Справа № 344/4129/24
Провадження № 1-кс/344/2734/24
10 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на бездіяльність прокурора,-
ОСОБА_5 звернувся із скаргою, в якій висловлює свою незгоду з обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, незгоду з діями та рішеннями суддів Коломийського міськрайонного суду, Івано-Франківського міського суду та діями прокурора ОСОБА_6 , який представляє сторону обвинувачення у кримінальному проваджені. Скаржник стверджує, що звертався зі скаргою до Верховної Ради України з приводу незаконних дій, рішень суддів та прокурора та отримав відповідь, що скарга перенаправлена до Вищої Ради Правосуддя та Офісу Генерального прокурора. Ним неодноразово оскаржувались дії прокурора та слідчого які сфальсифікували справу, однак відповідальними особами не вчинено дій щодо ретельної перевірки вказаних фактів. Наголошує, що його звернення було адресоване до Верховної Ради України, яке переадресоване Офісу Генерального прокурора та направлено для ретельної перевірки. Зазначає, що судом не беруться його заяви про вчинення злочинів та клопотання про дослідження доказів по не зрозумілих для нього причинах. Вказує, що керівник Івано-Франківської прокуратури не виконує вказівок Генерального прокурора, не об'єктивно та ретельно не досліджує всі обставини, які вказані в його скаргах. Просить провести перевірку щодо кримінального правопорушення прокурора ОСОБА_6 .
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу з підстав, які в ній зазначені. Зазначив, що він звертався в прокуратуру та ДБР щодо прокурора ОСОБА_6 та суддів, звертався зі скаргою до Верховної Ради України з приводу незаконних дій, рішень суддів та прокурора та отримав відповідь, що скарга перенаправлена до Вищої Ради Правосуддя та Офісу Генерального прокурора. Отримав відповідь, в якій зазначено, що проведено перевірку і не виявлено правопорушення в діях прокурора. Прокурор вніс неправдиві відомості в офіційний документ, судом продовжено запобіжний захід щодо нього, керівник Івано-Франківської прокурати не виконує вказівок Генерального прокурора.
Прокурор в судовому засіданні надав пояснення, що скарга є безпідставною, відповідь на заяву скаржника була надана, яка вже оскаржується в іншому провадженні, скаржник звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає в незаконному притягненні до кримінальної відповідальності та визначення запобіжного заходу, однак у скарзі не вказує обставини вчинення прокурором злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок та особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Виходячи з аналізу положень кримінального процесуального закону скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Скаржник у своїй скарзі не вказав на обставини, які вказують на бездіяльність прокурора, які його рішення чи дії скаржник оскаржує чи просить скасувати.
Крім того, у матеріалах справи відсутня копія заяви, з якою скаржник звертався до Івано-Франківської обласної прокуратури та результатів її розгляду.
За таких обставин, слід зауважити, що подана до суду скарга ОСОБА_5 не містить належного обґрунтування викладених у ній вимог, а зміст самих вимог не підтверджується жодними долученими до скарги даними щодо наявності відповідної заяви та результатів її розгляду.
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже обов'язок зазначення правових підстав скарги покладено безпосередньо на скаржника.
В ст. 23 КПК України вказано, що суд досліджує докази безпосередньо.
В ст. 84 КПК України зазначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 26 КПК України докази надаються суду сторонами.
Прокурором надано заперечення на скаргу щодо бездіяльності прокурора, скарга є не обґрунтованою, відповідь на заяву ОСОБА_7 -Франківською обласною прокуратурою було надано, та на даний час оскаржується в провадженні слідчого судді ОСОБА_8 .
Скаржником не спростовано доводів прокурора.
Отже правові підстави скарги перед судом не доведено.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, -
В задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1