справа № 361/3477/24
провадження № 1-кс/361/587/24
11.04.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Броварської окружної прокуратури у зв'язку з невнесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою голови Громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 04.04.2024 вих. №04/04/2024-2 про вчинення кримінальних правопорушень,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, якою просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Броварської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 04.04.2024 вих. №04/04/2024-2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що 04.04.2024 голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 направив до Броварської окружної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення, але в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Скаржник та прокурор, належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, не з'явилися в судове засідання.
У скарзі ОСОБА_3 міститься його заява про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, за правилами ч. 2 ст. 306 КПК України, з урахуванням строків розгляду справи цієї категорії, вважаю можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника та прокурора.
Дослідивши "Заяву про вчинення кримінального правопорушення" ОСОБА_3 від 04.04.2024 з вих. 04/04/2024-2, приходжу до висновку, що вона не є заявою про кримінальне правопорушення у розумінні ст. 214 КПК України, відомості за явкою повинні бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань виходячи з наступного.
Так, частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Статтею 11 КК України надано визначення кримінального правопорушення як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з положень ст. 214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора за №298 від 30.06.2020, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: 1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу 2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; 3) порушення прав та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; 4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також 5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Отже, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості з тих заяв та повідомлень, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тому безпідставними є доводи представника скаржника про порушення положень ст. 214 КПК України («не дивлячись на очевидність ознак кримінального правопорушення»), які передбачають обов'язковість внесення до ЄРДР відомостей за заявою або повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень.
Із змісту скарги вбачається, що 04.04.2024 голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 надіслав на офіційну електронну адресу Броварської окружної прокуратури заяву вих. №04/04/2024-2 про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень посадовими особами, працівниками Харківської обласної військової адміністрації. Відомості за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
На підтвердження зазначених у скарзі обставин заявник долучив до неї копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.04.2024 за вих. №04/04/2024-2, роздруківку інтернет-сторінки тощо.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення від 04.04.2024 заявником зазначено серед адресатів, окрім Броварської окружної прокуратури, також Офіс Генерального прокурора, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро, Харківську обласну прокуратуру, та інші державні органи, всього заявником зазначено 34 адресати та копії заяви для майже сотні адресатів.
В той же час, у заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначені будь-які обставини чи конкретні фактичні дані, що вказували б на вчинення зазначеними у заяві від 04.04.2024 особами дій, які б містили ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини "Артіко проти Італії" від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних, а відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України від 06.09.2005 право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21.09.1999, заява N 37437/97).
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що з інформації, яка міститься у заяві скаржника, не вбачається наявності обов'язкових ознак (зокрема об'єктивної сторони) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, а тому вимоги скарги ОСОБА_3 не можуть бути задоволені.
Окрім того слід зауважити, що статтею 480 КПК України визначено перелік осіб щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, в тому числі і щодо народного депутата України. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 482-2 КПК України).
У той же час заявник, зазначаючи серед суб'єктів народних депутатів України, звернувся із заявою про кримінальні правопорушення від 04.04.2024 в тому числі і до Броварської окружної прокуратури, всупереч наведених вище норм.
Крім того, що стосується вимоги скарги про зобов'язання уповноважених осіб прокуратури розпочати досудове розслідування, то з 20.11.2019 прокуратура припинила функцію досудового розслідування згідно з приписами розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Відповідно, у Броварської окружної прокуратурі немає органу досудового розслідування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні скарги скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Броварської окружної прокуратури у зв'язку з невнесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою від 04.04.2024 вих. №04/04/2024-2 про вчинення кримінальних правопорушень.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1