Справа № 368/543/24
провадження № 1-в/368/42/24
"11" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника ВК ОСОБА_4
та засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, освіта середня, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_5 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області засуджений 08 липня 2022 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Зараховано у строк покарання один день (02.08.2020) попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01.09.2022 р. вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2022 року залишено без змін.
Початок строку покарання - 23.09.2022 року.
Кінець строку покарання - 22.09.2025 року.
строку покарання - 22.03.2024 року.
Із подання Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» вбачається, що засуджений ОСОБА_5 , відбуваючи покарання, до праці відноситься добре, працевлаштований робітником на контагенському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи», завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, 3 рази заохочувався керівництвом установи та не мав дисциплінарних стягнень.
Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання колонія, думку представника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)», який підтримав подання, засудженого ОСОБА_5 , який просив застосувати до нього ст. 81 КК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 ст. 81 КК України підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області засуджений 08 липня 2022 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Зараховано у строк покарання один день (02.08.2020) попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01.09.2022 р. вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2022 року залишено без змін.
Початок строку покарання - 23.09.2022 року.
Кінець строку покарання - 22.09.2025 року.
строку покарання - 22.03.2024 року.
Злочин вчинений засудженим ОСОБА_5 є злочином необережним тяжким.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання з 23.09.2022 р. За час перебування у ДУ «Київський СІЗО» дисциплінарних стягнень та заохочень не має.
У Державну установу «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» засуджений ОСОБА_5 прибув 22.11.2022 р.
22.11.2022 р. засудженого ОСОБА_5 було ознайомлено з умовами відбування покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)».
Станом на 22.03.2024 р. засуджений ОСОБА_5 відбув вже строку призначеного вироком суду за необережний тяжкий злочин.
Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Із наданої характеристики (а.с. 23-27) вбачається, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання у виправній колони характеризується з позитивної сторони. Неухильно дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня в установі, за що тричі був заохочений керівництвом виправної колонії. Дисциплінарних стягнень не має, порушень встановленого порядку відбування покарань не допускає. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом виправної колонії. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Виконує роботу з самообслуговування, має достатні необхідні навички для цього. Засуджений ОСОБА_5 не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Вимогами п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 р. визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії (п. 13 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 р.).
Згідно положень п. 17 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р., суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як вбачається зі ст.. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:
?ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
?участь у суспільно-корисній праці;
?участь у виховних заходах;
?участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
?участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
?участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
?поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
?прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
?визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
?підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Частиною 2 статті 81 КК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання м'яким" передбачено, що головною умовою при прийнятті судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений добросовісною поведінкою і відношенням до праці довів своє виправлення. При чому добросовісна поведінка - це не пасивна поведінка засудженого, який утримується від порушення режиму відбування покарання, а його активна участь в громадському житті, виконання громадських доручень, підвищення свого освітнього рівня тощо. Добросовісне відношення до праці - це постійне виконання і перевиконання планів робіт, добросовісне відношення до дорученої роботи, підвищення кваліфікації, прояв ініціативи тощо. В той же час, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення суд повинен виходити з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування їм покарання, а не за короткий період часу.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.
За час перебування у колонії з 22.11.2022 року засуджений був тричі заохочений, а саме:
?03.07.2023 р. - за сумлінну поведінку та ставлення до праці на майстерні по виготовленню ротанг;
?04.10.2023 р. - за сумлінну поведінку та ставлення до праці на майстерні по виготовленню ротанг;
?03.04.2024 р. - за сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці на контрагентському об'єкті ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат».
Щодо відшкодування шкоди завданого засудженим потерпілих, то слід зазначити, що засудженим добровільно було сплачено потерпілим, а згідно вироку суду як матеріальну, так і моральну шкоду стягнуто із підприємства та страхової компанії.
Кагарлицькою виправною колонією № 115 було зроблено висновок, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 повністю підпадає під положення ст.. 81 КК України, так як процес виправлення досягнув тієї стадії, а саме: станом на 22.03.2024 р. відбув частину покарання, а тому відносно нього може бути застосовано ст. 81 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 537, 539 КПК України, ст.. 81 КК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 р., суд, -
Подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття основного покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.07.2022 р. та ухвали Черкаського апеляційного суду від 01.09.2022 року у виді позбавлення волі звільнити умовно-достроково на 1 (один) рік 164 днів.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом 7 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1