Справа № 710/1547/23
Провадження № 2/710/112/24
09.04.2024 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Побережної Н.П.,
секретарів судового засідання Гегельської І.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", треті особи, які не заявляють вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
09.11.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов. В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду, заподіяну внаслідок смерті батька в розмірі 26000,00 грн; шкоду, пов'язану із втратою годувальника в особі батька в розмірі 182000,00 грн та 62400,00 судових витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач мотивував свій позов тим, що 21.08.2022 близько 21 год. 07 хв. у селі Михайлівка Черкаського району Черкаської області по вулиці Героїв Майдану в центрі села, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки "KIA CEED", скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих травм помер на місці. За фактом ДТП внесено матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100140000060. В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, синові загиблого, ОСОБА_2 було завдано шкоди. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "KIA CEED" була застрахована у Відповідача, відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206886034. Із заявою до страхової компанії позивач не зверталась, однак вважає, що у разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування. Позивачем не вживалось жодного досудового врегулювання, а навпаки прийнято рішення про звернення безпосередньо до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого. Пунктом 27.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Станом на момент ДТП, до складу сім'ї загиблого ОСОБА_6 входили: батько ОСОБА_4 , матір ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500,00 грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 78000,00 грн. Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону, становить 26000,00 грн. (78000,00 грн. / 3 = 26000,00 грн.). Син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час смерті батька був неповнолітнім, є особою, яка має право на відшкодування шкоди у зв'язку із загибеллю батька, розмір відшкодування визначається за розміром середньомісячного заробітку потерпілого. Мінімально гарантований загальний розмір страхового відшкодування пов'язаного з втратою годувальника, обрахований відповідно до п.27.2 ст.27 Закону №1961-IV, становить 234000,00 грн., який розрахований за формулою: 36 х 6500,00 (мінімальну заробітну плату у 2022 році) По даному страховому випадку, загальна сума страхового відшкодування, яка може бути заявлена особами, які мають право на її отримання, становить 312000,00 грн. (78000,00 грн. моральної шкоди та 234000,00 грн. страхового відшкодування по втраті годувальника), що перевищує 260000,00 грн. - розмір страхової суми. В такому разі, страхове відшкодування, яке належить для виплати всім особам, які мають право на отримання страхового відшкодування, становить 260000,00 грн., яке складається з: по 26000,00 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди, встановленої п 27.3. ст.27 Закону №1961-IV, належної сину ОСОБА_2 , батькові ОСОБА_4 , та матері ОСОБА_3 (відповідно до п 27.3. ст.27 Закону №1961-IV - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку (6500,00х12/3=26000,00 грн. х 3=78000,00 грн.)); 182000,00 грн. - в рахунок відшкодування решти шкоди пов'язаної із втратою годувальника належної сину ОСОБА_2 в межах ліміту страхової суми (відповідно до п 27.2. ст.27 Закону №1961-IV - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку (6500,00х36=234000,00; 260000,00-78000,00=182000,00 грн.).
28.11.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому вказав, що проти позову заперечує, так як рішення про виплату страхового не приймалося за відсутністю звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, а отже з боку АТ «СГ «ТАС» (приватне) відсутній факт порушення прав, свобод та інтересів Позивача, тобто зверненим позивача до суду є передчасним. Відсутні результати досудового розслідування, а тому Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що смерть ОСОБА_6 настала саме внаслідок ДТП, яка відбулася 21.08.2022, а отже вимога про стягнення страхового відшкодування у зв'язку зі смертю потерпілого є безпідставною та необґрунтованою. Оскільки не прийняте остаточне рішення у кримінальному провадженні, що унеможливлює встановлення за яких обставин відбулася ДТП, чи була завдана шкода майну, здоров'ю чи життю внаслідок ДТП, кому була нанесена шкода, ким була нанесена шкода, чи саме внаслідок ДТП настала смерть ОСОБА_6 хто був за кермом автомобіля, чи на законних підставах керував автомобілем, не були навмисні дії водія, чи не вибув автомобіль із законного володіння власника, чи не було умислу потерпілого, чи не було непереборної сили, або інших підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування. Так як, страхова сума (ліміт відповідальності) відповідно до Полісу ЕР 2068866034 становить: 260 000,00 грн., розмір страхового відшкодування втрат пов'язаних зі смертю ОСОБА_6 , складає: 260 000,00 грн. та згідно п. 27.2 Закону, встановлена мінімальна гранична сума для виплати, то розмір страхового відшкодування, виплата для неповнолітнього сина ОСОБА_2 складає: 6 500,00 грн. х 36 = 234 000 грн. (втрата годувальника). Враховуючи страхову суму, відповідно Полісу ЕР 2068866034 та розмір виплати згідно п. 27.2 ст. 27 Закону (у розмірі 234 000, 00 грн.) розмір частки моральної шкоди для сина ОСОБА_2 складає (260 000,00 гри. - 234 000,00 грн.)\3 = 8 666,66 грн.( моральна шкода), а не так як заявлено в позові ( 26 000,00 грн.).
09.04.2024 до суду представник позивача надав відповідь на відзив, однак таку процесуальну заяву суд залишає без розгляду на підставі ст.126 ЦПК України, як подану з порушенням процесуального строку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що позов підтримує.
Представник відповідача у суд не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 20.11.2023 було відкрито провадження по даній цивільній справі та задоволено клопотання позивача провитребування доказів у Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Києві, зокрема: належним чином засвідчену копію висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 ; належним чином засвідчену копію протоколу допиту водія автомобіля марки "КІА CEED", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитаного в рамках кримінального провадження, проведеної в рамках кримінального провадження №62022100140000060; (за наявності) належним чином засвідчену копію обвинувального акту або постанову про закриття кримінального провадження, складеного/прийнятої за результатами закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022100140000060 та у Кам'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): - відомості про державну реєстрацію народження з даними батьків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання до смерті: АДРЕСА_1 ; - відомості про державну реєстрацію смерті батьків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання до смерті: АДРЕСА_1 ; - відомості про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання до смерті: АДРЕСА_1 ; - відомості про державну реєстрацію розірвання шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання до смерті: АДРЕСА_1 ; - відомості про державну реєстрацію народження дітей в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання до смерті: АДРЕСА_1 .
28.11.2023 відповідач подав до суду відзив та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
28.11.2023 представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №62022100140000060, яка мотивована тим, що згідно доданої до позовної заяви копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженні №62022100140000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відповідно до якого внаслідок ДТП ОСОБА_6 помер на місці ДТП та по даному кримінальному провадженні не завершене досудове розслідування та судовий розгляд, тобто не встановлено правомірність чи неправомірність дій водія транспортного засобу.
11.01.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області від Старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкасах) надійшла постанова від 08.12.2023 про закриття кримінального провадження №62022100140000060 від 22.08.2022 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.88-93).
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 22.01.2024 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 21.02.2024 було задоволення клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 11.03.2024 було закрите підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
09.04.2024 представник позивача надав заяву про продовження строку надання доказів сплати судових витрат, пов'язаних з наданняи правничої допомоги в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
ІІ. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Києві про відмову у визнанні потерпілим від 07.08.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні статусу потерпілого у кримінальному провадженні №62022100140000060 від 22.08.2022 (а.с. 12-13).
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Михайлівка Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.13 зворотня сторона).
ОСОБА_1 10.12.2022 надала інформацію про коло осіб першого ступеня споріднення по відношенню до загиблого, зокрема це батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.14 зворотня сторона).
Транспортний засіб - легковий автомобіль "KIA CEED", державний номер НОМЕР_1 був застрахований у страховій компанії АТ «СГ «ТАС» згідно поліса №206886034 (а.с.17 зворотня сторона).
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Києві із заявою про визнання потерпілого та залучення його до провадження №62022100140000060 від 03.11.2023 (а.с.23 зворотня сторона -24).
Кам'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали про витребування доказів повідомив, що направляє копії актових записів про народження №16 від 28.07.1979 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та №10 від 08.12.2006 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Решта актових записів за даними архівного фонду відділу відсутня (а.с.76-79).
Згідно листа Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові від 22.12.2023 №891/32.30-26 виявлено актовий запис про народження дитини у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не виявлено актових записів про шлюб ОСОБА_6 . Виявлено актовий запис про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 28.07.1979 Михайлівською с/радою Кам'янського району Черкаської області, батько - ОСОБА_4 , 1954 р.н., мати - ОСОБА_3 , 1955 р.н.(а.с.82).
Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 08.12.2023 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві 21.08.2022 о 21 год. 08 хв. надійшло повідомлення зі служби "102» про те, що 21.08.2022 о 21 год. 07 хв. у с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області по вул. Героїв Майдану в центрі села автомобілем марки "КІА" моделі "СЕЕD", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 здійснив наїзд на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який від отриманих травм помер на місці. Під час досудового розслідування не встановлено, порушень правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_5 , котрі знаходяться в причинному зв'язку з настанням наслідків у вигляді загибелі пішохода, ОСОБА_6 , тобто відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022100140000060 від 22.08.2022, постановлено закрити у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. (а.с.87-94).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
У справі, що перебуває на розгляді суду, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ці правовідносини урегульовано нормами ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV).
У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки(пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Таким чином обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
У пункті 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 вказаного Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Абзацами першим-третім пункту 36.2 статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому навіть відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 208/4598/21.
Водночас, згідно постанови про закриття кримінального провадження від 08.12.2023 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві 21.08.2022 о 21 год. 08 хв. надійшло повідомлення зі служби "102» про те, що 21.08.2022 о 21 год. 07 хв. у с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області по вул. Героїв Майдану в центрі села автомобілем марки "КІА" моделі "СЕЕD", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 здійснив наїзд на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який від отриманих травм помер на місці. Під час досудового розслідування не встановлено, порушень правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_5 , котрі знаходяться в причинному зв'язку з настанням наслідків у вигляді загибелі пішохода, ОСОБА_6 , тобто відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022100140000060 від 22.08.2022, постановлено закрити у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення., передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (а.с. 11-13).
За змістом постанови про закриття кримінального провадження:
- був допитаний в якості свідка водій автомобіля КІА СЕЕБ р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_5 , котрий показав, що автомобіль КІА СЕЕБ р.н. НОМЕР_1 належить його товаришу по службі ОСОБА_9 . Автомобіль він взяв у товариша 21.08.2022, з'їздити у власних справах. Автомобіль був в технічно справному стані, він його перевіряв візуальним оглядом, та при русі також несправносте не було. 21.08.2022 він рухався на вказаному автомобілі з м. Кропивницький в напрямку.
- згідно висновку судово медичної експертизи №05-6-02/233 від 06.10.2022 - смерть гр. ОСОБА_6 настала від поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що супроводжувалася переломами кісток їх скелету із ушкодженнями внутрішніх органів і масивною кровотечею та отяготилася гострою крововтратою із малокровністю внутрішніх органів. Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, можливо за механізмом ДТП, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, що зазначена у постанові, містять ознаку ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, а саме небезпека для життя. Смерть гр. ОСОБА_6 перебуває причинному зв'язку із даними ушкодженнями. В крові трупа виявлено етиловий спирт, кількість якого, промінюючи до живих людей, відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння.
- згідно висновку судової автотехнічної експертиза №СЕ-19/124- 23/7388-ІТ встановлено, що у дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля КІА СЕЕО д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , в момент виявлення небезпеки для його руху (зазначений у постанові), повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки (з технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування), тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. В момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний у постанові, водій автомобіля КІА СЕЕБ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця дорожньо-транспортної пригоди. За обставин зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, був вихід пішохода ОСОБА_6 на смугу руху автомобіля КІА СЕЕВ д.н.з. НОМЕР_1 в момент, коли водій ОСОБА_5 своїми одноособовими діями не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
Отже судом, не встановлено, що ДТП, що відбулася 21.08.2022, сталася внаслідок умислу потерпілого ОСОБА_6 або непереборної сили, а отже відсутні підстави, за якими відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), та не доведено, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Відтак, суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність обов'язку виплатити страхового відшкодування з підстав відсутності встановлення винної особи у вчиненні ДТП та відсутності страхового випадку.
Разом з тим суд відхиляє доводи відповідача про те, що вимоги позивача свідчать про те, що він не подавав страховику заяву про страхове відшкодування, що унеможливлює прийняття страховиком рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування. Суд прийшов до такого переконання у зв'язку з тим, що практика суду касаційної інстанції вказує на те, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
До того ж в своїй постанові від 16.02.2022 у справі № 554/3246/18 Верховний Суд зробив висновок: «Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, доводи відповідача з приводу неподання позивачем заяви є безпідставними.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
У позові надано обґрунтовані доводи про те, що мінімально гарантований загальний розмір страховоговідшкодування моральноїшкоди становить 78000,00 грн. (12 мінімальних заробітних х 6500,00грн.- встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2022 рік).
З урахуванням того, що на день настання страхового випадку (21.08.2022) мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 6500,00 грн, потерпілий мав батьків та неповнолітнього сина, тобто троє осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню зі страхової компанії на користь позивача, становить 26000,00 грн. (6500,00 грн. х 12 = 78000 грн. / 3).
Щодо стягнення шкоди, пов'язаної із втратою годувальника
Згідно з пунктом 23.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
В постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719сво20) Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформулювала такі правові висновки.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Особам, визначеним у частині першій цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував (частина друга статті 1200 ЦК України).
Частиною першою статті 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Тлумачення положень статей 1200 та 1202 ЦК України дає підстави для висновку, що одна із них визначає перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, а інша порядок відшкодування такої шкоди.
Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
У системному зв'язку зі статтями 1200, 1202 ЦК України положення пункту 27.2 статті 27 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV щодо строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, необхідно розуміти таким чином: страховик (у випадках, передбачених Законом, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами шляхом виплати страхових сум щомісячними платежами; перший платіж здійснюється не пізніше, ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.
Отже, вказаною нормою передбачено право страховика (у випадках, передбачених Законом, МТСБУ), а не обов'язок відшкодувати шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати.
Разом із тим, відповідно до абзацу другого частини першої статті 1202 ЦК України за наявності обставин, які мають істотне значення, та із урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки.
Суд виходить із принципу забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої дитини, яка позбавилась утримання свого батька через ДТП, а тому вважає можливим стягнення зазначеного відшкодування одноразовим платежем, відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України та буде відповідати особливому захисту дитини, передбаченому Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», й унеможливить порушення її майнового права.
У даній справі встановлено, що внаслідок ДТП (страхового випадку), яка сталася 21.08.2022, настала смерть потерпілого ОСОБА_6 . На момент ДТП на утриманні у ОСОБА_6 перебував його неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матеріали справи не містять доказів про перебування на утриманні померлого інших осіб. Тому право на отримання страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника, станом на момент смерті потерпілого мала одна особа ( ОСОБА_10 ). ОСОБА_11 на момент о 15 років 8 місяців 23 дні, загальна кількість місяців від дати смерті ОСОБА_6 21.08.2022 до досягнення 18 років позивачем становить 27 місяців, тобто 2 роки 3 місяці. Розмір відшкодування становить 6500,00 грн. х 27місяців = 175500,00 грн., що є меншим розміру мінімального розміру страхового відшкодування, розрахованого відповідно до п.27.2 ст. 27 Закону № 1961-IV - 234000,00 грн. (36 мінімальних заробіних плат на день настання страхового випадку х 6500,00 грн. - мінімальна заробітна плата). Ліміт відповідальності страховика 260000,00 грн.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Отже, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц (провадження № 61-29896св18), від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11 (провадження № 2-3632/11.
Позивач заявив вимогу про стягнення 182000,00 грн. майнової шкоди, оскільки суд не вправі вийти за межі позовних вимог, томурозмір відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача, становить 182000,00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку що у позов належить до задоволення повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону Уккраїни «Про судовий збір» суд стягує з відповідача 1 судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, а саме 2080,00 грн., пропорційно до задоволених вимог, на користь держави.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 26000,00 грн. (двадцять шість тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок смерті батька та 182000,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із втартою годувальника в особі батька.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» судовий збір у розмірі 2080,00 грн (дві тисячі вісімдесят гривень) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 04.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_2 , інші дані про особу суду невідомі,
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, юридична адреса: проспект Перемоги, 65, мм. Київ, 03062, інші дані про особу суду невідомі.
Рішення в повному обсязі складене 11.04.2024.
Суддя Н.П. Побережна