Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 квітня 2024 року № 300/4371/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. вул.Берегова, 24, ЄДРПОУ 40309088) до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу,
установив
Головне управління Держпродслужби у Івано-Франківській області у порядку адміністративного судочинства заявило вимогу про стягнення з відповідача 6783,00 грн. штрафу за рішеннями від 31.03.2023 р. №01-05/45. Аргументуючи цю вимогу зазначив, що рішення владного суб'єкта про застосування штрафу є діючими, але платіж за ними не проведений.
Відповідач, ФОП ОСОБА_1 , з позовом не погодився, надавши відзив, де зазначив, про відсутність у позивача повноважень на проведення перевірки , в тому числі на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.
Відповідач, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб"єкта господарювання у якості фізичної особи - підприємця, зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 . До переліку видів господарської діяльності позивача належить: 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціальних магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
03.03.2023 завідувачем секрету контролю за рекламою, дотримання антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області складено протокол № 10 про порушення законодавств про рекламу з ознаками порушення ч.5 ст.8 та ч.4 ст.21 Закону України “Про рекламу”
06.03.2023 позивачем складено та направлено на адресу відповідача вимогу № 06/2/926-23 в порядку ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу” про надання затвердженого макету розповсюдженої реклами, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами , акти виконаних робіт, квитанції про сплату , а також інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення.
Відповідачем 10.03.2023 надано позивачу відповідь про те, що вимога від 06.03.2023 №Вих-06.2/926-23 не містить законних підстав та належного обґрунтування, оскільки вказаний документ хоча і виготовлено на бланку Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, проте, цей документ виготовлений за підписом начальника управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами. При цьому зазначена вимога не містить даних про те, що управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами є структурним підрозділом чи самостійним органом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, і що саме цей підрозділ/орган уповноважений здійснювати державний контроль саме за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами.
17.03.2023 завідувачем сектору конролю за рекламою, дотримання антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області складено протокол № 13 про порушення законодавств про рекламу з ознаками порушення ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу”
Протоколом №17 про засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 01.05.2023 року вирішено надати пропозицію начальнику Головного управління держпродспоживслужби в Харківській області прийняти рішення про накладення штрафу
За результатами розгляду справи, у зв'язку з доведенням факту порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» винесено рішення №01-05/45 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 01.05.2023 року, а саме: за відсутність в рекламних сюжетах тескту-попереджнння про те, що самолікування може бути шкідливим для здоров'я; ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» винесено рішення №01-05/44 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 01.05.2023 року, а саме: за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.
За матеріалами справи судом установлено, що заявлена владним суб'єктом вимога про стягнення коштів ґрунтується на рішеннях ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 01.05.2023. №01-05/45 про накладення штрафу у сумі 5083,00 грн. та №01-05/44 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн.
Вказані рішення надіслані на адресу місця здійснення господарської діяльності згідно повідомлення про вручення відправлення 7600803121500 від 02.05.2023.
Доказів утрати юридичної дії вказаними рішенням матеріали справи не містять, як не містять і доказів оплати штрафу.
Вирішуючи спір по суті, суд відмічає, що засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються Закону України "Про рекламу".
Відповідно до абз.5 ч.4 ст.21 Закону України «Про рекламу» реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.
Відповідно до п.п.1 ч.1 ст. 26 згаданого Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
У силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно - правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 6,7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд доходить висновку, що відповідач обтяжений обов'язком здійснити платіж за рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, адже вказані рішення суб'єкта владних повноважень не втратили юридичної дії. Строк виконання обов'язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг.
У матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов'язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов'язку в інші способи.
Що стосується доводів відповідача про неправомірність рішень позивача про стягнення штрафів, недотримання порядку проведення перевірки, то вказані обставини судом не досліджуються, оскільки рішення контролюючого органу не є предметом спору в рамках справи про стягнення суми штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що заявлена владним суб'єктом вимога не порушує суб'єктивних прав відповідача у сфері публічних правовідносин, а тому позов підлягає задоволенню.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), реалізував існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України 6783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.