02 квітня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 925/221/24
за позовом Черкаської міської ради
до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради,
до Державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвина Олексія Вікторовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що до предмету спору - голова ліквідаційної комісії (комісії з припинення) Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" Бароян Едік Грачікович,
про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
Представники учасників справи:
Позивач - Слинько М.Г.;
Відповідач: Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради - Птуха В.І.;
Відповідач: Державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин Олексій Вікторович - не з'явився;
Третя особа: не з'явилась.
Секретар судового засідання Щокань В.М.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 19.02.2024 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, до державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвина Олексія Вікторовича.
1.2. Змістом позову є немайнова вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот", здійсненої державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 04.01.2024, запис 1000261110031001788.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що має грошові вимоги до ПрАТ "Софот", однак порушення порядку його ліквідації, зокрема щодо не розгляду грошових вимог кредитора та існування судового спору, позбавило можливості позивача заявити вимоги до цієї юридичної особи, що є порушенням прав позивача, відновлення яких можливе лише шляхом відміни державної реєстрації припинення цієї юридичної особи.
1.4. 22.02.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/221/24, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 14 год. 00 хв. 18.03.2024. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог голову ліквідаційної комісії (комісії з припинення) Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" Барояна Едіка Грачіковича.
1.5. Ухвалу суду від 22.02.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, відповідачу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради та третій особі на офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 23.02.2024 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 48-51), відповідачу Державному реєстратору Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 27.02.2024 вручено відповідачу (а.с. 52), третій особі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який не вручено та повернуто суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 53-58).
1.6. 13.03.2024 державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин Олексій Вікторович подав до суду письмові пояснення, у яких просив розглянути справу без його участі та повідомив, що юридичну особу Приватне акціонерне товариство "Торговий центр "Софот" припинено 04.01.2024 за номером запису 1000261110031001788. Підстав для відмови у нездійсненні державної реєстрації припинення юридичної особи у державного реєстратора були відсутні. Припинення юридичної особи відбулося у результаті ліквідації та проведено державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (а.с. 60-61).
1.7. 13.03.2024 відповідач Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив прийняти рішення суду у даній справі відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 62-63).
1.8. У відзиві на позов Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради зазначив, що після отримання повного пакету документів від заявника та перевіривши підстави для відмови згідно із вимогами статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", 04.01.2024 державний реєстратор Литвин О.В. вніс запис у ЄДР за номером 1000261110031001788 про припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот". Отже, державний реєстратор прийняв рішення у межах та на підставі чинного законодавства України.
1.9. У підготовче судове засідання 18.03.2023 з'явились представник позивача Слинько М.Г. та представник відповідача Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Птуха В.І. У підготовче судове засідання державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин Олексій Вікторович та голова ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" Бароян Едік Грачікович не з'явились.
1.10. 18.03.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.04.2024 о 11 год. 30 хв.
1.11. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.12. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.13. Днем вручення ухвал суду від 22.02.2024, 18.03.2024 відповідачу є 27.02.2024, 22.03.2024 - дні вручення судового рішення під розписку (а.с. 52, 83), третій особі є 23.03.2024, 18.03.2024 - дні отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи ( а.с. 49, 82) та 01.04.2024 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (а. с. 53).
1.14. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.15. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.16. 05.03.2024 суд з метою забезпечення прав відповідачів Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвина Олексія Вікторовича та третьої особи - голови ліквідаційної комісії (комісії з припинення) Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" Барояна Едіка Грачіковича бути поінформованими про розгляд справи №925/221/24 оприлюднив інформацію про розгляд справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а. с. 59).
1.17. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідачів та третьої особи про розгляд справи за їх участю.
1.18. У судове засідання 02.04.2024 з'явились представник позивача Слинько М.Г. та представник відповідача Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Птуха В.І. У судове засідання державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин Олексій Вікторович та голова ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" Бароян Едік Грачікович не з'явились.
1.19. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.20. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.21. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (“AlimentariaSanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
1.22. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
1.23. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.24. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.25. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.26. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.27. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвина Олексія Вікторовича та третьої особи - голови ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" ОСОБА_2 за наявними в ній матеріалами.
1.28. Представник позивача Слинько М.Г. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.29. Представник відповідача Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Птуха В.І. у судовому засіданні просила прийняти рішення суду у даній справі відповідно до вимог чинного законодавства.
1.30. 02.04.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
1.31. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/221/24.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є немайнова вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач стверджує про наявність кредиторських вимог до юридичної особи, яка припинена, порушення порядку ліквідації юридичної особи, що позбавило можливості позивача заявити вимоги до цієї юридичної особи і є порушенням прав позивача, відновлення яких можливе лише шляхом відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот"; існування кредиторських вимог позивача до ПрАТ "Софот"; законність державної реєстрації припинення юридичної особи; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.2. 20.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1372/22, яким позов задовольнив повністю, стягнув з Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на користь Черкаської міської ради 689378,39 грн безпідставно утриманих коштів (орендна плата), 10340,68 грн судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 29.02.2024.
3.3. У рішенні Господарського суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі №925/1372/22 суд встановив:
- згідно із Інформацією від 09.08.2022 з Державного земельного кадастру про право власності та речові права 26.12.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:020:0013, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Благовісна, 213, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення: 3.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) зареєстровано у комунальну власність міста;
- відповідач Приватне акціонерне товариство "Торговий центр "Софот" користуючись земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:04:020:0013 без правовстановлюючих документів коштів не сплатив, договір оренди не уклав, права на земельну ділянку не оформив;
- відповідач Приватне акціонерне товариство "Торговий центр "Софот" не виконав зобов'язання зі сплати безпідставно утриманих коштів (орендна плата) за землю у розмірі 689378,39 грн за період з 13.07.2019 по 31.10.2022.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. 01.12.2023 Черкаська міська рада надіслала голові ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" ОСОБА_2 заяву цінним листом з описом вкладення, у якій просила визнати кредиторські вимоги Черкаської міської ради на суму 786049,37 грн та включити дані кредиторські вимоги до ліквідаційного балансу ПрАТ "Торговий центр "Софот" (а.с.26-30), яку 08.12.2023 отримав ПрАТ "Торговий центр "Софот" (а.с. 31).
4.1.2. Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2024 державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин О.В. 04.01.2024 здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" номер запису 1000261110031001788 на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи про ліквідацію юридичної особи (а.с. 32-40).
4.2. Відповідачі доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимога, не подали.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи, обставини, що не пілягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. 20.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1372/22, яким стягнув з Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на користь Черкаської міської ради 689378,39 грн безпідставно утриманих коштів (орендна плата), 10340,68 грн судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 29.02.2024;
5.5.2. Приватне акціонерне товариство "Торговий центр "Софот" не виконало рішення суду від 20.09.2023 у справі №925/1372/22 та не сплатило Черкаській міській раді 689378,39 грн безпідставно утриманих коштів (орендної плати) за землю за період з 13.07.2019 по 31.10.2022;
5.5.3. 01.12.2023 Черкаська міська рада надіслала голові ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" ОСОБА_2 заяву про визнання кредиторських вимог на суму 786049,37 грн та включення їх до ліквідаційного балансу ПрАТ "Торговий центр "Софот";
5.5.4. 04.01.2024 державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин О.В. здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи про ліквідацію юридичної особи.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
6.1. Порядок припинення юридичної особи передбачений статтями 104 - 112 Цивільного кодексу України.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
6.3. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 1 статті 104 Цивільного кодексу України).
6.4. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України за рішенням її учасників, суб'єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
6.5. Відповідно до частиною 2 статті 79 Закону України "Про акціонерні товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
6.6. Згідно із частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
6.7. Відповідно до частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
6.8. Згідно із частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
6.9. Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
6.10. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи(частина 5 статті 105 Цивільного кодексу України).
6.11. Відповідно до частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
6.12. Частиною 1 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
6.13. Відповідно до частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
6.14. Згідно з частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
6.15. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (частина 9 статті 111 Цивільного кодексу України).
6.16. Відповідно до частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
6.17. Згідно з частиною 11 статті 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до податкового органу.
6.18. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина 12 статті 111 Цивільного кодексу України).
6.19. Відповідно до частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
6.20. Згідно із частиною 4 статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
6.21. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
7.1. Передумовою виникнення спору є не включення головою ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" ОСОБА_2 кредиторських вимог Черкаської міської ради у розмірі 786049,37 грн до ліквідаційного балансу ПрАТ "Торговий центр "Софот" .
7.2. Причиною виникнення спору є державна реєстрація припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на підставі рішення засновників (учасників) про ліквідацію юридичної особи.
7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на задоволення кредиторських вимог та включення їх до ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот".
7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 дійшла висновку, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.
7.5. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі №910/13125/19 дійшов висновку, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред'явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов'язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку є пред'явлення позову до державного реєстратора.
7.6. Верховний Суд констатував, що правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її учасника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого учасника як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог.
7.7. Тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.04.2020 № 2-р(ІІ)/2021).
7.8. Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
7.9. Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Цей висновок стосується і ліквідаційної комісії (ліквідатора), який за рішенням органу (особи), яка прийняла рішення про ліквідацію юридичної особи, вживає необхідних заходів щодо ліквідації юридичної особи.
7.10. Отже, настання наслідків у вигляді припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим за умов дотримання учасником цієї особи та її ліквідаційною комісією (ліквідатором) добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої положеннями цивільного законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Інша поведінка названих осіб суперечитиме таким засадам цивільного законодавства, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України.
7.11. Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №905/229/21 дійшов висновку, що припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації (за рішенням її учасників) є можливим виключно у випадку достатності майна цієї особи для задоволення вимог її кредиторів (платоспроможності боржника). Протилежний стан, а саме недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України обов'язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
7.12. Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №906/308/20 вказав на те, що якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку процедури її ліквідації.
7.13. Вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред'явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.
7.14. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 вказала на те, що якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.
7.15. Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.
7.16. Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
7.17. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
7.18. У постанові від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Процедура ліквідації юридичної особи може вважатися такою, що не була здійснена належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо.
7.19. 20.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1372/22, яким стягнув з Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на користь Черкаської міської ради 689378,39 грн безпідставно утриманих коштів (орендна плата), 10340,68 грн судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 29.02.2024.
7.20. Приватне акціонерне товариство "Торговий центр "Софот" не виконало рішення суду від 20.09.2023 у справі №925/1372/22 та не сплатило Черкаській міській раді 689378,39 грн безпідставно утриманих коштів (орендної плати) за землю за період з 13.07.2019 по 31.10.2022.
7.21. Черкаська міська рада надіслала голові ліквідаційної комісії (комісії з припинення) ПрАТ "Торговий центр "Софот" ОСОБА_2 заяву від 01.12.2023 про визнання кредиторських вимог на суму 786049,37 грн та включення їх до ліквідаційного балансу ПрАТ "Торговий центр "Софот".
7.22. 04.01.2024 державний реєстратор Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвин О.В. здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи про ліквідацію.
7.23. Ліквідація юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними.
7.24. Внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред'явлення безпосередньо до такої особи вимог про включення кредиторських вимог Черкаської міської ради до ліквідаційного балансу ПрАТ "Торговий центр "Софот".
7.25. Належним способом захисту прав та інтересів у даних правовідносинах є позовна вимога пред'явлена до державного реєстратора про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
7.26. Вимогу позивача про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" (ідентифікаційний код 21383123, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 213), здійснену державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвином Олексієм Вікторовичем від 04.01.2024 запис 1000261110031001788 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8.2. За подання позовної заяви до суду Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 29.01.2024 №35 (а. с. 13).
8.3. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору на користь платника - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у розмірі 3028,00 грн.
8.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.5. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачений Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради судовий збір у розмірі 3028,00 грн, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Торговий центр "Софот" (ідентифікаційний код 21383123, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 213), здійснену державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Литвином Олексієм Вікторовичем від 04.01.2024 запис 1000261110031001788.
Стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 10.04.2024.
Суддя А.І. Гладун