Справа № 302/404/24
Провадження № 2/302/193/24
11.04.2024 року смт.Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), про визнання майна особистою приватною власністю подружжя, -
02.04.2024 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Субота М.І., звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю подружжя та у пред'явленому позові просить: визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
02 квітня 2024 року згідно автоматизованого розподілу справ матеріали позовної заяви розподілені судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.
08 квітня 2024 року судом отримані відомості з Колочавської сільської ради Закарпатської області, з яких вбачається, що відповідачка по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно даних Єдиного державного реєстру територіальних громад зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Оглянувши позовну заяву та додані до позову матеріали, вважаю необхідним постановити ухвалу про направлення матеріалів позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за підсудністю, виходячи з наступного.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно, тощо.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №2/1519/8500/11.
Пункт 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року №3 встановлює виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, зокрема про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 22.01.2020 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 197269499 від 22.01.2020 року, які додані до матеріалів позовної заяви, об'єкт нерухомості - квартира, яка є предметом спору, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом позовних вимог позивач просить визнати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на вищевикладене, оскільки спірне майно, а саме квартира, знаходиться на території міста Ужгород Закарпатської області, що поза межами території, на яку розповсюджується територіальна юрисдикція Міжгірського районного суду Закарпатської області, тому суддя приходить до висновку про необхідність передачі справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю подружжя, за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яка має розглядатися за правилами виключної підсудності.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, оскільки вказана справа не підсудна Міжгірському районному суду Закарпатської області, вона підлягає передачі до відповідного суду за територіальною юрисдикцією.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову, суд вважає за необхідне передати справу за позовом ОСОБА_1 за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю подружжя - передати за підсудністю на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, Закарпатська область м.Ужгород, вул.Загорська, 53).
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області: Ю.В. СИДОРЕНКО