Провадження № 33/803/917/24 Справа № 183/1384/24 Суддя у 1-й інстанції - Гузоватий О. І. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
11 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності захисниці Грищенко Ірини Василівни, яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов'язання сплати ним судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до змісту постанови 31 січня 2024 року о 02:35 годин в районі 201 км. автомобільної дороги М18 Новомосковського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyndai Tucson» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) і на вимогу працівника поліції в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вважає, що докази винуватості, які взяті судом першої інстанції як належні та допустимі не можна вважати такими з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зазначав, що його було зупинено у нічний час доби, коли він вимушено шукав місце для ночівлі в Новомосковському районі, оскільки був стомлений з відрядження, а доїхати до комендантської години до місця свого мешкання не встигав. Після зупинки транспортного засобу причину зупинки працівниками поліції йому не було повідомлено, в свою чергу ОСОБА_1 був збентежений та нервував, через той факт, що він був зупинений під час комендантського часу, цей факт був для нього найсуворішим порушенням і він не міг зосередитись та надавати нормальні відповіді співробітникам патрульної поліції. У протоколі про адміністративне правопорушення також відсутня підстава, яка б надала працівникам поліції права зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. Співробітниками патрульної поліції не було зазначено, що причина зупинки транспортного засобу була пересування у нічний час, у зв'язку з чим, доводи суду першої інстанції свідчать те, що суддя вийшов за межі своїх повноважень та самостійно визначив причину зупинки транспортного засобу.
Також, ОСОБА_1 звертає увагу суду, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці та не було направлено для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Тобто, на переконання апелянта, якщо він відмовився від огляду на місці за допомогою спеціальних засобів співробітників патрульної поліції, зазначені працівники повинні були виписати направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, який має право проводити такий огляд, однак таке направлення не складалося та ОСОБА_1 не надавалося, що в свою чергу повністю виключає його провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є фізичною особою-підприємцем, що здійснює свою діяльність у сфері продажу одноразового посуду та позбавлення його права керування транспортними засобами впливає на його діяльність та позбавляє його та його сім'ю матеріального забезпечення у військовий час. Також на його утриманні перебуває двоє дітей.
Під час апеляційного розгляду справи захисниця ОСОБА_2 повністю підтримала подану апеляційну скаргу і просила про скасування постанови суду та про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Перевіривши витребувані із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, вислухавши захисницю ОСОБА_2 , дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.9а Правил дорожнього руху.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції щодо обставин викладених у протоколі, відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 8 Порядку (у редакції на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Матеріали справи, всупереч вищевикладеним вимогам, не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, яке, відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2023 року, є обов'язковим.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , відеозаписом не зафіксовано факту направлення поліцейським ОСОБА_1 до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду: О.В. Рябчун