про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 квітня 2024 р. Справа № 120/4452/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Гагаловським В.П., до Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За визначенням, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до яких звернена вимога позивача.
Позивач за даним адміністративним позовом в статусі відповідачів визначив Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину НОМЕР_1 .
Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, в періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо незабезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, а також щодо відсутності контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби, при нарахуванні та виплаті йому додаткової винагороди за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, в періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022.
- стягнути солідарно з Адміністрації Державної прикордонної служби України та з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, на загальну суму у розмірі 300 000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 коп.), за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, в періоди: з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022.
Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та неналежного забезпечення нарахування позивачу додаткової винагороди, а також просить суд стягнути солідарно з вищезазначених суб'єктів додаткову винагороду.
Втім, викладаючи свої позовні вимоги у такій редакції позивач не наводить жодних підстав та нормативних і фактичних обґрунтувань про наявність обов'язку в Адміністрації Державної прикордонної служби виплачувати позивачу спірну додаткову винагороду, як і впливати на її обрахунок з боку військової частини НОМЕР_1 . Крім того позивач не надає і жодних доказів того, що такий обов'язок має також бути покладений саме на Адміністрацію державної прикордонної служби України.
Із позовних матеріалів слідує, що позивач у спірний період не проходив військову службу в Адміністрації державної прикордонної служби України (не перебував в списках особового складу цього органу) та не перебував на грошовому забезпечення в цього суб'єкта, тому його вимога про стягнення коштів з такої особи не містить під собою жодного належного нормативного обґрунтування.
Більше того, з долучених до позовної заяви доказів вбачається, що позивач хоч і проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , однак у спірний період перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 .
Таким чином в межах даного спору в більшій мірі проявляється необхідність участі саме військової частини НОМЕР_2 як можливого учасника справи, а не Адміністрації Державної прикордонної служби, яка у спірних правовідносинах стосунків (в плані працівник - роботодавець) з позивачем не мала.
Отже, оскільки заявлені у цій справі позовні вимоги до Адміністрації Державної прикордонної служби України не містять достатнього нормативного та фактичного обґрунтування на предмет наявності у останнього обов'язку у відшкодуванні позивачу додаткової винагороди за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони в складі військової частини НОМЕР_1 в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, є необхідність позивачу усунути даний недолік шляхом уточнення змісту позовних вимог та викладу обставин, якими такі вимоги мають обґрунтовуватись, а також визначитись із належним колом осіб, які беруть участь у спірних правовідносинам та можуть набути статус учасника справи (зокрема щодо можливості участі в межах цього спору військової частини НОМЕР_2 ).
Окрім того суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві має бути зазначена ціна позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Як уже зазначалось судом вище, позивач у своїх вимогах просить стягнути на його користь додаткову винагороду в сумі 300 000 грн. за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022,
Порядок виплати такої винагороди врегульовано Постановою Кабінет Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином розмір цієї винагороди не є сталою величиною в межах одного місяця (100 000 грн. на місяць), а визначається пропорційно від часу (кількості днів) участі військовослужбовця в таких діях і заходах.
В даному випадку застосовуючи звичайний математичний підрахунок слід дійти висновку, що визначена позивачем сума в 300 000 грн. за спірний період (який не охоплює три повних місяці) розрахована явно неправильно (07.04.2022 - 30.04.2022 - неповний місяць, 01.06.2022 - 25.06.2022 - неповний місяць).
Втім, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми адміністративний позов не містить як і не відображено алгоритму розрахунку такої суми, яку позивач зазначив у своїх вимогах.
Наведене є також недоліком позовної заяви, який позивачу необхідно усунути шляхом наведення обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (із зазначенням алгоритму та нормативних підстав розрахунку заявленої до стягнення суми).
У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок обґрунтувати зміст заявлених вимог та додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, оскаржуючи бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови № 168 за спірний період, позивач до позовної заяви не надає жодних належних доказів на підтвердження таких обставин (наприклад, розрахункові листи, банківські виписки по рахунку, листи чи повідомлення відповідачів про суми виплачених позивачу коштів, тощо).
Тобто, весь виклад відображених у позовній заяві обставин фактично ґрунтується на власних припущеннях (словах) позивача, не підтверджених документально належними доказами.
При цьому суд враховує, що інтереси позивача представляє адвокат, який має можливість у гарантований законом спосіб (через подання адвокатського запиту) отримувати від органів державної влади та інших суб'єктів (в тому числі і відповідачів) матеріали та інформацію з метою надання юридичної допомоги клієнту, в тому числі і відомості щодо обставин нарахування та виплати позивачу спірної додаткової винагороди.
Таким чином в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження обставин, які є предметом даного спору, та які позивач (представник позивача) має можливість здобути самостійно (зокрема докази невиплати позивачу спірної додаткової винагороди за відображений в позовній заяві період).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович