11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 200/3291/22
адміністративне провадження № К/990/38854/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №200/3291/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (головуючий суддя - Михайлик А.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року (суддя-доповідач Блохін А.А., судді - Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.),
І. Обставини справи
1. 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність з невиплати у повному розмірі індексації з грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4082 грн 68 коп. відповідно до абзацу 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ №1078 від 17 липня 2003 року;
- стягнути суму щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно в сумі 126 517 грн 20 коп. з урахуванням фактично виплачених раніше сум індексації.
2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року та їх обґрунтування невиплатою фіксованої суми індексації з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», зобов'язання виплатити недоплачену суму індексації у межах справи №200/11034/20-а та у цій справі, є ідентичними, оскільки підстави позову та вимоги є тими самим, а зміна цифрового значення фіксованої індексації, на отриманні якої наполягає позивач, та частково змінене текстуальне викладення предмету позову, не змінює суті цих вимог.
5. Суди констатували, що заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги вже вирішені у межах справи №200/11034/20-а, а тому провадження у справі слід закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
7. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначив, що правовідносини у справах №200/3291/22 та №200/11034/20-а є різними.
8. Так, у справі №200/11034/20-а предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 вересня 2020 року включно із застосуванням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року.
9. Звертає увагу на те, що звертався до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України у межах справи №200/11034/20-а, проте ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позивачу відмовлено у її задоволенні. У вказаній ухвалі суд зазначив, що незгода позивача із визначеним відповідачем конкретним розміром індексації грошового забезпечення військовослужбовця становить окремий спір із суб'єктом владних повноважень, який на цьому етапі спірних правовідносин повинен розглядатись в окремому судовому провадженні, оскільки позивач вбачає порушеними свої права та інтереси такими діями/рішеннями суб'єкта владних повноважень, вчинених в межах власних дискреційних повноважень. Суд роз'яснив, що визначення належної до виплати позивачеві суми індексації під час розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви буде фактично змінювати зміст рішення суду.
10. Позивач указує, що у справі №200/3291/22 предметом спору є правильність установлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року із визначенням загальної суми індексації.
11. Переконує, що оскільки на момент розгляду справи №200/11034/20-а відповідачем взагалі не було виплачено позивачу індексацію за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, то неможливо було визначити, чи перевищив розмір виплаченої індексації за лютий 2018 року суму підвищення грошового доходу в березні 2018 року. Як наслідок неможливо було провести розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно, то дані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача та визнано передчасними.
12. Зазначає, що після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі №200/11034/20-а позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами у порядку, передбаченому КАС України.
13. З огляду на викладене уважає, що пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах є різними, а тому позовні вимоги у цій справі підлягають розгляду по суті.
14. 04 грудня 2023 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
15. 20 листопада 2023 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2023 року для розгляду справи №200/3291/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі №200/3291/22.
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., для розгляду справи №200/3291/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу №200/3291/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
20. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
22. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
23. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
24. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
25. Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
26. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
27. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
28. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
29. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
30. Таким чином спірним є питання наявності у межах двох справ одночасної сукупності указаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
31. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб'єктний склад сторін у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі №200/11034/20-а, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, які набрали законної сили.
32. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд зазначає таке.
33. Дійсно, у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа №200/11034/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 18 044 грн 32 коп. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878 грн 28 коп. відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878 грн 28 коп. за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно у загальній сумі 118 391 грн 47 коп. відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
34. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та висновків суду у даній справі.
У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
35. Так, суди зазначили, що для обчислення індексації за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року відповідач мав установити базовий місяць - березень 2018 року.
36. Водночас дійшли висновку про те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 878 грн 28 коп., не підлягає задоволенню, оскільки у даному випадку розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, у якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
37. Отже, у справі №200/11034/20-а вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування і виплату індексації у період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно з урахуванням пункту 5 Порядку №1078. Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
38. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
39. У касаційній скарзі позивач зазначає про нетотожність позову у цій справі та у справі №200/11034/20-а, оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в розмірі 4082 грн 68 коп. згідно вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Тобто, дослідженню у цій справі підлягає питання наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078.
40. При цьому, заявник наголошує, що індексація грошового забезпечення у фіксованій величині залежить від суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати позивачу у лютому 2018 року. Тому, оскільки розрахунок такої суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №200/11034/20-а проведений не був, то неможливо було визначити чи перевищило збільшення грошового забезпечення позивача суму індексації, що склалась у місяці підвищення посадових окладів. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року, стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації, нараховану у березні 2018 року та належна позивачу щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення становить 4082 грн 68 коп. За твердженням скаржника, саме ці обставини зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.
41. Окрім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №200/11034/20-а позивачу відмовлено у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України та роз'яснено, що визначення належної до виплати позивачеві суми індексації під час розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви буде фактично змінювати зміст рішення суду. Суд зазначив, що незгода позивача із визначеним відповідачем конкретним розміром індексації грошового забезпечення військовослужбовця становить окремий спір із суб'єктом владних повноважень, який на цьому етапі спірних правовідносин повинен розглядатись в окремому судовому провадженні, оскільки позивач вбачає порушеними свої права та інтереси такими діями/рішеннями суб'єкта владних повноважень, вчинених в межах власних дискреційних повноважень.
42. У такому контексті Суд зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Указане не оцінювалось судами у межах розгляду справи №200/11034/20-а, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 не здійснювалася.
43. З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №200/11034/20-а.
44. Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого позивач не погоджується.
45. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22 та багатьох інших, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
46. За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №200/11034/20-а та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
47. Приписами частини першої статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
48. За указаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі №200/3291/22 та направлення справи до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
V. Висновок щодо розподілу судових витрат
49. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі №200/3291/22 - скасувати.
3. Справу №200/3291/22 направити на продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду