Справа №359/1676/24
Провадження №2/359/1536/2024
11.04.2024 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Дьяченку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 , звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з позовною заявою, у якій просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сестрами та дітьми померлої ОСОБА_3 . Зазначає, що вона та ОСОБА_2 були впевнені про відсутність будь-якого майна спадкодавця ОСОБА_3 , та у зв'язку з юридичною необізнаністю, після смерті матері до нотаріальної контори у встановлений законом строк (шість місяців) з заявами про відкриття спадщини не звертались. Зі спливом певного часу після смерті ОСОБА_3 , наприкінці листопада 2023 року, позивач виявила Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886400:03:002:0118, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район , Рогозівська сільська рада. Після того, як було виявлено спадкове майно, а саме вищевказана земельна ділянка позивач звернувся до Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гапоненко Тетяни Василівни. Проте нотаріусом було відмовлено їй у заведенні спадкової справи у зв'язку з пропуском строку звернення із відповідною заявою та роз'яснено про право звернення до суду з позовною заявою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 27 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
В судове засідання позивач не з'явилась. Подала заяву у якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась. До суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала та проти їх задоволення не заперечила.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2020 року. (а.с.7).
Позивач є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 лютого 1998 року, де в графі мати записана ОСОБА_3 (а.с.8). Факти зміни дошлюбного прізвища позивача ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043081198 від 11 січня 2024 року, виданого Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з якого слідує, що ОСОБА_4 19.09.1981 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та взяла його прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.11). З свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_3 від 13 лютого 1996 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області слідує, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було розірвано (а.с.12). З свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 від 28.02.1997 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області слідує, що ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та взяла його прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.10).
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гаполненко Т.В., де отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. (а.с. 14)
Як вбачається з витягу зі спадкового реєстру №75313251 від 29.12.2023 року, спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 не заводилась (а.с.15).
Положеннями ст.ст.1216,1217, ч.ч. 1-2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 2ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявляв про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За правилами ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частиною 3ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 24 Постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд України в Постанові від 26.09.2012 № 6-85цс12 висловив правову позицію, згідно з якою право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, правила ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Як вбачається з витягу зі спадкового реєстру №75313251 від 29.12.2023 року, спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 не заводилась (а.с.15).
Позивач на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку посилався на те, що вона пропустив шести місячний термін звернення до нотаріуса у зв'язку з юридичною необізнаністю та тим, що їй не було відомо про наявність спадкового майна у померлої.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення позивача від спадкування.
Визначаючи строк, який буде необхідним позивачу для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд враховує те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, воєнний стан в країні суд вважає, що позивач дійсно пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, а тому йому слід визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком в 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 , має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право ОСОБА_1 , на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.
Позивачем не порушувалось питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.258,259,263,264,265 ЦПК України, ст. ст.1268,1272 ЦК України, суд ,
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чирка С.С.