Справа № 357/12983/23
Провадження № 2/362/685/24
(ЗАОЧНЕ)
12 квітня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ковбеля М.М.,
з участю секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Васильків цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.01.2022 року між ТОВ "Інвеструм" та відповідачем було укладено кредитний договір №26704-01/2022.
Як зазначає позивач, 31.01.2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "Інвеструм" та позивачем укладено договір факторингу №31012023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
На думку позивача, позичальник умови кредитного договору порушив, і тому за кредитним договором наявна заборгованість в сумі 17758,00 гривень.
Крім того, 02.02.2022 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем укладено кредитний договір №0660159888.
В подальшому, 24.11.2022 року між ТОВ "Інфінанс" та позивачем укладено договір факторингу №24/11-22, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
На думку позивача, позичальник умови кредитного договору порушив, і тому за кредитним договором наявна заборгованість в сумі 19960,00 гривень.
Також, 04.01.2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено кредитний договір №5328554.
В подальшому, 19.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та позивачем укладено договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
На думку позивача, позичальник умови кредитного договору порушив, і тому за кредитним договором наявна заборгованість в сумі 10764,60 гривень.
05.12.2023 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, причини неявки суду не повідомляла, відзив у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 28.01.2022 року між ТОВ "Інвеструм" та відповідачем було укладено кредитний договір №26704-01/2022.
31.01.2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "Інвеструм" та позивачем укладено договір факторингу №31012023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1
02.02.2022 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем укладено кредитний договір №0660159888.
В подальшому, 24.11.2022 року між ТОВ "Інфінанс" та позивачем укладено договір факторингу №24/11-22, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Також, 04.01.2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено кредитний договір №5328554.
В подальшому, 19.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та позивачем укладено договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ч 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Позивачем зобов'язання за договором виконались, а саме відповідачу надано кредитні кошти. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною першою ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги та покладає в основу мотивування рішення розрахунок заборгованості, наданий позивачем і вважає такий вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна заборгованість у розмірі 48482,60 гривень.
Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті основного боргу та процентів, на стягнення якої позивач має право, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Інших даних, що спростовували б невиконання відповідачем умов кредитного договору, суду не надано.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10 13,18,43, 44,49, 76,83, 133,141, 174,175,191, 279, 247, 258, 263, 265, 268, 274, 277 ЦПК України,ст. ст. 11, 207, 525-526, 530, 536,549, 551, 610,626, 629,1046-1056 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості у розмірі 48482,60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2684,00 гривень понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.
Cуддя М.М.Ковбель