Справа №461/1358/24
09 квітня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,-
Позовні вимоги.
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 .
Зазначає, що померлому ОСОБА_4 рішенням суду було зобов'язано провести перерахунок пенсії та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з листом ГУ ПФУ у Львівській області після здійснення перерахунку на виконання рішення суду, розмір заборгованості з виплати доплати до пенсії ОСОБА_4 становить 221 712,64 грн.
Позивач вказує, що відповідач виконав рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії, але її виплату не здійснив. Тому, вона звернулась приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену доплату до пенсії. Приватним нотаріусом на підтвердження належності доплати пенсії було надіслано запит до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області та отримано від вказаного управління відповідь, що доплата пенсії, яка обчислена на виконання рішення суду не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому. З огляду на наведене, приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва.
Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_4 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року, а вона, як спадкоємець за законом, в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану доплату до пенсії не отримала, то вона набула права на її отримання.
У зв'язку з вищенаведеним, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», просила суд:
-визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нараховані, але не виплачені згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/8906/22 від 20.07.2022 р. пенсійні виплати у розмірі 221712 грн. 64 коп.;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на її користь 221712 грн. 64 коп. пенсійних виплат, які нараховані, але не виплачені згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/8906/22 від 20.07.2022 р.
-
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 20.02.2024 року відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 25.03.2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду.
Позиція сторін по справі.
Представник позивача адвокат Репецький В.В, в судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити.
Представник відповідача подала до суду відзив, у якому зазначила, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. Зазначила, що вказана норма закону є спеціальною щодо інших норм законодавства України і виключно нею регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку із смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Вказала, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2.07.20022 року у справі № 380/8906/22 носило зобов'язальний характер. Зазначеним рішенням не присуджено конкретну суму пенсії, яку належить виплатити ОСОБА_4 Додатково наголосила, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу за судовим рішенням, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та не знаходяться на його рахунках. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Стягнення з територіального органу Пенсійного фонду України коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначених для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування Головного управління Пенсійного фонду, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести необмеженій кількості осіб.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених у відзиві.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року у справі № 380/8906/22, яке набрало законної сили 22.08.2022 року, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №934 від 03.06.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1303004767 сума доплати на підставі рішення суду, яка належить ОСОБА_4 , становить 221712,64 грн. за період часу з квітня 2019 року по жовтень 2022 року. Зазначена сума була нарахована ОСОБА_4 , проте не була виплачена.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 261, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Козьова Стрийського району Львівської області.
Відповідно до шлюб серії НОМЕР_2 гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22.10.1988 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено запис за № 15.
07.12.2023 р. приватним нотаріусом Онищак Н.М. здійснено реєстрацію спадкової справи №67/2023 за фактом смерті ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75040568 від 07.12.2023 р.
З матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 67/2023 вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_4 за законом є: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до заяв ОСОБА_6 . № 257 від 18.12.2023 року та ОСОБА_7 № 260 від 28.12.2023 року, останні відмовились від належної їм частки спадкового майна за законом на користь дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .
07.12.2023 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Онищака Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 18.12.2023 р. ГУ ПФУ у Львівській області в листі №1300-5505-8/185722 вказало, що недоотримана пенсія, яка належала ОСОБА_4 , відсутня. Крім того, повідомлено, що доплата до пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладання судом зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.
Мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі і спадкових.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ч.1, ч.10 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
При постановленні вказаного рішення, суд керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), відповідно до яких статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК).
Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме томуу членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Зміст вказаної статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України та із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Крім того, суд наголошує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року у справі № 380/8906/22, яке набрало законної сили 22.08.2022 року, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №934 від 03.06.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації права позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, а саме нарахованої ОСОБА_4 , але не виплаченої відповідачем доплати до пенсії.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, встановивши, що позивач є спадкоємцем за законом на спадкове майно - нараховану, але невиплачену доплату до пенсії ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до переконання, що витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2217,13 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нараховані, але не виплачені згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/8906/22 від 20.07.2022 р. пенсійні виплати у розмірі 221712 (двісті двадцять одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 64 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_3 , 221712 (двісті двадцять одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 64 коп. пенсійних виплат, які нараховані, але не виплачені згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/8906/22 від 20.07.2022 р.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 2217 грн. 13 коп.
Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885.
Головуючий суддя Л.Д. Мироненко