м. Вінниця
11 квітня 2024 р. Справа № 120/16750/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 9 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1540 від 10.10.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області" до заступника начальника відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Вказаний наказ в частині п. 9 позивач вважає незаконним і необґрунтованим. Вказав, що його не було ознайомлено з наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1437 від 30.09.2023 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", чим було обмежено його право на захист. Також, наголосив на тому, що ним було дотримано вимог підпунктів 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення не відповідає ступеню проступку про який йдеться у висновку службового розслідування.
Ухвалою від 13.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що Наказом ГУНП у Вінницькій області №1540 від 10.10.2023 ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось у порушені вимог частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440.
Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував висновок службового розслідування від 10.10.2023, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у неналежному контролі за роботою чергової частини, не виїзді на місце події (крадіжка з кафе «Колиба»), не перевірці правових підстав доставления ОСОБА_2 до підрозділу, незабезпеченні своєчасного розгляду обставин його доставления, а також у проведення зміни в розстановку без погодження із керівником.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 05.05.2023 Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області) № 59 о/с «щодо особового складу» підполковника поліції ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
З метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей щодо порушення службової дисципліни, в тому числі, заступником начальника відділу поліції № 1 вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - з превентивної діяльності підполковником поліції ОСОБА_3 , за відомостями викладеними у рапорті начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_4 від 30.09.2023, керуючись вимогами ст. 14 та ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, наказом ГУНП у Вінницькій області №1437 від 30.09.2023 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведеного службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування від 10.10.2023, в пункті 2 резолютивної частини якого зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що частково підтвердилися.
Пунктом 11 резолютивної частини даного висновку запропоновано: «За скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, заступника начальника відділу поліції 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - начальника відділу з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани».
Наказом ГУНП у Вінницькій області №1540 від 10.10.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області", зокрема пунктом 9 його резолютивної частини, до заступника начальника відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача в зазначеній частині, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580).
Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Ст. 18 Закону №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Закону №2337-VІІІ), затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
У преамбулі Закону №2337-VІІІ вказано, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
У відповідності до положень частин 1, 2 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).
Згідно із частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до положень частин 1, 3, 5, 6 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Згідно з частиною 1 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Аналіз викладених норм свідчить, що протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи спірний наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1540 від 10.10.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області", в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, суд виходить з такого.
Із змісту наказу слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ним вимог ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 23.05.2017 № 440.
Так, в ході службового розслідування встановлено наступні обставини:
"27.09.2023 об 18:01 зі служби «102» до ВП № 1 Вінницького РУП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 про те, що цього ж дня о 11:30 невідома особа (таємно, шляхом вільного доступу) в приміщенні кафе «Колиба», що розташоване по вул. Привокзальна, ЗА, у м. Вінниці, вчинила крадіжку матерчатої сумки, в якій знаходились: мобільний телефон марки «Redmi 6», паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, посвідчення водія, картка вінничанина на ім'я заявника та дві його банківські карти «ПриватБанк» і «Укргазбанк», з яких в подальшому було знято 4300 грн (ЄО 11789 від 27.09.2023 ВП №1 Вінницького РУП).
27.09.2023 добовий наряд ВП № 1 Вінницького РУП заступив на чергування, відповідно до графіку чергувань (складений відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 357-2020). Керівництвом підрозділу поліцейським проведено цільовий Інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Після цього, поліцейські отримали вогнепальну зброю (записи у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю від 01.01.2023 №988, книзі нарядів від 22.07.2023 №1162).
Крім того, відповідно до книги видачі й приймання озброєння відділу поліції №1 Вінницького РУП (інвентарний № 974 II від 23.06.2023) поліцейські, які заступили до складу СОГ № 1 та СОГ № 2 отримали в черговій частині спеціальні засоби, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , по одному портативному відеореєстратору, що підтверджується їх підписами про отримання згаданого майна.
Відповідно до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП № 1 Вінницького РУП, ОСОБА_8 27.09.2023 о 23:15 зайшов до згаданого підрозділу поліції та 29.09.2023 о 01:10 залишив приміщення. У графі 5 «Прізвище, посада працівника, яким особу доставлено, запрошено до органу (підрозділу) поліції» зазначено: «Заболотний СКП». У графі 8 «Наявність чи відсутність претензій до працівників поліції» зазначено: «Не має» та у графі 9 «Особистий підпис доставленого, відвідувача та запрошеного» проставлений підпис ОСОБА_9 (запис п/п № 2591 журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділу поліції № 1 Вінницького РУП інвентарний № 1149 від 31.07.2023).
Згідно з підпунктом 9 пункту 8 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, основними завданнями чергової служби органів (підрозділів) поліції є контроль за здійсненням пропускного режиму та охорони адміністративних будинків поліції. Відповідно до пункту 1 розділу IX даної інструкції, організація та забезпечення пропускного режиму до адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції або закладу освіти покладається на керівника цього органу (підрозділу) поліції чи закладу освіти, а контроль за здійсненням пропускного режиму - на чергових чергової служби. Для забезпечення охорони та пропускного режиму до адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції або закладу освіти, у разі відсутності підрозділу з охорони адмін. будинків, визначаються поліцейські з працівників органу (підрозділу) поліції або закладу освіти, які заступають на добове чергування, з табельною вогнепальною зброєю та екіпіровані спецзасобами й індивідуальним бронезахистом.
Відповідно до протоколу наради керівництва ГУНП у Вінницькій області від 16.05.2023 №42, керівників територіальних підрозділів ГУНП зобов'язано взяти під особистий контроль утримання доставлених осіб тільки в спеціально відведених та облаштованих для цього службових приміщеннях, розташованих виключно на першому поверсі адміністративних будівель підрозділів поліції, законністю перебування осіб в адміністративних приміщеннях підрозділів поліції та веденням службової документації в сфері дотримання прав людини.
За таких умов майор поліції ОСОБА_10 мав забезпечити належний пропускний режим до підрозділу та контролювати роботу з даного питання свого помічника чергового чергової частини ВП № 1 Вінницького РУП.
У свою чергу опитаний заступник начальника ВП №1 Вінницького РУП - з превентивної діяльності підполковник поліції ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до графіку заступив на добове чергування в якості відповідального по підрозділу. О 19:00 ним було проведено інструктаж нарядів, які з 20:00 27.09.2023 по 08:00 28.09.2023 заступали для несення служби по охороні громадського порядку та адмінприміщення ВП №1. Під час інструктажу особовому складу було наголошено на дотриманні заходів особистої безпеки, належній організації пропускного режиму до підрозділу та на недопущенні випадків порушень прав і свобод громадян.
З 22:00 ним спільно з поліцейськими сектору превенції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проводились заходи по недопущенню правопорушень щодо заборони продажу з 22:00 по 06:00 суб'єктами господарювання алкогольних напоїв.
Приблизно о 22:45 ним проведено перевірку несення служби нарядом на блокпосту (вул. Немирівське шосе).
О 23:05 на території Вінницької області оголошено повітряну тривогу.
Він зателефонував до ОСОБА_13 та наказав йому залишити об'єкт критичної інфраструктури та слідувати до укриття, на що ОСОБА_14 попросив дозволу, допомогти колегам у розкритті злочину (крадіжка сумки з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), на що він надав згоду.
Приблизно 00:20 він прибув до адміністративної будівлі ВП № 1, де зустрів майора поліції ОСОБА_15 , який ніс службу на першому посту. В приміщенні чергової частини перебував до 00:30 та після закінчення повітряної тривоги, разом з ОСОБА_16 виїхав до залізничного вокзалу м. Вінниці для перевірки наряду, де надав допомогу у вирішенні конфліктної ситуації між військовослужбовцями.
О 01:40 повернувся до підрозділу, і до 07:30 перебував у своєму службовому кабінеті."
Суд враховує, що вищенаведені обставини відповідають змісту письмових пояснень, що були надані позивачем під час проведення службового розслідування та узгоджуються з описовою частиною позовної заяви.
При цьому, на переконання позивача, вищеописані дії не можуть свідчити про допущення ним, як порушень підпункту 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції № 440.
Суд відповідні твердження сторони позивача, з огляду на встановлені перевіркою фактичні обставини, оцінює критично з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 3 розділу IV Інструкції № 440, для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, публічної безпеки і порядку в ТВП призначається відповідальний від керівництва ТВП.
Відповідно до пункту 4 даного розділу IV даної Інструкції відповідальний по ТВП, окрім іншого, зобов'язаний:
2) перевірити наявність правових підстав доставлення до ТВП осіб, утримання їх у КЗ та при виявленні порушень їх прав, ужити невідкладних заходів щодо їх поновлення;
3) забезпечити організацію своєчасного розгляду обставин доставлення до ТВП осіб, які підозрюються в учиненні кримінальних правопорушень, та осіб, затриманих за вчинення адміністративних правопорушень;
4) перебувати в службовому приміщенні за місцем розташування ТВП, постійно бути на зв'язку із черговою частиною, виїжджати на місце подій та здійснювати перевірку організації несення служби нарядами поліції;
5) вносити через оперативного чергового за погодженням із керівником ТВП зміни в розстановку сил і засобів під час ускладнення оперативної обстановки.
Судом встановлено, що в ході проведеного службового розслідування Комісія дійшла висновку про неналежне виконання позивачем, як відповідальним від керівництва ТВП, вищезазначених обов'язків.
Зокрема, Комісією зазначено, що незважаючи на визначені п. 4 розділу IV Інструкції №440 вимоги, підполковник поліції ОСОБА_17 на місце події, а саме крадіжку з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не виїхав; замість того, щоб контролювати роботу добових нарядів, зокрема чергової частини, спільно з поліцейськими сектору превенції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проводив заходи спрямовані на недопущення правопорушень. Про перебування в підрозділі у нічний час доби, під час повітряної тривоги ОСОБА_2 не знав взагалі, у зв'язку із чим обставини його доставлення та перебування у відділі ним не перевірялись. До того ж ОСОБА_17 надав дозвіл старшому лейтенанту поліції ОСОБА_18 залишити місце несення служби для надання допомоги у розкритті злочину, хоча крайньої службової необхідності у цьому не було, а на час його відсутності, заміну не провів та про прийняття такого рішення керівника підрозділу не повідомив.
Крім того, у Висновку службового розслідування звернуто увагу на те, що позивачем залишено позаувагою той факт, що під час реагування членами СОГ на події, зокрема на крадіжку та доставлення ОСОБА_2 до підрозділу поліції, відеореєстратори поліцейськими не використовувались, що також свідчить про неналежний контроль з боку відповідальної особи за діями добових нарядів.
В контексті наведеного суд критично оцінює наведені позивачем в мотивувальній частині позовної заяви доводи проте, що його підлеглі не повідомили його про те, що 27.09.2023 приблизно о 23:15 до відділу поліції №1 для дачі пояснень був доставлений підозрюваний у ОСОБА_8 , адже згідно п.п. 2 п. 4 розділу IV Інструкції № 440, саме на відповідального по ТВП покладено обов'язок перевірити наявність правових підстав доставлення до ТВП осіб, утримання їх у КЗ та при виявленні порушень їх прав, ужити невідкладних заходів щодо їх поновлення, що узгоджується з іншим обов'язком відповідального по ТВП, а саме обов'язком перебувати в службовому приміщенні за місцем розташування ТВП, постійно бути на зв'язку із черговою частиною, виїжджати на місце подій та здійснювати перевірку організації несення служби нарядами поліції.
Також, судом враховано й те, що позивач самостійно у наданих під час проведення службового розслідування письмових поясненнях зазначив, що 27.09.2023 спільно з працівниками сектору превенції ОСОБА_19 та ОСОБА_20 проводив заходи спрямовані на недопущення продажу суб'єктами господарювання в проміжок часу з 22:00 год до 06:00 год алкогольних напоїв та речовин виготовлених на спиртовій основі, що також свідчить про неналежне виконання покладених на нього обов'язку з контролю за роботою добових нарядів, зокрема чергової частини.
Щодо недотримання позивачем п.п. 5 п. 4 розділу IV Інструкції № 440, суд також враховує надані позивачем під час проведення службового розслідування письмові пояснення, в яких останній вказав, що під час сигналу "Повітряна тривога" надав дозвіл старшому лейтенанту поліції ОСОБА_18 залишити місце несення служби для надання допомоги у розкритті злочину. Таким чином, в письмових поясненнях позивач самостійно повідомив Комісію про те, що ним в телефонному режимі здійснено зміну в розстановці сил.
Аналіз п.п. 5 п. 4 розділу IV Інструкції № 440 дає підстави для висновку, що зміна відповідальним по ТВП в розстановку сил і засобів допускається лише через оперативного чергового за погодженням із керівником ТВП та лише під час ускладнення оперативної обстановки.
Проте, вданому випадку, відповідна зміна в розстановці сил була здійснена позивачем за відсутності погодження керівника ТВП та без крайньої службової необхідності, про що позивач також зазначає в позовній заяві.
Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що у висновку службового розслідування та доданих до нього матеріалах відсутні будь-які документи, що підтверджують факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено та не обґрунтовано наявність обставин, що підлягали врахуванню комісією, що пом'якшують його відповідальність, перелік яких передбачений частиною 4 статті 19 Дисциплінарного статуту (1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника).
Отже, суд приходить до висновку, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Щодо посилань позивача на те, що його не було належним чином ознайомлено із наказом про призначення та проведення службового розслідування, чим порушено Порядок № 893 та права поліцейського на захист, суд зауважує, що ОСОБА_1 реалізовано право надання письмових пояснень з приводу обставин, що послугували підставою для призначення службового розслідування, а тому суд відхиляє доводи позивача про порушення його прав на захист.
Крім того, положення Порядку №893 не містять вказівки про необхідність ознайомлення під підпис поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування про проведення відповідного службового розслідування, а лише встановлює коло прав останнього, до якого, окрім іншого, входить право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.
В контексті зазначеного, суд враховує, що позивач не був позбавлений скористатись правом ознайомитись з матеріалами службового розслідування, в тому числі й з наказом про його призначення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків дисциплінарної комісії про порушення службової дисципліни заступником начальника відділу поліції № 1 вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - з превентивної діяльності підполковником поліції ОСОБА_3 , що виразилось у порушенні вимог ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2, 3, 4 та 5 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, та наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Також, суд критично оцінює твердження позивача про неправомірність застосованого до нього виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, за наявності більш м'яких видів дисциплінарної відповідальності та за відсутності діючих дисциплінарних стягнень, з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, дослідивши матеріали службового розслідування та спірний наказ, суд дійшов висновку, що під час визначення виду стягнення відповідачем враховані характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім того, судом враховано, що інші особи, організація роботи яких в спірний період, входила до повноважень позивача, за результатом проведеного службового розслідування також були притягнуті до дисциплінарної відповідальності із застосуванням у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Тобто, застосований відносно позивача вид дисциплінарного стягнення (сувора догана) обраний відповідачем із врахуванням ступеню порушення допущеного особами, контроль за діями яких у спірний період був покладений на позивача, та з врахуванням застосованого до таких осіб виду дисциплінарного стягнення (попередження про неповну службову відповідність).
За таких обставин суд вважає, що спірний наказ ГУНП у Вінницькій області №1540 від 10.10.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області" в частині притягнення заступника начальника відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани, ґрунтується на вимогах законодавства та об'єктивно встановлених обставинах, прийнятий у порядку, встановленому законодавством, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Беручи до уваги те, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, доказів понесення судових витрат відповідачем не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна