від Продавця повідомлення про введення Об'єкту капітального будівництв в експлуатацію, укласти з експлуатуючою організацією Договір на утримання та обслуговування кладової. Протягом 120 (сто двадцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі, оформити правовстановлюючі документи на кладову на себе в установленому чинним законодавством україни порядку (п.п.4.4.-4.4.5. Договору).
Таким чином, для державної реєстрації комори № XXIVб, за адресою АДРЕСА_3 були подані документи, зокрема: акт приймання-передачі, серія та номер 140/2, виданий 09.05.2020 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.06.2023 року.
Згідно з умовами договору №36 купівлі-продажу кладової, що буде створена у майбутньому від 23.05.2019 року для отримання акту приймання-передачі, серія та номер 140/2, який виданий 09.05.2020 року відповідач зобов'язався здійснити сплату Договірної ціни в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, а саме Акт підписується Сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таки подій - здійснення Покупцем оплати 100% вартості кладової, що визначена у пункті 3.3., 3.4. цього Договору (п.2.1. Договору).
Відтак, суд критично оцінює твердження відповідача про оплату ним вартості комори після розірвання шлюбу, оскільки зазначені обставини спростовуються дослідженими судом доказами.
Також відповідачем зазначається, що оскільки ОСОБА_2 визнає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю, так як придбана під час шлюбу, то має бажання виплатити 1/2 частину вартості даної квартири.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Результати аналізу змісту положень статті 71 СК України дають підстави для висновку про те, що частини четверта та п'ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Оцінюючи положення частини п'ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд зробив висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616св18).
В той же час, позивач не надала згоду на присудження їй грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.
Враховуючи досліджені докази, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що позов є обгрунтованим, оскільки придбані в період шлюбу квартира АДРЕСА_8 , та комора № XXIVб, за адресою АДРЕСА_3 є об'єктами спільної сумісної власності подружжя, належних доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя сторонами не надано, а тому, суд дійшов висновку про поділ між сторонами набутого під час шлюбу майна, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, по 1/2 частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2023 року між адвокатським об'єднанням «Прикарпатська юридична компанія» в особі керуючого партнера Гедзика В.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги (т.1, а.с.52).
П.1.1.-1.2. Договору про надання правової допомоги передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором. Партнери адвокатського об'єднання та/або адвокати (виступаючи як захисники), здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів клієнта шляхом: надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань; правового супроводу діяльності клієнта; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; забезпечення реалізації прав клієнта у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному, конституційному судочинстві та у справах про адміністративні правопорушення.
П.3.2. зазначеного Договору передбачено, що за надання правової (юридичної) допомоги у цивільній справі про поділ спільного майна подружжя, клієнт зобов'язується сплатити винагороду адвокатському об'єднанню у фіксованому розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. У вказану вартість входить досудова підготовка матеріалів, підготовка, подання позову та весь судовий супровід справи у суді першої інстанції (повний супровід справи при підготовці до суду та під час судового розгляду у суді першої інстанції).
Згідно рахунку на оплату №15/06/23 від 15.06.2023 року встановлено, що вартість правової (юридичної) допомоги у цивільній справі про поділ майна подружжя становить 7 000 грн.
Як вбачається з копії платіжної інструкції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16.06.2023 року ОСОБА_1 сплачено Прикарпатській юридичній компанії 7 000 грн. за надання професійної правової допомоги у цивільній справі про поділ майна подружжя згідно рахунку 15/06/23 від 15.06.2023 року (а.с.20).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Так, позивачем заявлено на відшкодування з відповідача ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Зважаючи на викладене, обставини справи та її складність, наявність доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено понесення витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 000 грн., що підтверджується квитанцією від 16.06.2023 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у 1 073,60 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 60, 69 ч.1, 70 ч.1, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 368 ч.3 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину комори № XXIVб, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину комори № XXIVб, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 гривні 60 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Суддя: О.А. Татарінова
Повний текст рішення складено 12 квітня 2024 року