Справа № 709/437/24
10 квітня 2024 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ст. 173 КУпАП,
13 лютого 2024 року близько 22:20 ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , вчинила хуліганські дії, а саме виражалась нецензурною лайкою, ображала та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада
2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Водночас ЄСПЛ зазначає у п. 35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, ч. 3
ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, ст.ст. 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 була обізнана, що відносно неї складено протокол, який направлений до суду, в судові засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляла та не цікавилася про стан відомого їй провадження, а тому така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Крім того, потерпіла ОСОБА_2 також викликалася в судове засідання, однак з невідомих суду причин не прибула.
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив таке.
Згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
В свою чергу суд констатує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 996949 від 01 березня 2024 року, який складено стосовно ОСОБА_1 не розкрита об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, зокрема у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173 КУпАП. Також ані протокол, ані досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 вини у формі прямого чи непрямого умислу. Тоді як справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, зі змісту письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що
ОСОБА_1 13 лютого 2024 року в с. Першотравневе по вул. Троїцькій вживала на її адресу нецензурну лексику, ображала та погрожувала фізичної розправою. Надалі почала нападати на потерпілу та тягати її за волосся. Водночас у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказує, що в день події, а саме 13 лютого 2022 року, взагалі не виходила з будинку, займалася вихованням дітей, вкладала спати, годувала тощо. Будь-яких конфліктів з потерпілою у неї не було. При цьому зі змісту письмових пояснень ОСОБА_3 , які також знаходяться в матеріалах справи вбачається, що 13 лютого о 22:20 у неї мав місце конфлікт із ОСОБА_2 , яка нанесла їй тілесні ушкодження.
Разом з тим, в рапорті ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 13 лютого 2024 року зазначено, що на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , про її побиття Маляр Настею та іншою дівчиною.
Таким чином, наявні в адміністративних матеріалах письмові докази є суперечливими, та такими, що викликають сумніви щодо вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .
Письмові пояснення ОСОБА_2 , та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, які досліджені в суді, лише дублюють зміст порушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому суд їх до уваги не приймає, оскільки вони не можуть бути перевірені в судовому засіданні, в зв'язку з неявкою ОСОБА_2 .
З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, будь-які інші належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 адміністративні матеріали не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження стосовно неї підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Кваша