Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 квітня 2024 р. № 520/34904/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування і виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно).
В обґрунтування позову зазначив, що дії відповідача є протиправними та порушують права позивача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 22.12.2014 року є внутрішньо переміщеною особою.
Перебувала на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові та отримувала щомісячні страхові виплати з 01.01.2015 року по 28.02.2016 року.
Однак, з 01.03.2016 року виплати були припинені.
На неодноразові звернення позивача інформація про причини припинення виплати надана не була. Після зміни адреси проживання 26.05.2021 р. отримала нову довідку ВПО, яку надала до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові.
З травня 2021 р. щомісячна страхова виплата була продовжена
На письмове звернення позивача від 14.08.2023 р. до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області (щодо виплати щомісячної страхової виплати за період з 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно) отримано відповідь від 01.09.2023 р.
Згідно отриманого листа, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало справу про страхові виплати позивача до відповідача.
Додатково повідомлено, що позивач отримувала виплати з 01.01.2015 року по 28.02.2016 року.
Однак, з 01.03.2016 року виплати були припинені на підставі листа Мінсоцполітики від 16.02.2016 року. Крім того, листом управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району від 08.06.2016 року було повідомлено, що дія довідки від 22.12.2014 р. № 6320025775 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції, призупинена.
Вдруге за заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати від 27.05.2021 р. щомісячна страхова виплата була продовжена з 01.05.2021 р.
Листом від 01.09.2023 р. відповідач повідомив про те, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінету Міністрів України.
На сьогодні окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначений, тобто відсутні правові підстав для виплати Позивачеві щомісячної страхової виплати за період з 01.03.2016 р. по 30.04.2021 р.
Не погоджуюсь із діями суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.
По суті спірних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 р. № 2620-IX передбачено, що Пенсійний фонд України є уповноваженим органом в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. з 01.01.2023 р.
Згідно п. 2 Розділу VII Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.99 року (далі - Закон N 1105-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706- VII) установлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 2 розділу 1 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 р. № 20 (далі - Порядок № 20), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (до 12.12.2018 року), передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон 1706). У разі чергової зміни фактичного місця проживання (перебування) особа, яка тимчасово переміщена, зобов'язана повідомити протягом 10 календарних днів з дати зміни місця фактичного проживання (перебування) робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який здійснює йому страхові виплати, страхові витрати на медичну та соціальну допомогу шляхом подання заяви особисто або надсилання рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви) про припинення йому виплат у зв'язку зі зміною місця проживання (перебування).
Копія такої заяви або підтвердження надсилання рекомендованого листа подається робочому органу виконавчої дирекції Фонду за новим місцем фактичного проживання (перебування).
Приписами п. 1 розділу II Порядку № 20 установлено, що страхові виплати призначаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду за наявності необхідних документів, що підтверджують право особи, яка тимчасово переміщена, на ці виплати, відповідно до цього Порядку за місцем її фактичного проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік. Згідно з п. 1 розділу III Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті).
Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Пунктом 1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24 (далі - Порядок № 24), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (чинний до 19.07.2018 р.), передбачено, що справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.
Отже, особа береться на облік за місцем реєстрації/фактичного проживання або за місцем знаходження підприємства, на якому трапився нещасний випадок. Пунктами 1.2 і 1.4 розділу І Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 р. № 27 (далі - Порядок №27), передбачено, що внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону №1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. N 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. N 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - постанова КМУ № 637).
Призначення, продовження (відновлення) та припинення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад (далі - Комісії). Також відповідно до п. 3.1 розділу III Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування). Згідно з п. 3.7 Порядку № 27 передбачено, що щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.
У зв'язку зі зміною місця проживання та наданням позивачем нової довідки ВПО від 26.05.2021 р. Харківським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності з 01.05.2021 р.
Посилання відповідача на правомірність припинення позивачеві виплат з 01.03.2016 року на підставі листа Мінсоцполітики від 16.02.2016 року є незаконним, оскільки наведена підстава не передбачена статтею 46 Закону № 1105.
Як було вище зазначено, станом на дату припинення позивачеві виплат законодавство не містило нормативного закріплення такої підстави припинення страхових виплат, як лист Міністерства соціальної політики.
Крім того, відповідно до Листа Мінсоцполітики від 16.02.2016 року № 672/0/10- 16/081 було акцентовано увагу на належне реагування органами соціального захисту населення обласних, Київської міської державних, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій на інформацію, яка надходить від органів МВС, Нацполіції, СБУ, Держприкордонслужби, тощо, у зв'язку з тим, що численні проведені перевірки свідчать про численні випадки не підтвердження даних, задекларованих підчас взяття на облік внутрішньо переміщених громадян про фактичне місце їх проживання. Вказаним листом Мінсоцполітики зазначив, що виплати особі, щодо якої отримано інформацію, мають бути призупинені до надходження відповідних відомостей до органів ДМС, або підтвердження особою факту проживання за місцем проведення виплат.
Як вбачається з вказаного листа, роз'яснення Мінсоцполітики адресовані органам соціального захисту населення, а не Фонду соціального страхування. Крім того, вказаним листом Міністерство соціальної політики фактично встановив нові підстави для припинення соціальних виплат, не передбачених чинним законодавством.
В той же час, Лист Мінсоцполітики не є нормативно-правовим актом, не є розпорядчим документом органу центральної влади, та не є обов'язковим для виконання.
Слід також зазначити, що жодних доказів того, що викладені у вказаному листі обставини мають будь-яке відношення до позивача Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області позивачеві не надано.
Відповідачем не надано будь-яких підтверджень наявності підстав, встановлених законодавством, чинним станом на 01.03.2016 року.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа на підставі довідки від 22.12.2014 року № 6329002575.
Ця довідка не була скасована та діяла до отримання позивачем довідки від 26.05.2021 року № 6326-5000361895, яку позивач отримав у зв'язку із зміною фактичного місця проживання, яке підтверджено органом соціального захисту населення у встановленому чинним законодавством порядку.
Облік внутрішньо переміщених осіб регламентований статтею 4 Закону № 1706.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом.
Разом з цим реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби.
Серед таких особливих потреб: доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб тощо. Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.
Прийняття Закону № 1706 спрямоване на встановлення додаткових гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, а не на звуження їх прав, закріплених в інших законодавчих актах України. За таких обставин, відповідач у листі від 01.09.2023 р. не довів існування визначених законодавством України, чинним станом на 01.03.2016 року, підстав для припинення страхових виплат позивачу, з огляду на що, постанови про припинення таких виплат не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають скасуванню як протиправні.
Суд не бере до уваги аргументи відповідача, які стосуються застосування до спірних правовідносин постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують порядок здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, та Порядку № 27, оскільки він не є законом та не може скасовувати або змінювати у бік звуження конституційного права позивача на соціальний захист.
Як було вище зазначено, позивач неодноразово усно звертався до органів Фонду соціального страхування України з питанням щодо підстав для припинення виплат, однак, не отримував отримував відповіді.
Той факт, що позивач не звертався письмово до органів Фонду соціального страхування України з заявою про продовження щомісячних страхових виплат після їх припинення, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання страхових виплат, які йому призначені безстроково.
Верховним Судом 30.08.2023 р. під час розгляду справи № 200/619/21-а сформовано правову позицію, що отримання щомісячної страхової виплати у зв'язку з втратою працездатності внутрішньо переміщеною особою; реалізація особою права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", не може позбавляти її права на отримання страхових виплат. Отримання особою страхових виплат не може ставитись в залежність від місця проживання особи, наявність чи відсутність довідки про взяття особи на облік як внутрішньо переміщеної, де визначена адреса її фактичного місця проживання.» Судом зазначено, цитую: «позивачу протиправно припинено здійснення страхових виплат з 1 вересня 2016 року постановою відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області від 17 листопада 2016 року №0503/7912.1/7912.1/9, тому обґрунтовано зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити страхові виплати за період з 1 вересня 2016 року до 31 грудня 2020 року.
За приписами частин 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном (в даному випадку - у вигляді щомісячних страхових виплат, призначених позивачу безстроково) було порушено.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
За рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України": перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Отже, суд дійшов висновку, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування і виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно).
З метою відновлення порушеного права, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно).
Щодо вимоги, яка стосується негайного виконання рішення суду про стягнення перерахованої пенсії в межах суми за один місяць з відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд наголошує, що в спірних відносинах йде мова про поновлення виплати. Отже підстави для застосування приписів ст. 371 КАС України відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування і виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати 01.03.2016 року по 30.04.2021 року (включно).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 квітня 2024 року.
Суддя Н.А. Полях