10 квітня 2024 року м. Рівне №460/1254/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.12.2023 №104250006540 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву №6530 від 08.12.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до страхового стажу наступні періоди роботи: 01.09.1979 по 01.02.1992 на Цукровому заводі ім.9-січня 1905 року; з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" згідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.12.1982, з 08.12.2023.
Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 07.02.2024 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі; позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача, у строк подання відзиву на позовну заяву, належним чином засвідчені копій матеріалів пенсійної справи позивача.
Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 №80, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року №2 (у редакції змін, внесених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року №4), у зв'язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Жуковської Л.А., головуючої судді у справі №460/1254/24 та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/1254/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №460/1254/24 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою суду від 22.02.2024 адміністративну справу №460/1254/24 прийнято до провадження судді Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з досягненням віку 63 роки, 08.12.2023 звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.12.2023 №104250006540 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу, оскільки не зараховано періоди роботи з 01.09.1979 по 01.02.1992 на Цукровому заводі ім.9-січня 1905 року та з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" згідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , так як на титульній сторінці не вірно зазначена її дата народження. Вважає таку відмову протиправною та зауважує, що органом ПФУ станом на жовтень 2020 року визначено її трудовий стаж - 20 років 10 місяців 2 дні, що узгоджується з відомостями в особистому кабінеті на веб-порталі Пенсійного фонду України. За наведеного, вважає, що 08.12.2023 відповідачем безпідставно зараховано лише 14 років 10 місяців 27 днів страхового стажу. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача і долучені до заяви документи та прийнято рішення від 11.12.2023 №104250006540 про відмову у призначенні пенсії на підставі статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. За даними документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності з 01.02.1992 по 10.08.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 28.12.1982, оскільки внесення відомостей працівника виконано з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників п.2.11, а саме: на титульній сторінці трудової книжки зазначена дата народження “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” не відповідає паспортним даним позивачки - “14 листопада 1960”. Зауважує, що уточнюючої довідки за спірний період позивачкою не надано. Звертає увагу, що згідно з розрахунком стажу період роботи на “Цукровому заводі імені 9-січня 1905 року” з 01.09.1979 по 01.02.1992 зараховано до страхового стажу. За наведеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася 08.12.2023 через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою №6530 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 11.12.2023 №104250006540 про відмову у призначенні пенсії на підставі статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного страхового стажу 20 років.
У вказаному рішенні зазначено, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 59 років 6 місяців. Вказано, що вік заявниці 63 роки 24 дні. Необхідний страховий стаж становить від 20 до 30 років, а страховий стаж особи становить 14 років 10 місяців 27 днів.
За даними документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 28.12.1982, оскільки внесення відомостей працівника виконано з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників п.2.11, а саме: на титульній сторінці трудової книжки зазначена дата народження не відповідає паспортним даним заявниці.
Відповідно до розрахунку стажу згідно з формою РС-право, страховий стаж ОСОБА_1 становить 14 років 10 місяців 27 днів, а саме зараховано наступні періоди: з 10.10.1977 по 31.08.1979, що становить 1 рік 10 місяців 22 дні; з 01.09.1979 по 01.02.1992, що становить 12 років 5 місяців 1 день; з 01.01.1998 по 04.08.1998, що становить 7 місяців 4 дні.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 :
з 01.09.1979 по 01.02.1992 працювала на Цукровому заводі ім.9-січня 1905 року;
з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" бібліотекарем.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії, зокрема щодо визначення страхового стажу, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Стаття 9 Закону № 1058-IV встановлює вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №22-1).
У відповідності до пункту 1.1. Порядку №22-1 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Спірними правовідносинами в межах даної справи є визначення страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .
Так, у рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач вказав, що за даними документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 28.12.1982, оскільки внесення відомостей працівника виконано з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників п.2.11, а саме: на титульній сторінці трудової книжки зазначена дата народження не відповідає паспортним даним заявниці. У відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу, що на титульній сторінці трудової книжки зазначена дата народження “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, яка не відповідає паспортним даним позивачки - “14 листопада 1960”, а до страхового стажу не зараховано період з 01.02.1992 по 10.08.1998.
Судом встановлено, що дата заповнення трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 - 28.12.1982. Дату народження зазначено - 14.12.1960.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до записів трудової книжки позивач з 01.09.1979 по 01.02.1992 працювала на Цукровому заводі ім.9-січня 1905 року, а з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод".
Згідно з частиною першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” був прийнятий на зміну положенням Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях до 29.07.1993 здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція №162), а з 29.07.1993 відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58).
Під час заповнення трудової книжки позивача діяли норми Інструкції №162.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 у трудову книжку, зокрема, вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Відповідно до пункту 2.11. Інструкції №58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12).
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (пункт 2.13). Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Дійсно, на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 28.12.1982 не вірно вказано місяць народження ОСОБА_1 (грудень замість листопада), однак суд наголошує, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_1 від 28.12.1982 належить позивачу - ОСОБА_1 . Спірні періоди трудової діяльності позивача підтверджується записами у такій трудовій книжці, які здійснені на підставі відповідних наказів та скріплені печатками.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відтак, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
При цьому суд враховує, що надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників або інших документів на підтвердження пільгового стажу, потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.07.2018 у справі № 235/1112/17.
Суд звертає увагу, що дані трудової книжки позивача, зокрема записи про спірні періоди роботи, займану посаду/професію, з покликанням на відповідні накази про прийом на роботу, звільнення і переведення, повністю відповідають вимогам законодавства.
Отже, відсутність уточнюючих довідок про стаж роботи, не може бути підставою для відмови їй у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
Більше того, суд наголошує, що територіальним органом Пенсійного фонду України у жовтні 2020 року вже було визначено страховий стаж ОСОБА_1 як 20 років 10 місяців 2 дні. Такий страховий стаж ОСОБА_1 вказаний у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №104250006540 від 22.10.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком, у якому також зазначено, що вона набуде право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років.
За наведеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.12.2023 №104250006540 про відмову у призначенні пенсії за віком не відповідає ані вимогам законності, ані вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що період роботи на “Цукровому заводі імені 9-січня 1905 року” з 01.09.1979 по 01.02.1992 зараховано до страхового стажу, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо зарахування цього періоду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" згідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Відповідно до цього, з урахуванням заявлених позовних вимог, на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області як належного відповідача за цією позовною вимогою, який визначений за принципом екстериторіальності та прийняв протиправне рішення, як орган, що обчислює стаж та призначає пенсію - слід покласти обов'язок повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.12.2023 про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28.12.1982.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, ухвалою суду від 07.02.2024 ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, до ухвалення судового рішення у даній справі.
Зазначена сума позивачем сплачена не була.
Враховуючи положення частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позов підлягає до повного задоволення, а позивачу відстрочено сплату судового збору, то на користь Державного бюджету підлягає стягненню з відповідача сума судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.12.2023 №104250006540 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.02.1992 по 10.08.1998 у ВАТ "Січневий цукровий завод" згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.12.1982.
Стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 квітня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м.Рівне, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко