Справа № 359/2224/24
Провадження № 1-кп/359/413/2024
11 квітня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111100000310, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольгівка, Бериславського району, Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
18.01.2024 близько 06:40 год., в АДРЕСА_3 , водій ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 40-50 км./год., здійснив виїзд на зустрічну смугу руху по якій рухався «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2 (в), Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР). Тобто, при виконанні вимог п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2 (в) ПДР України мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , нащо у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій дорожній-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , вбачаються невідповідності у виконанні вимогам п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2 (в) Правила дорожнього руху України, а саме: п. 10.1 ПДР, згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.2 ПДР, згідно якого, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.14.2 (в) ПДР, згідно якого, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження а саме: закритий перелом 1-го, 2-го, 6-го, 7-го ребра зліва, перелом поперечного відростку 2-го грудного хребця, компресний перелом 3-го та 5-го грудних хребців, двобічний гідроторакс, перелом п'яткової кістки правої стопи, перелом основи 2-ї, 3-ї, 4-ї плеснових кісток, яке згідно висновку експерта № 17д від 19.02.2024, виникло від дії тупого предмету або при падінні на такі, можливі в час та обставини і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я більш як 21 день.
Згідно висновку, судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/111-24/10501-ІТ від 21.02.2024, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , повинен був діяти до вимог п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2(в) ПДР України. Тобто, при виконанні вимог п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2 (в) ПДР України мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , нащо у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій дорожній-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , вбачаються невідповідності у виконанні вимогам п. 10.1, п. 12.2, та п. 14.2 (в) Правила дорожнього руху України, а саме: п. 10.1 ПДР, згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.2 ПДР, згідно якого, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.14.2 (в) ПДР, згідно якого, Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
Порушення ОСОБА_5 , п. 10.1 та п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортною пригоди, внаслідок якої гр. ОСОБА_4 спричинено середньої ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення. Фактичні обставини справи не оспорює.
Його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 суд вважає правильною.
Потерпілий ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та посилається на те, що він примирився із обвинуваченим, йому відшкодовано матеріальну шкоду в повному обсязі, він не має до обвинуваченого будь-яких претензій.
Обвинуваченим ОСОБА_5 також було подано клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України.
Відповідно до Постанова ВСУ №5-27кс16 від 31.03.2016, суд наголошує, що примирення є комплексним, міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованого на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб'єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв'язки між принципами публічності і диспозитивності. Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства. Суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв'язок.
Отже, суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Функціональне призначення категорії інтерес у кримінальному процесі є невід'ємною складовою природи цього феномену. У цьому контексті суд так само приділяє увагу функціям інтересу, які не можуть бути залишені поза увагою, враховуючи, що питання, порушене заявником, розглядається в площині кримінального процесу.
Прокурор підтримав клопотання та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що це волевиявлення потерпілого та обвинуваченого, що не є порушенням чинного законодавства України.
Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із примиренням його з потерпілим, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Встановлено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно, за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. ОСОБА_5 раніше не судимий. Вчинене ним не тяжке кримінальне правопорушення є необережним. Клопотання потерпілого ОСОБА_4 підтверджує, що вони примирилася. З розписки, складеної потерпілим вбачається, що ОСОБА_5 відшкодував йому завдані збитки в повному обсязі, він не має до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Між обвинуваченим та потерпілим відбулося примирення.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, що не є реабілітуючою підставою, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язані з призначенням і проведенням судових експертиз в розмірі 15902 грн. 88 коп.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2024 на автомобіль «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та автомобіль «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46, ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у порядку ст. 46 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження № 12024111100000310, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 15902 грн. 88 коп.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2024 на автомобіль «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та автомобіль «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: автомобіль «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та автомобіль «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить повернути у володіння власників.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1