Справа № 344/141/24
Провадження № 33/4808/409/24
Категорія ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
12 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Онофришина Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
притягнута до адміністративної відповідальності за ст.ст.122 ч.5, 130 ч. 1 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накладено на неї штраф 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
ОСОБА_1 (Павликівська) визнана винуватою у тому, що вона 27 грудня 2023 року близько 06 год 08 хв в м. Івано-Франківську на перехресті вулиць Івасюка-Тисменицька, керуючи транспортним засобом марки «Renault Megane» НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений сигнал світлофора червоного кольору та спричинила перешкоду транспортному засобу «Skoda Rapid» 6874, що рухався на зелений сигнал світлофора та змусила водія різко гальмувати та подавати звуковий сигнал, щоб уникнути зіткнення, чим створила аварійну ситуацію, чим порушила вимоги п. 8.7.3е) ПДР України.
При цьому вона керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладів відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. Стверджує, що всі докази по справі здобуті з порушенням норм чинного законодавства, а тому не є допустимими. Ставить під сумнів протокол як доказ своєї вини, та зазначає, що копії протоколів їй не були вручено, чим порушено її права на захист. При цьому вказує, що їй не було роз'яснено її права, а відеозапис події є неповним, не безперервним та таким, що не відображає всі обставини справи. Просить провадження щодо неї закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.122 ч.5, 130 ч.1 КУпАП.
Апеляційний розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 за клопотанням її захисника.
Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення захисника та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу, суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але її вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист.
Розгляд справи без участі ОСОБА_1 слід віднести до істотного порушення її права на захист, оскільки захисник ствердив, що він не давав згоди суду на розгляд справи без її участі.
Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколів про адміністративні правопорушення, які містяться у справі (т.1 а.с. 2, т.2 а.с. 2), що підтверджується відеозаписом події (т.1 а.с. 8). Апеляційний суд розцінює це як істотне порушення прав ОСОБА_1 на захист, оскільки їй фактично не пред'явлено адміністративне звинувачення та не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення її до відповідальності і підставою для безумовного скасування постанови суду. Суд не має повноважень на вручення копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції на місці події або поштою чи прямо в судовому засіданні.
Апеляційний суд не може спростувати доводи, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено права згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.
Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і її було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянтки про те, що протоколи не можуть бути доказом її вини. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушниці, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована.
За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягала би виправданню за недоведеністю її вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови.
Не всі апеляційні доводи апеляції є обґрунтованими, оскільки вони належно спростовані судом першої інстанції.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2024 року щодо неї скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122 ч.5, 130 ч.1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький