08 квітня 2024 року
м. Київ
справа №320/14843/23
адміністративне провадження № П/990/201/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А., Єресько Л.О., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудницького І.В.,
представника відповідача Осядлої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій,
11 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Верховної Ради України, в якому просив визнати протиправним направлення Апаратом Верховної Ради України до Секретаріату Кабінету Міністрів України його заяви до: Верховної Ради України; Голови Верховної Ради України; Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу; Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року справу №320/14843/23 передано на розгляд до Верховного Суду як суду першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 320/14843/23 у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам законодавства, на підставі вимог 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву залишено без руху.
Підставою для постановлення такої ухвали слугувало те, що позивач не навів у позовній заяві ні позовних вимог до Верховної Ради України, ні викладу обставин, якими вони обґрунтовані, а також не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, не обґрунтував порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача. Крім того, позивач у поданій позовній заяві зазначив відповідачем Верховну Раду України, проте у прохальній частині позовної заяви просив визнати протиправним направлення Апаратом Верховної Ради України до Секретаріату Кабінету Міністрів України заяви ОСОБА_1 .
Позивачу встановлено десятиденний строк з дати отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків та запропоновано способи їх усунення шляхом уточнення відповідача (відповідачів) у справі; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зазначене мало на меті чітко визначити зміст позовних вимог позивача до Верховної Ради України (яку він визначив відповідачем), та встановити, чи належного відповідача позивач визначив у справі та чи подано у зв'язку з цим позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Суду від 06 вересня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву повернуто позивачу.
Позивачем подано до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу з вимогою про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 вересня 2023 року та направлення справи до суду першої інстанції.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 вересня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Приймаючи постанову від 25 січня 2024 року, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що він звернувся із заявою до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин із пропозицією внести до Верховної Ради України підготовлений ним та доданий до заяв законопроєкт [пропозиція позивача стосувалася змін до статті 118 Кодексу законів про працю України з метою привести цю статтю у відповідність із Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"]. Отже, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що за змістом позовної заяви цілком зрозуміло, що позивач не погодився з направленням його заяв до Секретаріату Кабінету Міністрів України, оскільки вважає, що в силу норми статті 93 Конституції України, частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» направлення його заяв до Секретаріату Кабінету Міністрів України є протиправним. Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 додав до позовної заяви звернення (заяву) з додатком (проєкт закону, пояснювальна записка, порівняльна таблиця), відповідь Апарату Верховної Ради України від 10 квітня 2023 року. Стосовно зазначення в позовній заяві належного відповідача Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати протиправним направлення Апаратом Верховної Ради України його заяв до Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 04 березня 2024 року. Сторонам встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, а також заперечень проти відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року у зв'язку з неявкою позивача без повідомлення причин судове засідання відкладено на 08 квітня 2024 року.
08 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про відвід колегії Касаційного адміністративного суду у складі суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В., Соколова В.М., Губської О.А., Єресько Л.О.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 320/14843/23 визнано необґрунтованою та передано її на автоматизований розподіл для визначення у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 320/14843/23.
08 квітня 2024 року у судове засідання позивач повторно не з'явився без повідомлення причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні просив позов залишити без розгляду, зважаючи на повторну неявку позивача у судові засідання.
Колегія суддів заслухала думку представника відповідача та під час постановлення цієї ухвали керувалася таким.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Отже, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежене, внаслідок чого суди продовжують здійснювати правосуддя.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами першою, другою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Згідно з частиною третьою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Положеннями частини другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Наведена норма кореспондує положенню пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04 березня 2024 року о 10:30 год.
Ухвалу Верховного Суду від 19 лютого 2024 року разом з повісткою про виклик в судове засідання на вказану дату направлено ОСОБА_1 в його електронний кабінет.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, документ в електронного вигляді «Ухвала про відкриття провадження в справі» від 19 лютого 2024 року доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 19 лютого 2024 року о 22:49 (а.с. 110).
Документ в електронного вигляді «Повістка про виклик до Верховного Суду в адміністративній справі» від 20 лютого 2024 року по справі № 320/14843/23 (суддя Загороднюк А.Г.) доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 20 лютого 2024 року о 18:49 (а.с. 115).
В судове засідання 04 березня 2024 року о 10:30 год. позивач (його представник) не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Як зазначалося, протокольною ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2023 року зв'язку з неявкою позивача без повідомлення причин судове засідання відкладено на 08 квітня 2024 року о 10:30 год.
Повістку про виклик в судове засідання на вказану дату направлено ОСОБА_1 в його електронний кабінет.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до Верховного Суду в адміністративній справі» від 04 березня 2024 року по справі №320/14843/23 (суддя Загороднюк А.Г.) доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 07 березня 2024 року о 14:44 (а.с. 208).
В судове засідання 08 квітня 2024 року о 10:30 год. позивач (його представник) не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
З огляду на те, що повістки про виклик в судові засідання на 04 березня 2024 року та 08 квітня 2024 року були завчасно вручені позивачу, він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Суд зазначає, що будь-яких заяв про поважність причин, з яких позивач (його представник) не могли з'явитися в судові засідання, призначені на 04 березня 2024 року та 08 квітня 2024 року від позивача (його представника) не надходило. Правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивач (його представник) не скористалися.
Суд зауважує, що вирішуючи розглядати справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, Суд керувався, насамперед, необхідністю встановлення належного складу учасників справи, підсудності справи, змісту заявлених позовних вимог та порушеного права позивача з метою повного з'ясування всіх обставин у справі та правильного її вирішення. Позивач без повідомлення причин в судові засідання не з'явився. Суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити наведені обставини справи, необхідні для вирішення цього спору.
З урахуванням наведеного, оскільки мало місце повторне неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без повідомлення ним причин такого неприбуття, а також враховуючи, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, та неможливість розгляду справи у зв'язку з неявкою позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 22, 126, 194, 205, 240, 248, 255, 262, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: А.Г. Загороднюк
Судді: М.В. Білак
О.А. Губська
Л.О. Єресько
В.М. Соколов