Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 квітня 2024 року № 520/19884/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код 41557796) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ 43997560), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року прийняті Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, на думку позивача, є протиправним та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній заперечив проти доводів відповідача, зазначених у відзиві та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні, з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному та з 17.01.2024 по 05.02.2024 перебував у відпустці.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 41557796, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Слобідський район м. Харкова.), зареєстроване за юридичною податковою адресою: 61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 30.
Видами діяльності Позивача є:
46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний);
46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами;
46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;
46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.;
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
46.23 Оптова торгівля живими тваринами.
Директором ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» , відповідно до наказу № 6-К від 24 березня 2021 року є ОСОБА_1 .
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» та VITOIL LTD SP. Z O.O. було укладено Договір купівлі-продажу № 16-VT-23.
Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу № 16-VT-23 За даним договором купівлі- продажу Продавець погоджується продати, а Покупець купити товар, який вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
В п. 3.1 Договору № 16-VT-23 зазначено, що загальна вартість продукції за даним договором купівлі - продажу складається з загальної вартості, яка вказана у Специфікаціях до цього договору.
Як зазначено в п. 5 Договору № 16-VT-23 Упаковка та маркування мають бути погоджені з Покупцем. Упаковка товару повинна забезпечити його збереження та безпечну доставку.
Упаковка (тара) не є зворотною та повторному використанню не підлягає.
Відповідальність за якість тари та маркування до моменту потрапляння товару на склад Покупця лягає на Продавця.
За неякісну або пошкоджену тару або маркування Покупець має право виставити
претензію Продавцю.
Відповідно до п. 7 Договору № 16-VT-23, умови та строки поставки вказуються в Специфікаціях до цього договору. Відправником товару може бути будь-яка інша компанія за вказівкою контрактоутримувача, про що вказується у товаро-супровідній документації та не потребує додаткового узгодження з утримувачем товару.
Продавець перед відправкою товару, але не пізніше ніж 7 робочих днів до дня відправки, зобов'язаний надати на погодження Покупцеві шляхом електронного зв'язку наступні документи: рахунок - фактура (інвойс), пакувальний лист, морську накладну (коносамент) або авіа накладну, сертифікат якості на продукцію, сертифікат походження, страховий поліс (за наявності).
Після узгодження Покупцем Продавець має надати наступні документи: рахунок - фактура (інвойс) (оригінал), пакувальний лист (оригінал), морську накладну (коносамент) (видання телекс релізу коносамента) або авіа накладну (копія), сертифікат якості на продукцію (оригінал), сертифікат походження (оригінал), страховий поліс (копія), експортна декларація (копія).
Відповідно до Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 VITOIL LTD SP. Z O.O. повинно поставити товар:
- Фітаза у кількості 2 000 кг. вартістю 6 120 доларів США (3,06 доларів за кг.);
- Целюлоза у кількості 1000 кг. вартістю 9 282 оларів США (9,282 доларів за кг.);
- Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?- Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа) у кількості 1000 кг. вартістю 8 976 доларів США (8,976 доларів за кг.);
- Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Нейтральна Протеаза, Лужна Протеаза) у кількості 1000 кг. вартістю 6 936 доларів США (6,936 доларів за кг.);
- Лужна Протеаза у кількості 500 кг. вартістю 3 060 доларів США (6,12 доларів за кг.).
Поставка товару здійснюється на умова FOB Шанхай. Оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу на 180 днів з дати надходження товару на склад Покупця.
З метою митного оформлення товару, вказаного в Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 декларантом - ОСОБА_1 в інтересах Позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 23UA400040019002U0 з пакетом документів:
- сертифікат аналізу № 2223063003-WT від 18.03.2023(графа 44, код документа 0003);
- пакувальний лист б/н від 19.02.2023 до інвойсу № 16-VT-23-9 (графа 44, код документа 0271);
- інвойс № 16-VT-23-9 від 19.02.2023 (графа 44, код документа 0380);
- коносамент № ZM23030536C від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0705);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 571135 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 0730);
- сертифікат походження товару № 23С340220464/00032 від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0861);
- сертифікат аналізу № 2223063006 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);
- сертифікат аналізу № 2223063005 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);
- експертний висновок № 253/23 від 11.04.2023 (графа 44, код документа 0003);
- сертифікат аналізу № 2223063002 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);
- сертифікат аналізу № 2223063003 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);
- рахунок-фактура № ЗВ-0000080 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017561 від 16.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017577 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № ЗВ-0000080 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- аналіз відповідності цінових умов контракту №685 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3016);
- договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа
4100);
- специфікацію № 9 до Договору № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код
документа 4103);
- експертний висновок № 116/23 від 27.02.2023 (графа 44, код документа 0003);
- експортна декларація № 223120230000945038 від 24.03.2023 (графа 44, код документа 9610).
Поставка товару здійснювалася в контейнері № ECMU9921214.
При визначені митної вартості товару, декларантом Позивача було обрано 1 метод (графа 42) - ціна договору 34 374 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала:
- товар № 1 (Фітаза) 246 262 грн. (6120 х 36,5686 + 11 330,82 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 11 131,45 грн. (фрахт));
- товар № 2 (Целюлоза у кількості) 350 694 грн. (9282 х 36,5686 + 5 682,21 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 582,22 грн. (фрахт));
- товар № 3 (Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?-Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа)) 339 504,18 грн. (8976 х 36,5686 + 5 682,21 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 582,22 грн. (фрахт));
- товар № 4 (Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Неи?тральна Протеаза, Лужна Протеаза)) у 264 870,94 грн. (6 936 х 36,5686 + 5 665,41 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 565,72 грн. (фрахт));
- товар № 5 (Лужна Протеаза) у 117 515,50 грн. (3060 х 36,5686 + 2 832,71 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) 2 782,86 грн. (фрахт)).
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Хмельницької митниці Держмитслужби складено повідомлення декларанту від 02.06.2023 (09:15:10), в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості:
1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Уповноваженою особою Позивача, було надано наступні документи:
- платіжну інструкцію № ВТ-00948 від 01.06.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00862 від 18.05.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00861 від 18.05.2023.
Також повідомлено, що на підтвердження митної вартості надано всі документи.
02 червня 2023 року Хмельницькою митницею Держмитслужби було прийнято рішення № UA 400000/2023/000136/2 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару до 3,7100 USD, загальна сума 7 420 USD та зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
- перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа яка видала рахунки на перевезення різні. що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка включена як складова митної вартості;
- до митного оформлення не подано договір на перевезення, зазначений в рахунку на фрахт;
- банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;
- заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку;
- пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення.
Джерелом інформації для даного Рішення по товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: МД від 31.01.2023 № 23UA100330131892U8.
Коригування митної вартості здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар № 3,7100 дол. США/кг.
На підставі прийнятого рішення № UA 400000/2023/000065/1 Хмельницькою митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000447.
Загальний розмір коригування склав: ввізне мито 5 266,15 грн.
Відповідно до Специфікації № 17 до Договору № 16-VT-23 VITOIL LTD SP. Z O.O. повинно поставити товар: Фітаза у кількості 2 000 кг. вартістю 6 120 доларів США (3,06 доларів за кг.).
Поставка товару здійснюється на умова FOB Шанхай. Оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу на 180 днів з дати надходження товару на склад Покупця.
З метою митного оформлення товару, вказаного в Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 декларантом - ОСОБА_1 в інтересах Позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 23UA400040019842U7 з пакетом документів:
- сертифікат аналізу № 2223081003WT від 06.04.2023(графа 44, код документа 0003);
Пакувальний лист б/н від 04.04.2023 до інвойсу № 16-VT-23-17 (графа 44, код документа 0271);
- інвойс № 16-VT-23-17 від 04.04.2023 (графа 44, код документа 0380);
- коносамент № ZM23040438A від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0705);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № б/н від 06.06.2023 (графа 44, код документа 0730);
- сертифікат походження товару № 23С340220464/00044 від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0861);
- рахунок-фактура № 06/23-1 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017833 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017780 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 7 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3007);
- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100);
- специфікацію № 17 до Договору № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4103);
- експортна декларація № 223120230001426662 від 01.05.2023 (графа 44, код документа 9610).
Поставка товару здійснювалася в контейнері № MSKU9139543.
При визначені митної вартості товару, декларантом Позивача було обрано 1 метод (графа 42) - ціна договору 6 120 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала:
247461,05 грн. (6 120 х 36,5686 + 6 254 (міжнародні перевезення автотранспортом) + 17 407,22 (фрахт)).
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Хмельницької митниці Держмитслужби складено повідомлення декларанту від 12.06.2023 (09:39:49), в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості:
1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Уповноваженою особою Позивача, було надано наступні документи:
- платіжну інструкцію № ВТ-01021 від 08.06.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00909 від 25.05.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00908 від 25.05.2023;
- договір № 15/04 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 14.04.2023;
- договір № 1311-Т/22про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів від 16.06.2022;
- транзитна декларація Т1 від 07.06.2023.
Також повідомлено, що на підтвердження митної вартості надано всі документи.
12 червня 2023 року Хмельницькою митницею Держмитслужби було прийнято рішення № UA 400000/2023/000141/1 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару до 3,7100 USD, загальна сума 7 420 USD та зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
- перевізники товару зазначені у транспортних документах та особи які видала рахунки на перевезення різні, при цьому до митного оформлення не надано заявки, які визначені рахунками на оплату перевезення та договорами на транспортно-експедиційне обслуговування;
- вартість товару, зазначені в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленим до митного оформлення та поданим до митного оформлення документам;
- банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;
- код товару зазначений у копії транзитної декларації не відповідає заявленому до митного оформлення;
- зовнішньоекономічним контрактом передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;
- подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; в разі наявності;
- документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Джерелом інформації для даного Рішення про товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: МД від 31.01.2023 № 23UA100330131892U8.
Коригування митної вартості здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МКУ.
Розрахунок митної вартості: товар № 3,7100 дол. США/кг.
На підставі прийнятого рішення № UA 400000/2023/000141/1 Хмельницькою митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000472.
Загальний розмір коригування склав: ввізне мито 5 014,37 грн. відповідно до експортного висновку № 685 від 17.05.2023, згідно з комерційним інвойсом № 16-VT-23 від 10.01.2023, Специфікацією № 9 від 19.02.2023 до контракту № 16-VT-23 від 10.01.2023 предметом імпорту є товари, походження Китай, за цінами наведеними в таблиці, на умовах поставки FOB- Shanghai: Найменування та опис товару; Ціна, дол. США/кг; Фітаза; 3,06; Целюлоза у кількості; 9,282; Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?- Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа); 8,976; Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Нейтральна Протеаза, ОСОБА_2 ); 6,936; Лужна Протеаза; 6,12.
Позивач зазначив, що згідно з ціновою інформацією, отриманою у відповідь на наш запит віл компані виробника відповідної продукції «VEGA GROUP Co., LTD» (Китай), рівень цін на товари, країна походження Китай, що імпортуються згідно з Комерційним інвойсом №16-VT-23-9 від 19.02.2023 р., Специфікацією № 9 від 19.02.2023 р. до контракту № 16-VT-23 від 10.01.2023 р., на умовах поставки FOB - Shanghai, відповідає рівню ціни виробника.
За таких обставин, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні відтих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, у п.1 ч.4 ст.54 МК України визначено обов'язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст.53 ММК України.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Хмельницькою митницею Держмитслужби, в якості підстави витребування документів, було вказано на недостатність документів для визначення складових митної вартості товарів та спрацювання АСАУР.
Позивач зазначив, що разом з митними деклараціями було надано як обов'язкові документи, вказані в ч. 2 ст. 53 МК України, та і ті, які в своїй сукупності підтверджують визначення митної вартості товарів у 34 374 USD (згідно Специфікації № 9) та 6120 USD (згідно Специфікації № 17).
Поряд із цим, суд зазначає, що митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 при розгляді справи № 826/27412/15 Митний орган може затребувати додаткові документи у разі наявності підозр у підробці поданих документів, відсутності документів, що підтверджують певні складові митної вартості (страхування товару, його транспортування тощо), якщо такі складові не включені у ціну, передбачену договором.
Відповідно до постанови ВС від 18.12.2018 по справі № 821/110/18 органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Перелік додаткових документів, які може затребувати митний орган від декларанта, визначено Законом (ст. 53 Митного кодексу України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов'язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо. Цей перелік є доволі великим, проте це не означає, що митний орган вправі кожного разу витребувати від імпортера всі ці документи. Митний орган може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду України від 30.06.2015, справа № 814/283/14).
Водночас, Митниця не вправі вимагати від декларанта надання будь-яких документів, не зазначених у цьому переліку.
Відтак, витребуючи додаткові документи, Митниця зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. (Дану позицію викладено в постанові Верховного суду України від 21.02.2020, справа № 813/1229/16).
Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах (аналогічну правову позицію Верховним судом України викладено у постановах від 27.02.2019, справа № 814/1647/16; від 06.03.2019, справа № 809/278/17; від 13.06.2019, справа № 820/6315/15; від 21.01.2020, справа № 813/2719/15).
Відповідно до постанова ВС від 17.07.2019 у справі №809/872/17 витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З вищенаведеного вбачається, що Хмельницькою митницею Держмитслужби всупереч приписів МК України та без достатніх правових підстав, а саме без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності, без зазначення документів, необхідних для визначення митної вартості, протиправно було витребувано додаткові документи у Позивача, посилаючись лише на загальну ч. 3 ст. 53 МК України.
Відповідно до постанови ВС від 18.12.2018 по справі № 821/110/18 органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Перелік додаткових документів, які може затребувати митний орган від декларанта, визначено Законом (ст. 53 Митного кодексу України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов'язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо.
Цей перелік є доволі великим, проте це не означає, що митний орган вправі кожного разу витребувати від імпортера всі ці документи. Митний орган може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду України від 30.06.2015, справа № 814/283/14).
Водночас, Митниця не вправі вимагати від декларанта надання будь-яких документів, не зазначених у цьому переліку.
Відтак, витребуючи додаткові документи, Митниця зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. (Дану позицію викладено в постанові Верховного суду України від 21.02.2020, справа № 813/1229/16).
Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах (аналогічну правову позицію Верховним судом України викладено у постановах від 27.02.2019, справа № 814/1647/16; від 06.03.2019, справа № 809/278/17; від 13.06.2019, справа № 820/6315/15; від 21.01.2020, справа № 813/2719/15).
Відповідно до постанова ВС від 17.07.2019 у справі №809/872/17 витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З вищенаведеного вбачається, що Хмельницькою митницею Держмитслужби всупереч приписів МК України та без достатніх правових підстав, а саме без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності, без зазначення документів, необхідних для визначення митної вартості, протиправно було витребувано додаткові документи у Позивача, посилаючись лише на загальну ч. 3 ст. 53 МК України.
ТОВ «ВЕТЧИНТЕЗ-ТРЕЙД», у відповідь на повідомлення про необхідність надати додаткові документи було надано до:
1. МД № 23UA400040019002U0 наступні документи:
- коносамент № ZM23030536C від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0705);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 571135 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 0730);
- рахунок-фактура № ЗВ-0000080 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017561 від 16.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017577 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № ЗВ-0000080 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007).
2. МД № 23UA400040019842U7 наступні документи:
- платіжну інструкцію № ВТ-01021 від 08.06.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00909 від 25.05.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00908 від 25.05.2023;
- договір № 15/04 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 14.04.2023;
- договір № 1311-Т/22про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від16.06.2022;
- транзитна декларація Т1 від 07.06.2023.
За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).
Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).
Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.
Як вказано в спірних рішення, підставою для коригування митної вартості товарі, на думку митного органу, стали розбіжності в поданих документів, а саме:
1. перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа яка видала рахунки на перевезення різні. що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка включена як складова митної вартості;
2. до митного оформлення не подано договір на перевезення, зазначений в рахунку на фрахт;
3. банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;
4. заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку;
5. пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;
6. вартість товару, зазначені в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленим до митного оформлення та поданим до митного оформлення документам;
7. код товару зазначений у копії транзитної декларації не відповідає заявленому до митного оформлення;
8. подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митний цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; в разі наявності;
9. документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Так, щодо перевезення товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до вимог МК України декларантом до митних декларацій було надано наступні транспортні документи:
1. МД № 23UA400040019002U0:
- коносамент № ZM23030536C від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0705);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 571135 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 0730);
- рахунок-фактура № ЗВ-0000080 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017561 від 16.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017577 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № ЗВ-0000080 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007).
2. МД № 23UA400040019842U7:
- коносамент № ZM23040438A від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0705);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № б/н від 06.06.2023 (графа 44, код документа 0730);
- сертифікат походження товару № 23С340220464/00044 від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0861);
- рахунок-фактура № 06/23-1 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017833 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- рахунок на оплату № 017780 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);
- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 7 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3007);
- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3007);
- договір № 15/04 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 14.04.2023;
- ДОГОВІР № 1311-Т/22про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від
16.06.2022;
- транзитна декларація Т1 від 07.06.2023.
Разом з тим суд звертає увагу, що договір про надання транспортним послуг не містить відомостей про вартість, адже вони вказані в рахунках на оплату да довідках про вартість транспортних послуг, отже в розумінні ст. 53 МК України не є обов'язковим документом.
Крім того, відповідно до Договір № 1312-Т/22 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.06.2022.
У відповідності з цим Договором, Експедитор зобов'язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контеи?нерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.
Згідно Договору 15/04 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 14.04.2023, у відповідності з цим Договором, Виконавець зобов'язується на підставі заявок замовника, за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації та перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
В Договорі 1109 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 20.09.2023, у відповідності з цим Договором, Виконавець зобов'язується на підставі Заявок Замовника, за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації та перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Отже, у перевізника обов'язку безпосередньо здійснювати перевезення не встановлено.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що Позивачем в повному обсязі було надано транспортні документи, які підтверджують митну вартість товарів.
Щодо банківських документів.
Позивачем було подано до:
1. МД № 23UA400040019002U0:
- платіжну інструкцію № ВТ-00948 від 01.06.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00862 від 18.05.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00861 від 18.05.2023.
- МД № 23UA400040019842U7:
- платіжну інструкцію № ВТ-01021 від 08.06.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00909 від 25.05.2023;
- платіжну інструкцію № ВТ-00908 від 25.05.2023.
Вказані платіжні документи були вивантажені з Клієнт-банку в тому вигляді, який надав безпосередньо банк. Крім того, надано платіжні інструкції завірені банком та отримані у відділені банку.
Щодо виробника товару.
Згідно митних декларацій виробником товару вказано - ZHEJIANG VEGAVIT. Податні до митного оформлення сертифікати якості видані виробником товару, а саме - ZHEJIANG VEGAVIT. В свою чергу продавцем продукції за Контрактом № 16-VT-23 від 10.01.2023 є компанія VITOIL LTD SP. Z O.O., яка і вказана в експортному висновку щодо вартості товарів.
Щодо страхування товару.
Відповідно до п. 6 Договору № МК-06/2023 умови щодо страхування вказуються у Специфікаціях до цього договору.
Разом з тим, у специфікаціях відсутні відомості щодо страхування товару, що в свою чергу вказує, що товар не був застрахований, а отже і не можуть включатися до визначення митної вартості товарів.
Щодо вартості вказаній в експортній декларації.
В експортній декларації № 223120230001426662 від 01.05.2023 задекларована вартість товару - Фітаза у кількості 2 000 кг. у розмірі 6000 доларів США, тобто нижче задекларованої вартості.
Крім того, митна декларація країни відправлення, перехідний інвойс не є обов'язковими документами, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.
Щодо коду товарів.
Згідно експертного висновку № 116/23 від 27.02.2023 Харківської торгово-промислової палати (виданої партнеру Позивача) було визначено коди товару згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): Фітаза - 3507 90 90 0.
Щодо інших числових значень, передбачених ч. 10 статті 58 МКУ.
Як зазначено в п. 5 Договору № 16-VT-23 Упаковка та маркування мають бути погоджені з Покупцем. Упаковка товару повинна забезпечити його збереження та безпечну доставку.
Упаковка (тара) не є зворотною та повторному використанню не підлягає.
Відповідальність за якість тари та маркування до моменту потрапляння товару на склад Покупця лягає на Продавця.
За неякісну або пошкоджену тару або маркування Покупець має право виставити претензію Продавцю.
Отже, згідно умов Договору № 16-VT-23 упаковка товару входить в його вартість.
Крім того, згідно Договору № 1311-Т/22 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, експедитор зобов'язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.
Згідно вищенаведеного вбачається, що транспортування товару Позивача здійснювалось у контейнерах користування якими було включено до вартості транспортир послуг та, відповідно включено до митної вартості товарів.
Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 - є директором ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД», відповідно до Наказу № 6-К від 24.03.2021, та не отримує брокерську винагороду, що в свою чергу пояснює не включення її до складу митної вартості.
Щодо не підтвердження ціни та наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Суд звертає увагу, що із зазначених в рішеннях про корегування митної вартості товарів обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару.
Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.
В той же час в контракті, митній декларації, інвойсі, коносаменті які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості, року випуску чи інших даних товару не міститься.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За таких обставин суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів.
Щодо відсутності підстав для визначення митної вартості товарів за другорядним методом.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року визначено, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість
операції);
- другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст.57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
Позивачем, під час подання митної декларації митному органу, було застосовано основний метод визначення митної вартості товарів - ціна договору, яка складає 57 200 доларів США, згідно спірних МД.
Відповідно до експортного висновку № 723 від 22.05.2023 та № 722 від 22.05.2023 рівень цін на вітаміни, що імпортується, згідно з Комерційним інвойсом № 2023FP02072-2 від 27.03.2023, Специфікацією № 2 від 20.02.2023 до контракту № МК-06/2023 від 14.02.2023, та Специфікацією № 4 від 29.03.2023 до контракту № МК-06/2023 від 14.02.2023на умовах поставки FOB - Шанхай, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Разом з цим, Верховний Суду в постанові від 08.10.2019 року по справі №803/776/17 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.
Основний метод (ст.58 МКУ - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Так, відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом застосовано за другорядним методом (резервним) у відповідності до ст. 53 МК України.
Розрахунок митної вартості за товар здійснений Позивачем:
- Фітаза у кількості 2 000 кг. вартістю 6 120 доларів США (3,06 доларів за кг.). Розрахунок митної вартості за товар здійснений Відповідачем:
- Фітаза 3,7100 дол. США/кг. МД від 31.01.2023 № 23UA100330131892U8.
Суд наголошує, що наявність у ЄАІС інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).
Згідно з Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Таким чином, вказана декларація не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов, тощо ідентичних товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.
Отже, Відповідачем не було обґрунтовано процедури/формули визначення («генерування») «митної вартості».
Таким чином, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не вказано на обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.
Згідно з ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що Слобожанською митницею Держмитслужби не було дотримано вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом ціною договору.
Отже, Відповідачем безпідставно, в порушення ст. 58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів без достатніх на те підстав.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21- 1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12 травня 2004 року, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
З огляду на викладене, суд вважає протиправними висновки митного органу щодо неможливість визначення митної вартості за першим основним методом.
Протиправність обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів с імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані па визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, суд зазначає, що саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не доводить наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 ст. 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не містить посилань на конкретні розбіжності, ознаки підробки або відсутність відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар у розрізі наданих позивачем документів згідно ч. 2 ст. 53 МК України.
Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року прийняті Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код 41557796) до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року.
Стягнути з Київської митниці Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" сплачений судовий збір в сумі 6441 (шість тисяч чотириста сорок одну) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов