11 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/22876/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. (головуючий), Буравльов С.І., Шапран В.В.), прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2023
за заявою Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам
у справі № 910/22876/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас»
до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»,
за участю: Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»,
про стягнення грошових коштів,
28.03.2024 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через систему «Електронний суд» подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/22876/17.
Касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 ГПК юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
За змістом частини першої статті 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Із огляду на матеріали касаційної скарги її підписано представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Яковенком В.А.
До матеріалів касаційної скарги на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якої Яковенко В.А. без окремого доручення керівника уповноважений діяти та здійснювати від імені Міністерства юстиції України, яке не є учасником справи №910/22876/17, представництво цієї юридичної особи в судах України.
Жодних документів на підтвердження повноважень у Яковенка В.А. діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, у порядку самопредставництва учасника справи №910/22876/17 до матеріалів касаційної скарги не додано.
Суд також звертає увагу скаржника на те, що виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не підтверджує наявності повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги не додано.
Натомість скаржник просить Суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, якою є скаржник.
Ураховуючи зазначене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
Зважаючи на викладене, ураховуючи приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (щодо застосування коефіцієнту), за подання цієї касаційної скарги скаржникові слід сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і надати Суду документ, що підтверджує цю сплату.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
За змістом частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:
- документу(ів), що підтверджує(ють) наявність у Яковенка В.А. повноважень на підписання та подання касаційної скарги у порядку самопредставництва Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
- документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК, Суд
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №910/22876/17 залишити без руху.
2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
4. Звернути увагу усіх учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме: щодо реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу «Електронного кабінету».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Берднік