Справа № 128/851/24
Іменем України
11.04.2024 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кривонос Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 27.04.2023-100000445.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 27.04.2023, строком на 42 дні. Сторони домовилися про порядок сплати процентів за договором та їх розмір. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 12 720 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000 грн та за процентами в розмірі 6 720 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 720 грн (а.с. 1 - 3).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 21).
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 3 зі звороту).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явилася, натомість надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо їх задоволення, просить справу розглянути без її участі.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписала заявку на укладення кредитного договору з ТОВ «Споживчий центр», яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), чим уклала електронний кредитний договір № 27.04.2023-100000445 від 27.04.2023, згідно якого сторони встановили суму кредиту в розмірі 6 000 грн, строком на 42 дні з дати його підписання, дата видачі кредиту 27.04.2023, дата повернення кредиту 07.06.2023, встановили розмір процентної ставки за договором, а саме за ставкою «Економ» в розмірі 2 % за 1 день користування кредитом протягом первинного періоду та періоду «Економ» та за ставкою «Стандарт» в розмірі 3 % за один день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором та електронним підписом мишою (а.с. 8 - 9).
Також відповідачем одноразовим ідентифікатором було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором, а також пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), яка також була підписана одноразовим ідентифікатором та електронним підписом мишею, в якій, серед іншого, встановлено, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення (п. 4.4.) (а.с. 11 - 14).
Для підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивачем долучено копію квитанції від 27.04.2024 про виплату за договором № 27.04.2023-100000445 6 000 грн (а.с. 5 зі звороту).
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредитні кошти на свій електронний платіжний засіб (відповідний картковий рахунок).
Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 27.04.2023-100000445 від 27.04.2023, розмір заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 12 720 грн, з яких 6 000 грн основного боргу та 6 720 грн процентів (за період з 27.04.2023 по 07.04.2023) (а.с. 5).
Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписала заявку на укладення кредитного договору, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором, а також пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) шляхом застосування одноразового електронного ідентифікатора та відтворення власноручного підпису електронним шляхом, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.
Проте відповідач не виконала свої зобов'язання по даному договору, а саме згідно розрахунку заборгованості за договором відповідач заборгувала позивачу 12 720 грн.
Дана сума заборгованості визначена на підставі наданих позивачем доказів нарахування вказаної суми заборгованості за кредитним договором, які відповідачем не спростовано.
Таким чином, оскільки відповідач не виконала умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти позивачу не сплатила, чого відповідач не спростувала, відповідно, визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості за кредитом не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, що відповідає ч. 4 ст. 206 ЦПК України, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить також ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено 2 422, 40 грн судового збору (а.с. 4 зі звороту), з врахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 1211, 20 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, та у зв'язку з чим позивачу з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, з огляду на задоволення позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 відсотків від суми сплаченого позивачем судового збору, що становить 1211, 20 гривень.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 611, 623, 624, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.04.2023-100000445 від 27.04.2023 в розмірі 12 720 грн.
Управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькому районі Вінницької області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 1 211, 20 грн, який було сплачено згідно платіжної інструкції № Ц000002950 від 23.02.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний тест рішення складено 11.04.2024.
Суддя: