Справа №:755/589/24
Провадження №: 2/755/1381/24
"29" березня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання позивача ОСОБА_1 про надання дозволу (зобов'язання) про внесення коштів на депозитний рахунок суду, заявлене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про приипнення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на майно,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогами:
«Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на частину квартири АДРЕСА_1 .
Виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його частки у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 1 581 200,00 гривень (яка попередньо буде внесена на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва)».
11 січня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про приипнення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на майно, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України).
У підготовчому засіданні суд може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. ( п. 5, 7, 8 ч . 2 ст. 197 ЦПК України)
28 березня 2024 року (вх .№ 17621) позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про внесення коштів на депозитний рахунок суду, за змістом клопотання позивач просила суд надати дозвіл (зобов'язання) на внесення грошових коштів у розмірі 1 581 200,00 гривень на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва, роз'яснивши порядок внесення (зарахування) відповідних коштів та повідомивши відповідні банківські реквізити ( отримувач коштів, банк отримувача, МФО банку, рахунок отримувача, класифікатор доходів бюджету, умови повернення і таке інше), мотивуючи свою позицію посилається на наступне, що предметом спору у цій справі є питання припинення права власності ОСОБА_2 на частину квартири АДРЕСА_1 , так в силу приписів ч.2 ст.365 ЦК України, суд постановляє рішення про приипнення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, згідно висновку про вартість майна від 31 серпня 2023 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_3 загальна вартість зазначеної квартири складає 3 162 400,00 гривень, цей висновок сторона відповідача не заперечує, тому з урахуванням стадії цивільного процесу - підготовче провадження, суд вчиняє дії для попереднього (завчасного) внесення позивачем вартості частки спірного майна (квартири) на депозитний рахунок суду та сприяє цьому.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, заявляючи клопотання просила його розглянути у відсутності позивача.
Відповідач та представник відповідача - адвокат Мохонько О.А. в підготовчому судовому засіданні висловили свої заперечення щодо заявленого клопотання, наголосили, що відповідач не визнає позов в повному обсязі, висловив свою позицію стосовно підстав та предмету позву у відзиві на позов, тому за відсутності врегулюваних між сторонами спірних питань не має необхідності внесення грошових коштів на депозит суду.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, надавши належну оцінку заявленому позивачем клопотанню, суд приходить до наступних висновків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За нормою п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
При цьому зі змісту ч. 2 ст. 365 ЦК України слідує, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц, зроблено висновок, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
Виходячи з предмету позову позивач просить припинити право власності ОСОБА_2 на частину квартири АДРЕСА_1 , однак заявляючи вимогу про виплату грошової компенсації вартості частки відповідача у спірній квартирі позивач не визначає конкретну фізичну (юридичну) особу , яка має нести зобов'язання щодо виплати відповідачу грошової компенсації за його частку в квартирі, дослівно друга позовна вимога викладена наступним чином: «Виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його частки у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 1 581 200,00 гривень (яка попередньо буде внесена на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва)»
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про надання дозволу (зобов'язання) про внесення коштів на депозитний рахунок суду, оскільки за змістом заявлених вимог не визначено конкретного суб'єкта (фізичну чи/то юридичну особу), який має відповідати за виконання грошового зобов'язання перед відповідачем у разі ухвалення судом рішення про присудження до сплати грошової компенсації за частку в спірному об'єкті нерухомого майна, а покладання такого обов'язку на позивача виходить за межі заявлених вимог виходячи з обраного способу захисту.
Керуючись статями 13, 49, 175, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про надання дозволу (зобов'язання) про внесення коштів на депозитний рахунок суду, подане до суду 28 березня 2024 року, зареєстроване за вх. № 17621, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua