2/130/615/2024
130/1032/24
про закриття провадження у справі
12.04.2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Мостовенко О.І. 4 квітня 2024 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 2109178489746 від 2 квітня 2021 року в розмірі 59260 грн, а також понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн та правову допомогу в розмірі 17000 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення боргу не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
В порядку частини сьомої статті 187 ЦПК України 8 квітня 2024 року до Жмеринської міської ради Вінницької області направлено запит щодо встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
11 квітня 2024 року надійшла відповідь на запит, відповідно до якої відділ формування та ведення РТГ управління «ЦНАП» виконавчого комітету Жмеринської міської ради повідомляє, що згідно з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю. Дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце реєстрації на дату смерті: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що представник банку звернувся до суду з позовом 4 квітня 2024 року, а відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, відповідно до норм статті 55 ЦПК України визначено порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Відповідно до Постанови від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку відповідно до статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.
Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенню статті 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Водночас спірні правовідносини щодо кредитних зобов'язань допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами статті 1281 ЦК України. Однак, як вже зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом сьомим частини першої статті 255 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред'явленні до осіб, що померли на момент пред'явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3028 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 0422760078 від 26 березня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За вказаних обставин сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 55, 255, 258 - 261, 263 ЦПК України, суддя -
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області /м. Жмеринка/ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн відповідно до платіжної інструкції № 0422760078 від 26 березня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