Справа № 756/4453/24
Провадження № 6/756/317/24
11 квітня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Клименко Роман Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження,
Заявник звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із даною заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритого з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 3672 від 20.06.2020.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, згідно ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Так, згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону, серед іншого, примусовому виконанню підлягають рішення, на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Як вбачається із матеріалів, приватним виконавцем Клименком Р.В. 06.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62476262; вказано адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Одночасно слід зазначити, що відповідно до інформації про вказане виконавче провадження отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження, убачається, що приватним виконавцем Клименком Р.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.07.2020, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ФОП ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем Клименком Р.В. вчиняються за вказаною вище адресою, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису, а не адреса проживання ОСОБА_1 .
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Оболонського району м. Києва вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Оболонського району м. Києва виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даної заяви Оболонському районному суду міста Києва.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вказана заява не є підсудна Оболонському районному суду міста Києва.
За таких обставин, суд вважає за необхідне направити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Клименко Роман Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження, разом з доданими до неї документами, на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 260-261, 353-355, 442, 446 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Клименко Роман Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження, разом з доданими до неї документами - передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва (м. Київ, вулиця Дегтярівська, 31А).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Ткач