Справа №:755/5163/23
Провадження №: 2-ві/755/16/24
"09" квітня 2024 р. Дніпровський районного суду м.Києва
в складі: головуючого судду - Гончарук В.П
секретаря - Гриценко О.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Яровенко Н.О., що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою, суд -
В провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою.
3 квітня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 до суду була подана заява про відвід судді Яровенко Н.О.
Заява мотивована тим, що протокольною ухвалою головуючого суддя Яровенко Н.О. від 02.10.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву. Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2024 року скасовано протокольну ухвалу суду від 02.10.2023 року та направлено справу до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду. Станом на сьогоднішній день, виникає необхідність повторного вирішення судом питання про поновлення строків подання відзиву після скасування ухвали, однак на переконання відповідача, вирішення цього питання не може повторно здійснюватися в цьому є складі суду. Таке переконання відповідача обумовлено тим, що головуючий суддя вже висловив свою правову позицію як щодо оцінки підстав для поновлення строку подання відзиву, так і щодо форми ухвали, яка має бути постановлена за наслідками розгляду питання. Повторне вирішення цим складом суду вказаного питання буде сприйматися сторонами як таке, що ухвалене із порушенням принципу неупередженості суду. Існують підстави констатувати те, що незалежно від змісту прийнятого в майбутньому рішення, в однієї чи всіх одночасно сторін будуть обґрунтовані підстави сприймати його як таке, що не є неупередженим та об'єктивним.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 4 квітня 2024 року визнано заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід головуючому судді Яровенко Н.О. необґрунтованим та передано заяву про відвід головуючого у справі для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 08.04.2024 р. вирішення питання про відвід головуючому судді Яровенко Н.О. передано судді Гончаруку В.П.
Відповідно до ч.8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Яровенко Н.О.. у розгляді даної справи, заявником не наведено.
Так, за вимогч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В той же час, відповідач у поданій заяві про відвід головуючої судді, не навів тих виняткових випадків, коли заявляти відвід дозволяється після спливу вказаного терміну, що свідчить про те, що таким чином представник відповідача намагається затягти розгляд справи по суті заявлених поховних вимог.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
З огляду на викладене, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності суд прийшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід судді Яровенко Н.О.. слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Яровенко Н.О., що поданий в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою.
Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за розпискою проводити в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя: