м. Вінниця
11 квітня 2024 р. Справа № 120/301/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 70 000 грн. за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 70 000 грн. за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, під час виконання завдання, яке пов'язане із захистом Батьківщини та відсіччю збройної агресії російської федерації, отримав травму, у зв'язку із чим проходив тривале лікування. За період участі у бойових діях під час лікування позивач не отримував додаткову винагороду в розмірі 70 000 грн. на місяць відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
За таких обставин позивач звернувся з цим позовом та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.02.2024 р., прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також визначено строк на подання відзиву відповідачу і строк для подання відповіді на відзив позивачу.
Письмової позиції щодо заявлених вимог від відповідача не надійшло, хоча ухвала про відкриття отримана 13.02.2024 р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600247949051.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 був призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу військової частини НОМЕР_1 №160 від 19.03.2022 р.
Згідно довідки про обставини травми виданої відповідачем №1140 від 25.09.2022 р. , солдат ОСОБА_1 05.09.2022 р. отрима МВТ, акубаротравму внаслідок танкового обстрілу з боку противника.
В період з вересня 2022 р. по січень 2023 р. позивач перебував на лікуванні, однак йому не здійснювалась виплата додаткової винагороди у розмірі 70 0000 грн
Згідно витягу із наказу А7339 від 14.03.2023 р. ОСОБА_1 виключено із списків військової частини.
16.11.2023 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою адресованою командиру військової частини НОМЕР_1 , в якій просив виплатити додаткову грошову винагороду у розмірі 70 000 грн. за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини.
23.11.2023 р. Хмільницьким РТЦКСП повідомлено позивача , що його заява та документи надіслані військовій частині НОМЕР_1 . Однак останньою не вичнено дій щодо проведення розрахунку.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за час перебування на лікуванні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., суд керується та виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом”. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 розділу 1 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Так, 17.09.2022 р. позивача згідно направлення військової частини НОМЕР_1 направлено на обстеження та лікування через наслідки вибухової травми (05.09.2022 р.).
Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) №6691 ОСОБА_1 з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом "Наслідки вибухової травми (05.09.2022 р.), залишкові явища акубаротравми у вигляді сенсоневральної приглуховатості, астеноневротичний синдром".
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №12430 ОСОБА_1 з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р. перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом "Постконтузійний розлад у вигляді помірного тривожно- депресивного синдрому з інсомнією. Стан після ВТ (05.09.2022 р.)".
Згідно перевідного епікризу №11409 ОСОБА_1 з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р. перебував на обстеженні та лікуванні зі діагнозом "Постконтузійний розлад у вигляді помірного тривожно- депресивного синдрому з інсомнією. Стан після ВТ (05.09.2022 р.)". У епікризі вказано, що ОСОБА_1 звернувся із скаргами до ВМКЦ ЦР та був госпіталізовний до неврологічного відділення.
Згідно перевідного епікризу №2245 ОСОБА_1 з 28.12.2022 р. по 25.01.2023 р. перебував на лікуванні з діагнозом "Постконтузійний розлад у вигляді помірного тривожно- депресивного синдрому з інсомнією. Стан після ВТ (05.09.2022 р.)". У епікризі вказано, що ОСОБА_1 звернувся із скаргами до ВМКЦ ЦР та був госпіталізовний до неврологічного відділення. В подальшому, для відновлювального лікування переведений до в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Суд вказує, що позивачеві видана довідка про обставини травми, в якій вказано, що "05.09.2022 р. отримав: МВТ Акуботравму.", за обставин виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини. Також в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт, що в період з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р., з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р., з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р., з 29.12.2022 р. по 25.01.2023 р. позивач вибув для лікування та перебував на лікуванні із діагнозами "Постконтузійний розлад у вигляді помірного тривожно- депресивного синдрому з інсомнією. Стан після ВТ (05.09.2022 р.)".
Отже, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Відтак за даний період відповідачем безпідставно не виплачено додаткову винагороду в розмірі до 70 000 грн. на період лікування.
А отже, слід визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 70 000 грн. з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р., з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р., з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р., з 29.12.2022 р. по 25.01.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини. Як наслідок, слід зобов'язати нарахувати та виплатити винагороду у розмірі 70 000 грн. з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р., з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р., з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р., з 29.12.2022 р. по 25.01.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Стосовно ж не виплати додаткової винагороди в період з 01.09.2022 р. по 22.09.2022 р., з 22.10.2022 р. по 27.10.2022 р., з 03.12.2022 р. по 09.12.2022 р., то оскільки позивач не перебував на лікуванні в цей період, то відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування винагороди та зобов'язання здійснювати нарахування та виплату винагороду.
Відтак, в даній частині вимоги не підлягають задоволенню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарархування ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 70 000 грн. з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р., з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р., з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р., з 28.12.2022 р. по 25.01.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі 70 000 грн. з 23.09.2022 р. по 21.10.2022 р., з 28.10.2022 р. по 02.12.2022 р., з 10.12.2022 р. по 28.12.2022 р., з 29.12.2022 р. по 25.01.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, пов'язаним із захистом Батьківщини.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Повний текст судового рішення сформовано: 11.04.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна