з питань залишення позову без розгляду
09 квітня 2024 рокусправа №380/5071/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 11.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 22.03.2024 (вх. №22274) подано відзив на позовну заяву, у якому просить закрити провадження у справі з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячного строку.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач дізнався про можливе порушення його прав саме з моменту отримання відповіді на його перший рапорт від 01.01.2024 (вих. №15), а позовна заява подана 15.02.2024, тобто з порушенням процесуальних строків звернення до суду з позовом у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Суд, розглянувши клопотання, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Суд звертає увагу, що предметом позову є поведінка відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 під час проходження позивачем військової служби з підстав її протиправності.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Судом з витягу з наказу від 01.11.2023 №305 встановлено, що позивача з 01.11.2023 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 02.01.2024 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день виключення із списків особового складу.
Відповідач листом від 01.01.2024 повідомив ОСОБА_1 , що з грудня 2015 року по лютий 2018 року індексації грошового забезпечення йому не виплачувалась.
Вказане дає підстави стверджувати про те, що позивач дізнався про порушене право щодо виплати індексації грошового забезпечення з моменту отримання листа від 01.01.2024 №15 та звернувся до суду з позовною заявою 15.02.2024, тобто в межах встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома