Справа № 755/2967/24
Провадження №: 3/755/1534/24
"11" квітня 2024 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Дзюба О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
установив:
До Дніпровського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції у м. Києві надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 730052 від 10.02.2024, ОСОБА_1 30.01.2024 о 23 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Дніпровській набережній, 13-Б, керував автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідність обличчя, зіниці очей не реагують на світло, сухість ротової порожнини. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі лікарем-наркологом за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком № 000191.
Своїми діями водій порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечував.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Різник І.А. підтримав позицію свого підзахисного.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 інкриміновано порушення положень п. 2.9 (а) ПДР України, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
При цьому, згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, тобто з ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог пунктів 7, 15-17 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим; діагноз встановлюється та вноситься до акту медичного огляду за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень, а відповідний висновок - додаток 4 до вказаної вище Інструкції видається на підставі акта медичного огляду. При цьому зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Аналіз вищевказаних положень інструкції дає можливості дійти висновку про те, що факт перебування особи в стані наркотичного сп'яніння, а відтак, і факт керування транспортними засобами особою у такому стані, тобто вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, може бути підтверджений лише за результатами огляду водія на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, що в свою чергу і є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
20 березня 2024 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено постанову, якою витребувано від Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (Відділення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння) копію акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, якими проводилось лабораторне дослідження біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію письмового направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до медичного закладу Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» для проходження ним огляду на стан сп'яніння щодо події правопорушення, яке мало місце 30.01.2024.
01 квітня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва на виконання постанови суду від 20.03.2024, від КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» надійшли витребувані судом документи.
Так, згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000191 від 31.01.2024 складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено стан сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів (амфетамін).
Згідно результату лабораторного дослідження № 340 від 01.02.2024, проведеного відносно ОСОБА_1 , з метою визначення наркотичного засобу або лікарської речовини, що здійснено за допомогою імунохроматографічного (ІХА) методу; газової хроматографії/мас-спкрометтрії (ГХ/МС) з використанням біологічного середовища «сеча», зазначено позитивний результат при виявлені амфетаміну (фенілалкіламіни).
Вивчивши надані на вимогу суду КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» копії документів, порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 судом не встановлено, натомість останні беззаперечно підтверджують факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду № 000191, витребувані судом з медичного закладу медичні документи, оцінивши взаємозв'язок доказів та їх достатність, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 (а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 130 КУпАП, є доведеною в повній мірі та нічим не спростовується.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин які б пом'якшували або обтяжували відповідальність судом не встановлено.
За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.
Керуючись ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя О.А. Дзюба