м. Вінниця
09 квітня 2024 р. Справа № 120/2113/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі - Управління, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13.11.2020, відповідно до рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, позивач набув громадянства України, що підтверджується тимчасовим посвідченням від 13.11.2020 серії НОМЕР_1 .
11.01.2023 позивач звернувся до Державної міграційної служби України у Вінницькій області, в особі відділення №2 у м. Вінниці, із Декларацією про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання, на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у відповідності до набуття 19.12.2021 року чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України», щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб».
Як зазначає позивач, подання Декларації було мотивовано тим, що в Україні йде війна, агресором є російська федерація, та жорстким і бюрократичним законодавством російської федерації, а також тим, що з 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією та на даний час відсутня процедура відмови від громадянства російської федерації.
Листом УДМС України у Вінницькій області за №0510-34/0510.1-23 від 18.01.2023 року позивача повідомлено про те, що законодавством про громадянство російської федерації передбачено процедуру оформлення виходу з громадянства російської федерації. Громадяни російської федерації не мають підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Ураховуючи зазначене, вказано про відсутність підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, у зв'язку з чим вказано на обов'язок позивача виконати подане ним зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Відповідач зазначає, що разом із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням позивач подав зобов'язання припинити громадянство РФ протягом 2- х років з моменту набуття громадянства України.
Протягом передбаченого Законом терміну з моменту набуття громадянства України та станом на 15.02.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до УДМС України у Вінницькій області документа про виконання ним поданого зобов'язання, передбаченого ч.5 ст.8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 (зі змінами), подано не було, хоча Відділом № 2 м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області на його адресу було направлено відповідне повідомлення.
В зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого ним зобов'язання припинити громадянство РФ протягом 2-х років з моменту набуття громадянства України, Відділом № 2 м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області підготовлено матеріали про скасування рішення про набуття ним громадянства України у відповідності до вимог статті 21 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001.
За результатами розгляду подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та доданих до нього документів, Управлінням ДМС України у Вінницькій області прийнято рішення № 0510/396-23 від 15.02.2023 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001. Відтак, відповідач вважає, що у зв'язку з скасуванням рішення про оформлення громадянства України ОСОБА_1 , відсутні підстави для прийняття Декларації про відмову від громадянства РФ.
Також відповідач наголошує, що право на подання Декларації про відмову від іноземного громадянства мають лише іноземці, які мають статус біженця.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (Далі-Порядок), цей Порядок відповідно визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Громадянин російської федерації ОСОБА_1 набув громадянство України відповідно до ч. 1 ст.8 ЗУ «Про громадянство України». Одночасно із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням позивач взяв на себе зобов'язання припинити громадянство російської федерації протягом 2-х років, з моменту набуття громадянства України, і подати/надати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (Управління ДМС України у Вінницькій області), документ про припинення громадянства російської федерації.
Таким документом є витяг про вихід із громадянства російської федерації, в зобов'язанні ОСОБА_1 . Також позивач взяв на себе зобов'язання повернути свій національний паспорт громадянина рф до уповноважених органів цієї держави, а не продовжувати користуватись ним як це відбувається зараз.
На момент отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі до Управління ДМС України у Вінницькій області документа про виконання гр. ОСОБА_1 поданого ним зобов'язання, передбаченого ч.5 ст.8 Закону України «Про громадянство України», не надходило (а саме гр. ОСОБА_1 не виконав взяте на себе зобов'язання та не надав до Управління ДМС України у Вінницькій області документа про вихід із громадянства російської федерації).
Також відповідач зауважує, що громадяни російської федерації не мають підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, а відповідні категорії громадян мають право лише на вихід із такого громадянства.
За таких обставин відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
ОСОБА_1 18.06.2020 року звернувся до УДМС України у Вінницькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
До заяви позивачем одночасно було надано зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України припинити громадянство російської федерації і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації виданий уповноваженим на те органом цієї держави.
ОСОБА_1 на підставі рішення УДМС України у Вінницькій області від 02.11.2020 року набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".
13.11.2020 року ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення №ОТ022440 громадянина України, термін дії якого до 01.11.2022.
Листом відповідач повідомив позивача про те, що 02.11.2022 закінчився термін, який позивачу було надано для виконання зобов'язання про припинення громадянства російської федерації та з метою недопущення факту скасування ОСОБА_1 громадянства України, запропоновано терміново надати до відділу № 2 у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області документальне підтвердження припинення позивачем громадянства російської федерації.
11.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Відділу № 2 УДМС України у Вінницькій області із заявою щодо припинення громадянства російської федерації шляхом подання декларації про відмову від іноземного громадянства.
Листом УДМС України у Вінницькій області за №0510-34/0510.1-23 від 18.01.2023 року повідомлено, про те, що законодавством про громадянство російської федерації передбачено процедуру оформлення виходу з громадянства російської федерації. Громадяни російської федерації не мають підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Враховуючи зазначене, вказано про відсутність підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, у зв'язку з чим вказано на обов'язок позивача виконати подане ним зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
Як зазначає позивач, подання Декларації, було мотивовано тим, що в Україні йде війна, агресором є, російська федерація, та жорстким і бюрократичним законодавством російської федерації, а також тим, що з 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією та на даний час відсутня процедура відмови від громадянства російської федерації, а відтак не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з такого.
Так, правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (Закон №2235).
Відповідно до визначень, які містить ч. 1 ст. 1 Закону:
- громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
- іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;
- декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина перша статті 1 Закону);
- незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Статтею 6 Закону №2235 визначено підстави набуття громадянства України, зокрема згідно з пунктом 2 частини першої вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Так, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства (частина перша статті 8 Закону №2235).
Відповідно до частин 2-4 ст. 8 Закону, для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Як встановлено судом, при набутті громадянства України позивачем подано зобов'язання припинити іноземне громадянство ( громадянство російської федерації ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2235 іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство, подавши письмову заяву - зобов"язання та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону №2235 особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (Порядок №215).
Вказаний Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до п. 28 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону України «Про громадянство України»), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) один із таких документів:
в) декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
г) зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
а також:
а) документ, що підтверджує факт народження діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Таким чином, позивач зобов'язаний був протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства російської федерації, подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.
Суд зауважує, що позивач набув громадянство України 02.11.2020 року, на підставі рішення УДМС України у Вінницькій області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України " Про громадянство України ".
Позивачу було видано тимчасове посвідчення громадянина України, терміном дії з 13.11.2020 по 01.11.2022 року.
В свою чергу, позивач 18 червня 2020 року подав зобов"язання припинити іноземне громадянство.
Таким чином, позивач зобов'язаний був протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України ( 02.11.2020 ) подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства російської федерації, подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.
Тобто, позивач повинен був подати в строк до 01.11.2022 року до УДМС у Вінницькій області документ про припинення громадянства російської федерації.
Як свідчать матеріали справи станом на 02.11.2022 року позивач не виконав свого вищенаведеного обов"язку. Про зазначене позивача було проінформовано листом 2-го міського відділу у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області та, з метою недопущення факту скасування громадянства України, запропоновано терміново надати документальне підтвердження припинення громадянства російської федерації ( а.с. 6 ).
Разом з тим, позивачем так і не було подано до УДМС у Вінницькій області документального підтвердження припинення громадянства російської федерації, а 11.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з декларацією про відмову від іноземного громадянства, яка не була прийнята УДМС у Вінницькій області за відсутності підстав для її подання.
Так, спірним питанням у правовідносинах між сторонами є наявність підстав у позивача для подання декларації про відмову від іноземного громадянства ( російської федерації ).
Вирішуючи вказане питання та надаючи оцінку доводам позивача про виникнення перешкод у реалізації ним взятого зобов'язання щодо припинення іноземного громадянства, які не залежали від самого позивача, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що можливість подання декларації про відмову від іноземного громадянства передбачена в ч. 5 ст. 8 КАС України, проте за відповідних умов, а саме: якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його.
В той же час, в спірних правовідносинах та за встановлених фактичних обставин справи до позивача не можуть бути застосовані вищенаведені приписи щодо можливості подання декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки позивачем не дотримано відповідних умов.
В розумінні Закону " Про громадянство України " декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина перша статті 1 Закону).
В свою чергу, незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вжиття заходів з метою отримання документа про припинення іноземного громадянства.
При цьому невидача документа про припинення іноземного громадянства у встановлений законодавством іноземної держави термін могла б мати місце лише після звернення особи з відповідним клопотанням до уповноважених органів іноземної держави.
В свою чергу, позивачем не надано будь - яких доказів того, що він взагалі звертався до уповноважених органів держави його громадянства (російської федерації) з клопотанням про припинення іноземного громадянства.
При цьому суд зауважує, що позивач мав для цього достатньо часу з моменту набуття громадянства України 02.11.2020 року.
Проте, до 02.11.2022 року позивач не вчиняв жодних дій щодо виконання взятого на себе зобов"язання, а з декларацією про відмову від іноземного громадянства звернувся до відповідача лише 11.01.2023 року після того, як був поінформований відповідачем про можливість скасування громадянства України ( а.с. 6 ).
Таким чином, суд вважає необгрунтованими та неслушними доводи позивача про те, що подання декларації було мотивовано тим, що в Україні йде війна, агресором є російська федерація, а законодавство російської федерації є жорстким і бюрократичним, а також те, що з 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією та на даний час відсутня процедура відмови від громадянства російської федерації.
Крім того, слід зауважити, що ст. 21 Закону України "Про громадянство України", в редакції після 19.12.2021 року, передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10 - 13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства. Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, ч. 1 вказаної статті містить норму, якою прямо передбачено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є, окрім іншого, факт невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Як встановлено судом, рішенням УДМС у Вінницькій області від 08.02.2023 року скасовано рішення від 02.11.2020 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України " Про громадянство України ", у зв"язку з невиконанням поданого зобов"язання про припинення іноземного громадянства ( російської федерації ), а незалежних від особи причин нетримання документа про припинення іноземного громадянства немає.
Питання застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №280/7910/20, де судом звертається увага на те, що якщо особа ( позивач ) і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, то повинен був у будь-який спосіб повідомити про це відповідача.
В рамках даної адміністративної справи позивач оскаржує дії відповідача щодо неприйняття декларації про відмову від іноземного громадянства, у зв'язку з неможливістю отримати документ про припинення громадянства з незалежних від нього причин, оформлену листом від 18.01.2023 року.
Як встановлено судом, у визначений законодавством термін позивачем не надано відповідачу підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано документ про припинення громадянства російської федерації.
Суд зауважує, що позивач не був позбавлений можливості здійснити процедуру виходу з громадянства російської федерації до 24.02.2022 року шляхом подання клопотання (заяви) про припинення громадянства російської федерації до уповноваженого органу цієї держави як особисто, так і поштою або через представника, у строки, передбачені Законом.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем заяви про припинення іноземного громадянства, як і відсутні інші докази, які б підтверджували здійснення позивачем дій щодо виходу з громадянства російської федерації, у строки, передбачені Законом, в даним випадку до 02.11.2022 року.
Суд констатує, що навіть з декларацією про відмову від іноземного громадянства, яка не була прийнята УДМС у Вінницькій області за відсутності підстав для її подання, позивач звернувся до відповідача 11.01.2023, тобто через 2 місяці після закінчення строку (02.11.2022), встановленого законом для подання документу про припинення громадянства російської федерації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення правомірно прийнято відповідачем, з урахуванням пасивної поведінки позивача та ігноруванням ним вимог чинного законодавства України.
Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду в постанові від 04.07.2023 у справі № 120/10645/22.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37836770).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна