Справа № 420/3576/24
10 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Департаменту Патрульної поліції (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Патрульної поліції № 1398 о/с від 17.10.2023 р. щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Департамент патрульної поліції призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в серпні 2022 року позивач, перебуваючи на службі в поліції, під час виконання бойового завдання потрапив під танковий обстріл та отримав травми, які призвели до втрати 45 % професійної працездатності та встановлення третьої групи інвалідності. Надалі позивач звільнився зі служби в поліції за станом здоров'я. Всупереч наведеному, відповідачем призначено та виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", замість підстави визначеної, в п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач вважає свої права порушеними, а спірний наказ відповідача протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 05.02.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
23.02.2024 р. відповідач надав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.04.2020 р. у справі № 3-326/2019, вказує, що визначення інвалідності позивачу відбулось до його звільнення з поліції, а не протягом шести місяців після його звільнення з поліції, як це передбачено п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відсутня одна з умов призначення одноразової грошової допомоги передбаченої п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію". У зв'язку з чим спірний наказ видано у відповідності до чинного законодавства.
Ухвалою від 28.02.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та з 07.11.2015 р. прийнятий на службу до лав Національної поліції відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області № 2.
Як вбачається із свідоцтва про хворобу № 104 р/нс від 03.07.2023 р. згідно акту розслідування нещасного випадку від 04.04.2023 р. № 191/22: 05.08.2022 р. о 10.00 перебуваючи у групі зведеного взводу, під час виконання бойового завдання позивач потрапив під танковий обстріл, в результаті чого отримав травму, яка призвела до втрати 45 % професійної працездатності. Військово-лікарською комісією визначено, що через травму, отриману під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, позивач є непридатним до служби в поліції.
Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 14.06.2023 р. серії 12 ААВ № 555163 позивачу при первинному огляді встановлено третю групу інвалідності до 01.07.2024 р. Травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 14.06.2023 р. серії 12 ААА № 060045 ступінь втрати професійної працездатності по вказаній травмі складає 45 %.
Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.07.2023 р. серії 12 ААВ № 555168 позивачу при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності до 01.07.2024 р.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 12.07.2023 р. серії 12 ААА № 060048 ступінь втрати професійної працездатності по вказаній травмі складає 45%.
Відповідно до наказу Департаменту Патрульної поліції "По особовому складу" від 15.08.2023 р. № 1042 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", підстава звільнення рапорт ОСОБА_1 та свідоцтва про хворобу від 03.07.2023 р. №104 р/нс.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
Згідно наказу Департаменту Патрульної поліції "Про виплату одноразової грошової допомоги" від 17.10.2023 р. № 1398 о/с позивачу згідно з висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 16.10.2023 р. призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", у розмірі 187 880 грн.
Листом від 10.11.2023 р. № О-17590/41/4/03-2023 позивача повідомлено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 17.10.2023 р. № 1398 о/с йому призначено одноразову грошову допомогу відповідно п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважаючи наказ про виплату одноразової грошової допомоги з підстав, які не відповідають фактичним обставинам, протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII ).
Соціальний захист поліцейських регламентує розділ ІХ Закону № 580-VIII .
Так, ст.97 Закону № 580-VIII передбачена одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Відповідно до ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Згідно з ч.2 ст.97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розміри одноразової грошової допомоги визначені ст.99 Закону № 580-VIII .
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:
1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у п.3, інвалідності:
а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у п. 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Призначення одноразової допомоги регламентує ст.100 Закону № 580-VIII .
При цьому, ч.5 ст.100 Закону № 580-VIII визначено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 р. (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 р. № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 4 посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Водночас, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є наявність певних умов.
Частина 6 статті 100 Закону № 580-VIII встановлює, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Відповідно до ст.101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
За приписами п.7 ч.2 ст.61 Закону № 580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.04.2020 р. у справі № 3- 326/2019 зазначив наступне: як вбачається зі змісту п.3 ч.1 ст.97 № 580-VIII, призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському законодавчо гарантовані лише за наявності трьох обов'язкових умов, а саме:
1) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції;
3) звільнення поліцейського з поліції з причин поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Отже, лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.97 № 580-VIII.
Поряд з цим, Верховний Суд уже висловлював свій висновок щодо застосування вищенаведених норм права у правовідносинах, подібних до тих, які виникли у справі, що розглядається.
Зокрема, у постановах від 19.09.2018 р. у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 р. у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 р. у справі № 822/3788/17, 22.01.2019 р. у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 р. у справі № 823/1798/18, від 10.10.2019 р. у справі № 822/1083/18, від 05.02.2020 р. у справі № 810/836/18, від 23.04.2020 р. у справі № 822/999/18, від 23.09.2021 р. у справі № 2240/3024/18 та від 13.04.2022 р. у справі № 420/6878/18 р. Верховний Суд висловив позицію, за якою часові межі визначення поліцейському інвалідності для призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно ст.97 Закону № 580-VIII встановлені наступним чином: "інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції".
Судом встановлено, що 05.08.2022 р. позивач виконував службові обов'язки у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебувавши безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, внаслідок чого отримав травму, ступінь втрати професійної працездатності по якій складає 45 %. На підставі наведеного позивачу за результатами оглядів медико-соціальної експертної комісії 14.06.2023 р. та 12.07.2023 р. встановлено третю групу інвалідності, а 15.08.2023 р. звільнено зі служби в поліції за станом здоров'я (через хворобу).
З метою реалізації права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, відповідачем видано спірний наказ, за яким дана виплата призначена та виплачена на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII - тобто отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, використання п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII як підстави призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги суперечить фактичним обставинам справи, оскільки довідками до актів огляду медико-соціальною експертною комісією від 14.06.2023 р. серії 12 ААВ № 555163 та 12.07.2023 р. серії 12 ААВ № 555168 позивачу встановлено третю групу інвалідності до 01.07.2024 р., а п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII закріплено умову - наявність часткової втрати працездатності без визначення інвалідності.
Аргументуючи свою позицію щодо неможливості застосування п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII як підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідач вказує на недотримання позивачем умови щодо визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції.
Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII. Інших причин нарахування такої допомоги відповідачем за п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII не зазначено.
Водночас, вищезгаданий закон містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.
Суд зазначає, що п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Таким чином, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Також суд бере до уваги, що норми Закону № 580-VIII не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що при звільненні зі служби в поліції 15.08.2023 р., позивач, як поліцейський, якому визначено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, отриманого під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів мав право на одноразову грошову допомогу у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
Таким чином, відповідачем під час прийняття наказу від 17.10.2023 р. № 1398 о/с щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII не враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення, а отже спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язати Департамент патрульної поліції призначити, і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.
Процедура призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначена в розділі ІV Порядку № 4. Зокрема, згідно пункту 1 цього розділу у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку № 4 висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови (пункт 3 розділ ІV Порядку № 4).
Тобто, у межах відповідної процедури призначення та виплати одноразової грошової допомоги беруть участь фінансові підрозділи органу поліції, які складають відповідний висновок та керівник органу поліції як окремий суб'єкт, якому належить виключне право в затвердженні/відмові в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги та прийняття рішення у формі наказу про виплату такої допомоги чи письмового повідомлення про відмову у проведенні такої виплати. Отже, в питаннях призначення одноразової грошової допомоги існує певна етапність та черговість дій відповідних суб'єктів. При цьому прийняття такого рішення відноситься до виключних дискреційних повноважень керівника чи особи, на яку покладено виконання таких функцій Департаменту патрульної поліції, і в цьому випадку суд не може підміняти інший орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У зв'язку з тим, що у питаннях призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги необхідним є проходження відповідних етапів розгляду заяви та черговості дій різних суб'єктів, послідовність яких не може бути порушена чи змінена, а прийняття остаточного рішення із цього питання перебуває в площині виключних повноважень керівника органу поліції, тому на переконання суду вірним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на отримання такої допомоги згідно з п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VІІІ.
Саме такий спосіб захисту порушеного права був підтриманий та визнаний прийнятним Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 р. по справі № 822/1905/17, де досліджувалися подібні правовідносини та в яких зроблено висновок про неможливість суду підміняти компетентний орган у реалізації його повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) від 17.10.2023 р. № 1398 о/с щодо призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
Зобов'язати Департамент Патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко