11 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1174/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Полтавській області прийняте відповідно до ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-V про попередження про необхідність дотримання службової дисципліни оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Полтавського Районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_1 , викладене в пункті 5 резолютивної частини висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим СКП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень від 08 листопада 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Полтавській області викладені в пунктах 1, 2, 3, 5, резолютивної частини Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим СКП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень від 08 листопада 2023 р. та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести службове розслідування, з урахуванням висновків суду.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 23 жовтня 2023 р. з оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Полтавського Районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_1 , та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05 жовтня 2020 р. №705, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок дисциплінарної комісії про вчинення непрофесійних дій, які не забезпечили його особистої безпеки є помилковим, адже позивач під час затримання ОСОБА_2 перебував на достатній і необхідній відстані, щоб не допустити його втечу. Перебування позивача на такій відстані було свідомим та виправданим ризиком направленим на недопущення подальших протиправних дій правопорушника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.04.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що дисциплінарною комісією за наслідками службового розслідування встановлено що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 внаслідок прорахунку останнього в оцінці ситуації що склалася, тактичних помилок щодо розташування та недостатнього контролю за діями правопорушника. Зокрема, до ОСОБА_2 не було застосовано спеціальний засіб у вигляді кайданок, що унеможливило б в подальшому отримання позивачем тілесних ушкоджень, внаслідок чого позивачем порушено вимоги пунктів 8, 9 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, п.п. 1, 2 п. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
23.10.2023 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що цього ж дня в м. Полтаві по вул. Степового Фронту поблизу будинку № 27, оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової верхньої губи зліва, забій спинки носу.
З метою своєчасного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, наказом ГУНП від 25.10.2023 № 1053 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Службовим розслідуванням встановлено, що 23.10.2023 о 17:47 год. до відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із лінії 102 надійшло повідомлення про «Грабіж» від гр. ОСОБА_3 , який повідомив, що 23.10.2023 о 17:46 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс заявнику тілесні ушкодження та відкрито заволодів його мобільним телефоном «Нокіа» чорного кольору. Нападник одягнутий у куртку жовтого кольору, перебував із дитячою коляскою, у якій знаходилась однорічна дитина. Дана подія зареєстрована до ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за № 10568.
Реагування на вказане повідомлення здійснено нарядом сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП (Райдуга-2) у складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_4 , інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП лейтенанта поліції Ніфантова Вадима Олександровича та нарядом слідчо-оперативної групи ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП (Райдуга-10) у складі дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 і оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Крім цього, у якості допоміжних сил спільно з нарядом СОГ на місце події направився оперуповноважений СКП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_6 .
Перебуваючи на місці події, при спілкуванні із заявником було встановлено, що ОСОБА_2 направився в напрямку м. Полтави та може знаходитись у своєї сестри за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, вищевказані поліцейські встановили місцезнаходження ОСОБА_2 , який помітивши поліцейських почав поводити себе агресивно, тримав у руці дерев'яну палицю, якою розмахував перед собою таким чином, що поліцейські не могли до нього наблизитись.
ОСОБА_2 не реагуючи на законні вимоги поліцейських продовжив свою агресивну поведінку, хаотично розмахував палицею та в один із моментів різко скоротив дистанцію з сержантом поліції ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_2 були розцінені поліцейською як напад, внаслідок чого нею прийнято рішення про застосування спеціального засобу, спорядженого речовиною сльозогінної дії відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», під час чого ОСОБА_4 застосувала сльозогінний газ в напрямку нападника.
ОСОБА_2 відкинув в сторону палицю та почав тікати. Через 50-100 метрів капітан поліції ОСОБА_1 , лейтенант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_6 наздогнали ОСОБА_2 , схопили за руки та висловили вимогу лягти на землю, останній не чинив супротиву та виконав вимогу поліцейських. Далі лейтенант поліції ОСОБА_6 з метою контролю дій ОСОБА_2 сів зверху нього в ділянці сідниць. Переконавшись, що останній не чинить супротиву поліцейські дозволи правопорушнику піднятися. Після цього ОСОБА_2 , стоячи навпроти ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , різко розвернувся та наніс удар правою рукою в ділянку обличчя капітана поліції ОСОБА_1 , який в цей час стояв по праву руку від нападника на відстані одного метру. Відразу після удару ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затримали ОСОБА_2
Нарядом СОГ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП, ОСОБА_2 було доставлено до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», де йому проведено медичний огляд з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння (висновок щодо результатів медичного огляду від 24.10.2023 № 2005).
Повідомлення ОСОБА_1 про нанесення йому тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків зареєстровано до ІП «ЄО» ІКС ІПНП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП за № 10575 від 23.10.2023.
Капітан поліції ОСОБА_1 23.10.2023 о 23:20 звернувся за медичною допомогою до травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП « 1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», де у нього при огляді черговим лікарем ОСОБА_8 виявлено наявні тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани слизової верхньої губи зліва. Забій спинки носу (довідка від 23.10.2023 № 14126).
25.10.2023 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Дисциплінарною комісією за наслідками службового розслідування встановлено що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 внаслідок прорахунку останнього в оцінці ситуації що склалася, тактичних помилок щодо розташування та недостатнього контролю за діями правопорушника. Зокрема, до ОСОБА_2 не було застосовано спеціальний засіб у вигляді кайданок, що унеможливило б в подальшому отримання позивачем тілесних ушкоджень, внаслідок чого позивачем порушено вимоги пунктів 8, 9 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, п.п. 1, 2 п. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». За висновками службового розслідування ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи те, що останнім вчинено незначний проступок, керуючись ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарною комісією вирішено обмежитися попередженням ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової.
Позивач з висновком службового розслідування не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII, за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У статті 18 Закону №580-VIII встановлені основні обов'язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом, у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
У статті 14 Дисциплінарного статуту, з-поміж іншого, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Із наведених правових норм слідує, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 480/1338/19.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі №802/1150/17-а Верховний Суд вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Суд зауважує, що відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорій "Альфа" та "Бета", необхідно при безпосередньому контакті зі зловмисниками, дотримуючись особистої безпеки, ужити заходів для припинення правопорушення та їх затримання.
Проаналізувавши матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 внаслідок прорахунку останнього в оцінці ситуації що склалася, тактичних помилок щодо розташування та недостатнього контролю за діями правопорушника. Зокрема, до ОСОБА_2 не було застосовано спеціальний засіб у вигляді кайданок, що унеможливило б в подальшому отримання позивачем тілесних ушкоджень. Вказане свідчить про недостатні професійні дії, які не забезпечили особисту безпеку ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 не встановлено.
Обставина, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є наявність заохочень - відзнака НП України - медаль « 10 років сумлінної служби» (наказ НП України від 04.07.2023 № 1039 о/с).
Згідно службової характеристики капітан поліції ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе позитивно.
Таким чином, дисциплінарною комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 порушено вимоги підпунктів 8, 9 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункти 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та останній заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи те, що останнім вчинено незначний проступок, керуючись ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарною комісією вирішено обмежитися попередженням ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни.
Отже, матеріалами службового розслідування в повній мірі підтверджено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 8, 9 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, п.п. 1, 2 п. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Водночас, на думку суд, слушним є зауваження представника відповідача про те, що своєчасне застосування кайданок, як спеціального засобу, передбаченого пунктом 1 частини 3 статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" до правопорушника ОСОБА_2 унеможливило б отримання тілесних ушкоджень позивачем.
Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим СКП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 в оскарженій частині прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 23 жовтня 2023 р. з оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Полтавського Районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_1 не підлягає задоволенню як передчасна з огляду на те, що станом на 02.04.2024 згідно довідки ВП № 2 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 6034/115/104/01/18-2023 розслідування нещасного випадку триває.
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат також відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії відмовити .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко