8 квітня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілої-адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021262060000396 від 16.09.2021 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, працюючого машиністом філії «Сторожинецький автодор» Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,-
Короткий зміст апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.
Прокурор Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2023 року.
ЄУНСС №718/2919/21 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_11
Провадження №11-кп/822/109/24 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ст. 124 КК України
Цим вироком ОСОБА_6 - визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про передачу обвинуваченого на поруки трудовому колективу - залишено без задоволення.
Вирішено питання речових доказів.
Доводи апеляційних вимог учасника кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_12 у своїй апеляційній скарзі вважає оскаржуваний вирок незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Стверджує, що висновки районного суду, які стали підставою для визнання невинуватим ОСОБА_6 за ст. 124 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Вважає, що суд підійшов до дослідження доказів однобічно та упереджено, приставши на одну із сторін справи, та не здійснив оцінку сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в результаті чого і прийшов до хибного висновку, щодо недоведеності вини ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Переконаний, що ОСОБА_6 повинен нести відповідальність за інкриміноване йому діяння, передбачене ст. 124 КК України, оскільки потерпілий ОСОБА_13 першим почав завдавати ОСОБА_6 тілесні ушкодження, що підтверджується належними доказами. ОСОБА_6 завдав удари з метою його зупинити, а не заподіяти тілесні ушкодження.
Зазначає, що покази свідка ОСОБА_14 необхідно оцінювати критично, т.я. остання довготривалий час перебувала, як із обвинуваченим, так із потерпілим в дружніх стосунках.
Для доведення вини обвинуваченого в умисному нанесенні заподіяних тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони та спростування позиції сторін щодо непричетності до злочину, стороною обвинувачення надано відповідні докази, яким не надано належну правову оцінку та безпідставно відкинуті, чим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а саме ст.ст. 94, 374 ч.3 КПК України.
Враховуючи порушення кримінального процесуального закону, допущені судом при дослідженні доказів, а саме положень ст.ст. 22,23 та 94 КПК України, що виразилось в безпідставному не дослідженні всіх доказів, які було надано прокурором, неналежній їх оцінці, порушенні принципів всебічності та повноти дослідження доказів, їх аналізу з точки зору достатності і взаємозв'язку, вважає вирок суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Попри це зазначає, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Зокрема, у справі проведено 4 судових засідання: 19.12.2022, 26.01.2023, 13.02.2023 та 15.02.2023, однак в матеріалах справи відсутні їх технічні носії інформації, на яких зафіксовано судові засідання та їх перебіг, та було проведено допит обвинуваченого, допит свідка ОСОБА_14 , допит потерпілої ОСОБА_8 , дослідження доказів, заявлені клопотання сторін, тощо, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального Закону.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 16 вересня 2021 року близько 16-ї години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в лісовому масиві Вашківецького лісництва Берегометського ЛМГ, що в межах с. Брусенки неподалік вулиці Стефаника Вижницького району Чернівецької області, де виявив свою знайому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою перебував в інтимних стосунках, разом з іншим чоловіком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , після чого на ґрунті ревнощів та раптово виниклих неприязних стосунків вчинив конфлікт з ОСОБА_13 під час якого останній, за допомогою невстановленого слідством предмета із круглою поверхнею (дерев'яної палиці, металевої труби), наніс один удар у потиличну ділянку голови ОСОБА_6 ..
