Справа № 758/4134/24
3/758/2343/24
10 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановила:
Проведеною перевіркою Київським міським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України встановлено, що колишній поліцейський взводу №2 роти №1 БПП №1 управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві Лаговський Р.П., як суб'єкт декларування, несвоєчасно, без поважних причин, 16.01.2024 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги положень абз.1 ч.2 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до витягу з Наказу ГУНП у м. Києві № 359 о/с від 29.04.2016 ОСОБА_1 з 05.05.2016 призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП № 1 УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.
Відповідно до ст. 64 «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 склав присягу на вірність Українському народові.
Під час проходження служби в Національній поліції, ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до витягу з Наказу ГУНП у м. Києві № 2203 о/с від 14.12.2023 ОСОБА_1 15.12.2023 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за рішенням медичної комісії про непрацездатність до служби), тобто останнім робочим днем є 15.12.2023.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, - що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.
Діяльність УП в метрополітені ГУНП у м. Києві регулюється Положенням про Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві, затвердженого наказом МВС від 13.01.2023 № 111.
Положенням визначено, що поліцейські підрозділи під час несення служби зобов'язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-парових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення.
Відповідно до п. п. «з», п. 1, ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», поліцейський взводу № 2 роти № 1 Б1П1 № 2 УП в метрополітені ГУНП у м. Києві старший сержант поліції ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією.
Відповідно до Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України установила, що фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов'язку подати документи.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1. підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до пп. 2 п. 2 Розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1965/41021 від 13.11.2023 встановлено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону протягом 30 днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Декларація при звільненні не подається у таких випадках:
- особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;
- особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Втрата статусу суб'єкта декларування у зв'язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов'язує особу подавати декларацію будь-якого виду.
Водночас в абз. 1 п. 2 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 539/21 від 20.08.2021 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1303/36925 від 06.10.2021, визначено, що припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є останній день виконання суб'єктом декларування зазначених функцій.
Також пп. 2 п. 1 розділу І «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) № 4 від 13.11.2023, передбачено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого період, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду (абз. 2 пп. 2 п. 2 розд. II Порядку, затвердженого наказом НАЗК № 252/23).
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень відповідно до п. 5 ч. 1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону. Так, згідно п.п. 1 п. 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №958/29088 від 15.07.2016 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1153/29283 від 19.08.2016 і набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.
Крім цього, зазначена у пункті 1 цього ж рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних оорм на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування (за текстом - Реєстр), ОСОБА_1 16.01.2024 року подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тоді коли повинен був подати вказану декларацію не пізніше як до 00:00:00 год. 14 січня 2024 року.
З 05.05.2016 ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції № 1 УП в метрополітені ГУНП у місті Києві, а 15.12.2023 останнього звільнено з Національної поліції України, відповідно до поданого рапорту та свідоцтва про хворобу № 4480/зв, видане Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» 28.11.2023.
15.12.2023 ОСОБА_1 прибув до відділу кадрового забезпечення УП в метрополітені ГУНП у м. Києві, де ознайомився з наказом про звільнення, здав службове посвідчення, жетон і під розписку отримав трудову книжку та військовий квиток, свідоцтво про хворобу №4480/зв, видане Медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» 28 листопада 2023 року, у двох екземплярах, направлення на медико-соціальну експертну комісію та обхідний лист, тобто був належним чином повідомлений про дату звільнення.
Також, 15.12.2023 у відділенні кадрового забезпечення УП в метрополітені ГУНП у м.Києві, ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з "Пам'яткою - застереженням, для працівників поліції та державних службовців, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи», в яких роз'яснено порядок та послідовність дій при поданні декларацій та термінів їх подання.
В поясненні ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження служби також був ознайомлений з вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та порядком і строками подачі електронних декларацій.
Зазначене підтверджується тим, що 27.10.2019 ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений з «Пам'яткою-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Реєстрацію в електронному кабінеті Єдиного реєстру осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , згідно даних НАЗК, провів 12.02.2017, з того часу неодноразово подавав щорічні декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто ОСОБА_1 обізнаний щодо способу подання декларації та роботі з реєстром.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» адресованого Головам апеляційних судів областей, м. Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Під час опитування, ОСОБА_1 не вказав вищезазначених поважних причин, які б унеможливлювали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а лише зазначив, що в період з 16.12.2023 по 22.02.2024 року проходив Медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС по місту Києву та області» для встановлення групи інвалідності. Під час проходження комісії ним витрачалось багато часу на збір документів та відвідування лікарів, що фізично та морально виснажувало.
Відповідно до інформації наданої НАЗК, а саме про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період з 15.12.2023 по 30.01.2024, останній працював з реєстром 16.01.2024.
Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що для подання декларації при звільненні, інформацію про доходи отримав через застосунок «Дія», сформувавши «Довідку ОК-5», в розділі «Сервіси», далі «Довідки та витяги», то і зазначив при заповненні декларації.
Порядком, який затверджено наказом НАЗК № 252/23, визначено (пп. 4 п. 12 розділу IV), що розмір отриманих доходів у декларації зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів. А згідно роз'яснень НАЗК № 4 від 13.11.2023, дохід, що був нарахований, але не отриманий, відображається у деклараціях наступних звітних періодів, тобто декларанту не потрібно чекати на проведення повного розрахунку, для подання декларації при звільненні.
Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння (дія або бездіяльність). л
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є необхідними та достатніми підставами для застосування статті 22 КУпАП.
Працівниками Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не встановлено поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, а саме з 01.01.2023 по 15.12.2023.
Таким чином, ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", будучи ознайомлений з вимогами актикорупційного законодавства, усвідомлюючи свою приналежність до служби поліції, а також обов'язки, пов'язані з цим, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 даного Закону, припинивши 15.12.2023 року виконання функцй держави, 16.01.2024 року о 13:59, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, через власний персональний кабінет суб'єкта декларування, у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушення визнав.
Прокурор Павліченко В.О. вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена і просила застосувати стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 6/2024 від 03.04.2024 року, поясненнями ОСОБА_1 , повідомленнями ГУНП у м. Києві про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , витягом з наказу про призначення на посаду поліцейського управління поліції в метрополітені ГУНП у м.Києві, даними з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі ч. 1 ст. 172-6, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.) на користь держави.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко