Справа № 307/3200/23
Провадження № 2/307/625/23
10 квітня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини,
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху на надано позивачці строк для усунення недоліків вказаних згідно ухвали суду.
05 вересня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
12 грудня 2023 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 січня 2024 року.
11 березня 2024 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
В судове засідання 10 квітня 2024 року позивачка ОСОБА_2 повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі №310/12817/13, процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивачка ОСОБА_2 повторно не з'явилася у судове засідання, будучи належним чином повідомленою, доказів на підтвердження поважності причин неявок суду не подала, крім того позивачкою не подано заяви про розгляд справи за її відсутності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
Керуючись ст. 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачці, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторно звернутися до суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання).
Повний текст ухвали складено 12 квітня 2024 року.
Суддя М.Д.Стецюк