Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 квітня 2024 р. № 520/3511/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №056750010534 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 21910427, місцезнаходження юридичної особи: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровської області, вчинити дії по призначенню та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що рішення №056750010534 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 18.03.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що рішення №056750010534 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Рішенням №0567550010534 від 17.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , призначено з 05.01.2024 року пенсію за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.01.2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою (№ 213) щодо до призначення у зв'язку з наданими документами та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги працівнику освіти.
Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 19.01.2024 прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії № 056750010534 у зв'язку з тим, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги як працівник освіти.
Вказаним рішенням окрім іншого зазначено, що порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191. Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1.993р. №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”. Посада асистент вчителя переліком не передбачено.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Крім того судом під час розгляду справи встановлено, що у відповідності до належної ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_3 , вона працювала:
- з 19.08.1985 року по 25.08.1987 року - вихователь дитячого садка №3 м. Слов'янськ, Донецької області;
- з 25.08.1987 року по 20.10.2022 року - вихователь групи продовженого дня СШ №17 м. Слов'янськ, Донецької області;
- з 20.10.2022 року переведена на посаду асистента вчителя закладу загальної середньої освіти СШ №17 м. Слов'янськ, Донецької області.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058- IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу, зокрема, 30 років для жінок; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувало те, що посада асистент вчителя переліком не передбачено.
Вирішуючи питання правомірності дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, суд зазначає так.
Так, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вже було встановлено судом вище, позивач відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 працювала: - з 19.08.1985 року по 25.08.1987 року - вихователь дитячого садка №3 м. Слов'янськ, Донецької області; - з 25.08.1987 року по 20.10.2022 року - вихователь групи продовженого дня СШ №17 м. Слов'янськ, Донецької області; - з 20.10.2022 року переведена на посаду асистента вчителя закладу загальної середньої освіти СШ №17 м. Слов'янськ, Донецької області.
Відтак, наявними у справі доказами підтверджується стаж роботи позивача в навчальному закладі освіти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).
Отже, Порядком №1191 визначено право осіб, яким призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, на отримання грошової допомоги за умови дотримання встановлених пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону умов, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про відсутність підстав для призначення грошової допомоги у зв'язку з тим, що позивачу пенсія за вислугу років не призначалась.
При цьому, як передбачено пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про освіту» складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
На підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Даною постановою не передбачена посада позивача.
Проте, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №39721 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 дія постанови №909 від 04.11.1993 поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 та від13.02.2019 у справі №233/4308/17 зазначено, що з огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, у тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.
Таким чином, беручи до уваги правову позицію у подібних правовідносинах, відображену Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 (справа №233/4308/17), від 07.11.2019 (справа №676/5649/17), від 15.01.2020 (справа №541/2142/16-а), від 08.04.2020 (справа №149/2408/17), суд дійшов висновку, що позивач є працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 повинен зараховуватися до її спеціального стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що рішення №056750010534 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
А отже задля належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення №056750010534 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.