Справа № 350/358/24
Провадження № 33/4808/464/24
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.
Суддя-доповідач Кукурудз
12 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., ознайомившись з клопотанням захисника Малетина А.Я. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Рожнятівського районного суду від 18 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Рожнятівського районного суду від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 тисяч гривень, 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 605 грн. 60 коп.
На вказану постанову суду захисник Малетин А.Я. в інтересах ОСОБА_1 01.04.2024 року подав апеляційну скаргу яка зареєстрована судом 02.04.2024 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рожнятівського районного суду від 18.03.2024 року, однак не зазначає жодної поважної причини пропуску.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що захисник Малетин А.Я. в інтересах ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 надавав пояснення. Захиснику Малетину А.Я. було достовірно відомо про результати розгляду справи.
Справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП розглянуто 18 березня 2024 року, оскаржено вищезазначену постанову 01.04.2024 року, тому враховуючи те, що з моменту прийняття рішення пройшов тривалий строк, ОСОБА_1 та його захисник Малетин А.Я. повинні добросовісно використовувати надані їм процесуальні права, не зловживати ними.
Захисник Малетин А.Я. хоча просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, однак не зазначає жодної поважної причини пропуску на її оскарження.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанову суду може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує учасникам судового розгляду своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші учасники судового розгляду розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови судді першої інстанції необхідно рахувати з наступного дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка приймає участь у справі повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і на даний час рішення суду набуло законної сили, враховуючи відсутність причин, якими б обґрунтовувались поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що відсутні підстави для поновлення строку на її оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову судді з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову судді та надати докази поважності, через які був пропущений строк.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Відмовити захиснику Малетину А.Я. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Рожнятівського районного суду від 18.03.2024 року щодо ОСОБА_1 Повернути захиснику Малетину А.Я. апеляційну скаргу з додатками.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз