про закриття провадження у справі
11 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/18246/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо використання в перерахунках пенсії по інвалідності статей Законів України, а саме: частини сьомої статті 43 Закону України N2262-ХІІ, яка визнана неконституційною втратила чинність, а також частини першої статті 2 Закону України №3668-VI, яка є аналогічна, також є неконституційною і втратила чинність для Ветеранів війни з 12.04.2023;
зобов'язати Відповідача виплатити різницю в пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, по час проведення останнього перерахунку, з урахуванням виплачених сум у розмірі 299285,61 грн;
стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача за причинену ГУ ПФУ в Полтавській області моральну шкоду у розмірі 53000,00 грн.
При цьому позовна вимога зобов'язати Відповідача виплатити різницю в пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, по час проведення останнього перерахунку, з урахуванням виплачених сум у розмірі 299285,61 грн обґрунтована посиланням на те, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач на виконання неодноразових рішень Полтавського окружного адміністративного суду перерахунок пенсії, однак фактичну виплату таких доплати не провів, що, на переконання позивача, є безпідставним та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є незгода позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області після перерахунку пенсії на підставі наступних рішень суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 по справі №440/7878/20, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2020 №12/358/фп71630 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням проведених виплат /https://reyestr.court.gov.ua/Review/94455164/.
Доплата пенсії за таким рішенням суду нарахована з 01.04.2019 по 31.03.2021 у розмірі 144574,28 грн /а.с.17/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі №440/3740/21, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 листопада 2020 року №12/358/фп71630 про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум https://reyestr.court.gov.ua/Review/96898270/.
Доплата пенсії за рішенням суду нарахована з 01.04.2019 по 30.06.2021 у розмірі 70254,73 грн /а.с. 16/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі №440/18792/21, серед іншого, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року /https://reyestr.court.gov.ua/Review/103254939/.
Доплата пенсії за рішенням суду нарахована за період з 05.03.2019 по 31.03.2019 у сумі 1209,14 грн /а.с.18, 42-44/.
Також, позивачем надано розрахунок доплати на загальну суму 18689,76 грн, що в подальшому фахівцями відповідача відкоригований /а.с. 44/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі №440/4951/22, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 після її індексації з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично сплачених сум. /https://reyestr.court.gov.ua/Review/105021596/.
Доплату пенсії за рішенням суду нараховано в розмірі 6557,70 грн /а.с. 15, 45-47/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №440/3765/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01 березня 2023 року, без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат /https://reyestr.court.gov.ua/Review/110969438/.
На виконання такого рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії за період з 01.03.2023 по 31.07.2023 у розмірі 6882,75грн /а.с. 48-51/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 по справі №440/8268/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, у сумі 2000,00 грн, починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням проведених виплат /а.с. https://reyestr.court.gov.ua/Review/112179997/.
Згідно розрахунку доплата за вказаним рішенням суду становить 4827,55 грн /а.с. 52-55/, однак містить власноручну відмітку, що така доплата відсутня, що підтверджено доданим представником відповідача розрахунком /а.с. 56/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі №440/13195/23, серед іншого, вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року, з 01 грудня 2021 року, з 01 березня 2022 року, з 01 грудня 2022 року, з 01 березня 2023 року, без обмеження максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум /https://reyestr.court.gov.ua/Review/114162962/.
На виконання такого рішення суду нараховано доплату пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 у розмірі 53172,45грн.
Таким чином, судом в різних справах вже вирішено відповідні спори та зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області, як здійснити щомісячну доплату до пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", так і здійснити виплату самої пенсії без обмеження її максимальним розміром, а визначені позивачем суми заборгованості (280595,85 грн на п'ятому аркуші позову та 299285,61 грн) є добутком визначених на виконання таких рішень суду доплат.
Відтак, ГУ ПФУ в Полтавській області має виконувати відповідні рішення суду та здійснювати відповідні виплати, зокрема як доплату до пенсії так і саму пенсію без обмеження її максимальним розміром.
Водночас, позивач, не погоджуючись з повнотою виконання перелічених вище рішень суду, звернувся до суду з цим позовом, заявляючи, серед іншого, вимогу зобов'язати Відповідача виплатити різницю в пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, по час проведення останнього перерахунку, з урахуванням виплачених сум у розмірі 299285,61 грн.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу викладених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Частиною першою статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Процесуальним законом передбачено види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (статті 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (статей 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Такі спеціальні правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №640/13599/20.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №420/5234/19.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За такого правового регулювання та встановлених обставин суд вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, проте спірні правовідносини між сторонами по суті, вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Водночас, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а відтак вимоги про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Крім того, на думку суду, неможливість оцінки протиправності дій ГУПФУ в Полтавській області в окремому позовному провадженні обумовлена наявністю механізму захисту порушеного права в рамках розгляду справ №440/7878/20, 440/3740/21, №440/18792/21, №440/4951/22, № 440/3765/23, №440/8268/23 та №440/13195/23.
Наведене свідчить про те, що фактично позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на належне виконання рішення суду у справах №440/7878/20, 440/3740/21, №440/18792/21, №440/4951/22, № 440/3765/23, №440/8268/23 та №440/13195/23, які набрали законної сили.
При цьому, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права, як звернення до суду з позовом про визнання дій протиправними, тобто ухвалити судове рішення, яке спрямоване на виконання іншого рішення суду, що в свою чергу, не призводить до ефективного захисту прав осіб.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №440/2130/21: за фактичної тотожності основних позовних вимог зміна підстави позову через незгоду з рішенням, дією чи бездіяльністю, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у попередній справі, процесуальні механізми реалізації якої описані судом вище, не можна вважати іншими позовними вимогами.
Таким чином, заявлені у цій справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку нового позовного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, провадження належить закрити в частині позовних вимог про зобов'язання Відповідача виплатити різницю в пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, по час проведення останнього перерахунку, з урахуванням виплачених сум у розмірі 299285,61 грн.
Роз'яснити позивачу, що із заявленими вимогами він може звернутись в порядку, встановленому статтею 383 КАС України в межах справ №440/7878/20, 440/3740/21, №440/18792/21, №440/4951/22, № 440/3765/23, №440/8268/23 та №440/13195/23.
Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись статтями 9, 238, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі № 440/18246/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити різницю в пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, по час проведення останнього перерахунку, з урахуванням виплачених сум у розмірі 299285,61 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г. Ясиновський