Справа № 359/5601/23
Провадження № 1-кс/359/662/2024
03 квітня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,,
за участі прокурора ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань з технічною фіксацією заяву захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №12022116100000325 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, -
встановив:
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження №12022116100000325 від 19 травня 2022 року за обвину-ваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
02 квітня 2024 року захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду вказаного кримінал-льного провадження.
Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12022116100000325, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.Захисник вважає, що головуючий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 не може брати участь у кримінальному провадженні та підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зважаючи на наступне. В судовому засіданні, яке відбулось 18 березня 2024 року, головуючий суддя ОСОБА_6 повідомив, що повинен завершити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні до закінчення встанов-леного законом строку притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, що, на переконання захисника, вказує про намір судді постановити в цій справі саме обвину-вальний вирок. Наголошує, що КПК України не зобов'язує суд розглянути обвинувальний акт саме до закінчення строку притягнення особи до кримінальної відповідальності. Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути завершений протягом розумного строку. Відтак, повідомлення головуючого судді ОСОБА_6 про необхідність завершити судовий розгляд до закінчення встановленого законом строку притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, не ґрунтується на процесу-льному законі, мотивовано іншими чинниками, які перебувають поза межами правового регулювання, а отже, свідчать про його очевидну упередженість.
Крім того, наведене порушує право обвинуваченого ОСОБА_9 на доступ до право-суддя, а саме, на справедливий розгляд га вирішення справи незалежним і неупередженим судом (ч.1 ст.21 КПК України). В продовження свого наміру закінчити судовий розгляд до закінчення встановленого законом строку притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, головуючий суддя ОСОБА_6 , незважаючи на заперечення сторони захисту, вчинив конкретні дії, а саме, визначив графік судових засідань, які унеможлив-влюють належну підготовку захисника до участі в них (в судових засіданнях).
Окрім цього, в судовому засіданні захисник просив суд врахувати зайнятість в інших кримінальних провадженнях, підготовка до яких, так само, є необхідною та вимагає значного часу. При цьому, наголошував, що саме бездіяльність прокурора призвела до запізнього направлення обвинувального акту до суду, а виправляти таку бездіяльність шляхом обмеження конституційних і процесуальних прав обвинуваченого і захисника є неприпустимим. Попри це, головуючий суддя ОСОБА_6 призначив судові засідання з розгляду справи у наступні дати : 02, 12, 19, 22 квітня 2024 року та 10 травня 2024 року. Захисник також наголосив, що судові засідання призначені на 19 та 22 квітня 2024 року - це наступні робочі дні тижня, а саме п'ятниця та понеділок, тобто, два робочих дні підряд. В цілому, на квітень 2024 року, головуючим суддею ОСОБА_6 призначено 4 судових засідання.
Захисник переконаний, що заданий головуючим суддею ОСОБА_6 темп судових засідань прямо вказує на його дійсний намір закінчити судовий розгляд до завершення строку притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, а отже, підтверджує реальність його наміру постановити саме обвинувальний вирок стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .
Дане клопотання про відвід судді передано згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді ОСОБА_1 02 квітня 2024 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 заперечили проти відводу головуючому судді ОСОБА_6 та просили відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений та його захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Суддя ОСОБА_6 про дату, час і місце розгляду заяви про відвід повідомлений у встановленому законом порядку. На розгляд заяви про відвід не з'явився, заяв чи письмових пояснень не надав.
Заслухавши думку учасників справи та дослідивши заяву захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , матеріали кримінального провадження за № 1кп/359/520/2023, суд прийшов наступного висновку.
При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також враховує практику Європейського суду з прав людини.
У справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя уперед-женість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (справа Пуллар проти Сполученого королівства).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа Ветштайн проти Швейцарії).
За змістом ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. У п.п. 1, 2, 4 ч. 7 ст. 56 цього Закону зазначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу.
Відповідно ч. 81 ст. КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Надаючи оцінку доводам захисника ОСОБА_5 , суддею враховується передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості й включає в себе суб'єктивний та об'єктивний критерії. Визначаючи суб'єктивну складову вказаного поняття, ЄСПЛ у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказав, що в процесі об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, при цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки. Таким чином, критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
Об'єктивну складову категорії «безсторонній суд» Європейський суд з прав людини визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено й гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, що можуть бути встановлені та змусити сумніватися в неупередженості судді. В рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» ЄСПЛ констатував необхідність визначення в кожній окремій справі, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про небезсторонність суду.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наведені у клопотанні захисника ОСОБА_5 обставини фактично вказують на його незгоду щодо порядку розгляду кримінального провадження, а саме короткі проміжки часу між судовими засіданнями. Інших змістовних доводів заява про відвід судді не містить.
Відповідно ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути завершений протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, дані обставини не дають підстав стверджувати про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи.
Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Наведений перелік підстав для заявлення відводу чи самовідводу судді є вичерпним.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Разом з тим, захисником ОСОБА_5 не надано суду жодних доказів в обґрунтування тверджень щодо судді ОСОБА_6 про те, що відсутні підстави вважати суддю таким, що виявлятиме та підтримуватиме високі стандарти поведінки під час розгляду кримінал-льного провадження та буде розглядати її неупереджено, об'єктивно, законно та справедливо.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в клопотанні адвоката ОСОБА_5 , як підстави для відводу, не можуть викликати сумнів в неупередженості, безсторонності судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість в розгляді справи, а також враховуючи презумпцію неупередженості судді. Зважаючи на це суд приходить висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 75, 81, 94, 242-244 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя -
постановив:
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №12022116100000325 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, - відмовити.
Ухвала судді окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали судді здійснено о 16 год. 45 хв. 08 квітня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1