Після чого ОСОБА_6 відібрав у ОСОБА_13 вказаний предмет із круглою поверхнею, з метою подальшого припинення нанесення йому тілесних ушкоджень, захищаючись від суспільно небезпечного посягання, перевищуючи при цьому межі необхідної оборони, тримаючи в руці предмет із круглою поверхнею (дерев'яна палиця, металева труба) завдав ОСОБА_13 . вказаним предметом не менше двох ударів в область голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_13 тілесні ушкодження, тяжкість яких явно не відповідає небезпечності посягання в обстановці захисту, тим самим спричинив садна м'яких тканин тулуба, верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, правої кисті; гематому правої китиці; садна обличчя та волосистої частини голови; рубані лінійні рани м'яких тканин тім'яно-скроневої ділянки справа; лінійну рану над вушною раковиною справа; У-подібно рубану рану м'яких тканин тім'яної ділянки; 2-і забійні лінійні рани м'яких тканин потиличної ділянки; параорбітальні гематоми з обох сторін; множинні переломи склепіння черепа; багатоуламкові вдавлені переломи кісток тім'яно-скроневої ділянки справа, з переходом на основу; перелом виличних кісток; забій головного мозку і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Після спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину пішов, а потерпілий залишився на місці події, де в подальшому був виявлений працівниками поліції та бригадою ШМД, у важкому стані доставлений до реанімаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з перевищенням меж необхідної оборони.
Дослідивши у судовому засіданні сукупність наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 124 КК України.
Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.
Прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу, наполягав на скасуванні вироку районного суду та направленні матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на новий судовий розгляду у суд першої інстанції.
Вказану позицію прокурора підтримали потерпіла ОСОБА_8 та її адвокат ОСОБА_15 .
Адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 просили вирок районного суду залишити без змін, як законний та обґрунтований, а апеляційну скаргу сторони обвинувачення без задоволення, як безпідставну.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких апеляційний суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Встановивши суть вироку та з'ясувавши вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, заслухавши пояснення та міркування сторін судового засідання щодо заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вразі, коли апеляційний суд під час апеляційного розгляду вбачає, що доводи апеляційної скарги учасника кримінального провадження в частині неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК України) та/або невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) є обґрунтованими та потребують перевірки, така перевірка здійснюється шляхом повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК України, що включає безпосереднє дослідження та оцінку доказів щодо таких обставин.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції позбавлений такої можливості, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з'ясування обставин кримінального провадження та його об'єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч.1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту ч.2 ст. 23 та ст. 86 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених КПК України, а отже судове рішення відповідно до ст. 370 КПК України не може бути визнано законним та обґрунтованим і згідно з ч.1 ст. 412 КПК України підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком районного суду ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано за ст. 124 КК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор в апеляційній скарзі, яку до початку розгляду справи по суті, згідно ст. 403 КПК України змінив, просив скасувати вказане рішення у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді 1-ї інстанції.
При цьому зазначив, що судом першої інстанції не надано критичної оцінки показанням свідка ОСОБА_14 , так як остання довготривалий час перебувала в дружніх стосунках, як із обвинуваченим, так і з потерпілим. Зокрема, свідок пояснювала, що знає ОСОБА_6 вже довгий час. Він постійно приходив до неї додому та допомагав по господарству, а також знає ОСОБА_13 близько шести років, котрий постійно купував у неї дрова. Щодо обставин події свідок пояснювала, що вона розпивала алкоголь з ОСОБА_13 в лісосмузі, коли несподівано прийшов ОСОБА_6 і між чоловіками виникла бійка, вони зачепилися, а вона злякалась і втекла.
Більше того, судом першої інстанції не надано оцінки діям потерпілого ОСОБА_13 , який першим почав завдавати ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а останній спочатку намагався припинити таке небезпечне посягання шляхом застосування фізичної сили (вирвавши з рук нападника предмет, яким було заподіяно тілесні ушкодження), а коли йому це вдалося, ОСОБА_6 завдав округлим предметом нападнику не менше двох ударів.
Попри це, сам обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому діянні визнав частково. Вказав, що ОСОБА_13 раптово вихопив дерев'яну палицю і першим наніс йому 1 удар по голові, з рани потекла кров. Він вирвав палку у ОСОБА_13 , так як мав захищатись, та наніс потерпілому 1 удар палицею по голові. ОСОБА_13 впав, а він кинув палицю поруч на землю, розвернувся та пішов. ОСОБА_13 міг скотитися бо поруч був схил. ОСОБА_14 вибігла з машини через передні двері та побігла додому. Бійка відбувалась позаду машини. Він пішов до ОСОБА_14 додому. Вдома її не виявилось, він помився від крові та втратив свідомість. Дочка ОСОБА_14 викликала швидку та поліцію. Бригада швидкої надали йому медичну допомогу.
Також сторона обвинувачення посилається на неналежну оцінку судом і ряду письмових доказів, а саме: постанову дізнавача, з фабули якої вбачається, що до працівників відділу поліції звернувся ОСОБА_6 із заявою; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №5487, з якої вбачається, що ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Сторожинецька БЛІЛ» з 18 по 27 вересня 2021 року із діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови; рапорт чергової частини відділу поліції №5841 про те, що 16 вересня 2021 року о 17:22 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що на подвір'я за адресою АДРЕСА_2 , заїхало авто (д.н.з. НОМЕР_1 ), з якого вийшов водій з побитою головою, в подальшому тілесне ушкодження було виявлено у громадянина ОСОБА_6 ..
Однак, прокурор не заявляв клопотань про повторне дослідження таких доказів у апеляційній скарзі та під час підготовки апеляційного розгляду, а тому апеляційний суд позбавлений можливості дати їм будь-яку іншу оцінку чи вважати доведеними додаткові обставини ніж ті, які вказані у вироку суду першої інстанції.
Отже, підстав стверджувати про дотримання районним судом вимог ст. 94 КПК України, судова колегія позбавлена.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд не проаналізував в повній мірі покази обвинуваченого ОСОБА_6 щодо інкримінованої події у співставленні із дослідженими доказами, не навів доказів на спростування позиції сторони обвинувачення та обґрунтування власних мотивів з цього приводу, т.я. безпосередньо не допитав свідка ОСОБА_14 .
Одночасно слід зауважити на положеннях ст. 409 КПК України, якою передбачено, що підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Така невідповідність згідно ст. 411 КПК України має місце тоді, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Відповідно до ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Право на отримання вмотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд, встановлений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, невмотивованість судового рішення є підставою для його скасування у зв'язку з порушенням норм процесуального права незалежно від доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Встановлені порушення, відповідно до ст. 412 КПК України є істотними, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та такими, які згідно п.п.2, 3 ч.1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
Враховуючи положення ч.6 ст. 9 КПК України про порядок заповнення прогалин і врегулювання колізій у правовому регулюванні кримінально-процесуальних відносин шляхом застосування загальних засад кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування загальних засад кримінального провадження.
На думку колегії суддів, допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, позаяк судом допущено вибірковий підхід до оцінки доказів, що суперечить як основним завданням кримінального провадження, так і його основним загальним засадам, таким як верховенство права, законність та забезпечення змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність дослідження всіх доказів, що обґрунтовано ставить під сумнів законність і справедливість вироку, а також позбавляє апеляційний суд підстав у цій частині визнавати чи не визнавати обґрунтованими доводи обвинувачення та перевірки їх шляхом дослідження та повторного допиту.
Переглядаючи вирок суду у межах, передбачених ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити допущені місцевим судом помилки, оскільки для цього необхідно дослідити всі надані сторонами докази (деякі з них не отримали оцінки місцевого суду). Виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст. 7-9 КПК України щодо законності, змагальності і диспозитивності, скасовуючи оскаржуваний вирок, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції, що передбачено ст. 415 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. Водночас, згідно положень п.1 ч.1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою статті 412 цього Кодексу.
Під час нового розгляду, суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, повно, всебічно та об'єктивно розглянути матеріали кримінального провадження, дати належну оцінку пред'явленим сторонами кримінального провадження доказам у їх сукупності, а також викладеним у апеляційній скарзі сторони обвинувачення доводам, і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, тобто ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, з урахуванням положень ст.ст. 370-374 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_16 - задовольнити.
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2023 року, яким ОСОБА_6 , - визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3