Справа № 473/1869/24
іменем України
"12" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,
заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,
10 квітня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , вказуючи на те, що сторони протягом п'яти років проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Упродовж 2023-2024 років відносини між сторонами постійно погіршувалися, у зв'язку з чим неодноразово відбувалися сварки, які унеможливили їх подальше проживання.
В ніч з 28 на 29 березня 2024 року ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_4 вчинив відносно заявниці психологічне насильство (ображав її та погрожував фізичною розправою), за що стосовно нього працівниками поліції був складений терміновий заборонний припис.
Незважаючи на це, після 29 березня 2023 року ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_5 про його наміри відвідати заявницю за місцем її проживання, забрати речі та застосувати до неї та її матері фізичне насильство.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 не почуває себе у безпеці.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчиняє психологічний тиск відносно заявниці, а тому ОСОБА_1 , як жертва насильства, просила застосувати відносно неї захист, передбачений Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме видати відносно ОСОБА_3 обмежувальний припис строком на шість місяців, заборонивши останньому наближатися до місця мешкання заявниці ближче, ніж на 50 метрів, особисто чи через третіх осіб розшукувати її, а також вести листування, телефонні переговори, контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заяву підтримали та просили про її задоволення.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні після зміни думки щодо заяви проти встановлення обмежувального припису не заперечував.
Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , показання свідка ОСОБА_4 , а також допитаної з її згоди в якості свідка ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом з пояснень сторін та показань свідків встановлено, що протягом п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Упродовж 2023-2024 років відносини між сторонами постійно погіршувалися, у зв'язку з чим неодноразово відбувалися сварки, які унеможливили їх подальше проживання.
28 березня 2024 року ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_4 вчинив відносно заявниці психологічне насильство (ображав її та погрожував фізичною розправою), за що стосовно нього працівниками поліції був складений терміновий заборонний припис зі строком дії протягом 10 діб, серед заходів якого було встановлено заборону ОСОБА_3 в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , незважаючи на це, після складення заборонного припису ОСОБА_3 неодноразово намагався зв'язатися із заявницею по телефону.
Згідно з п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що існує значна вірогідність повторення вчинення ОСОБА_3 психологічного насильства щодо заявниці.
Однак, враховуючи те, що вказані дії не мали систематичного характеру, а тому суд приходить до висновку про необхідність видачі відносно ОСОБА_3 обмежувального припису строком на три місяці шляхом заборони наближатися на відстань менше 50 м до місця проживання заявниці, заборони особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, заборони у будь-який спосіб спілкуватися з нею оабо контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куйбишівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України., місце проживання: АДРЕСА_1 .
Встановити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покласти на нього строком на 3 (три) місяці наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 50 (п'ятидесяти) метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Вознесенська Миколаївської області, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Вознесенська Миколаївської області, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику;
- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Вознесенська Миколаївської області.
Копії рішення суду вручити учасникам справи негайно після проголошення такого рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявниці для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган ради за місцем проживання (перебування) заявниці.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Вуїв