Справа № 362/2192/24
Провадження № 1-кс/362/248/24
11 квітня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024111140000238 від 01.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
02.04.2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області, яке поштою направлено 01.04.2024 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в ході проведення огляду місця події 31.03.2024 року службового автомобіля марки Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: в сумі 1000 (одна тисяча) грн., двома купюрами номіналами по 500 (п'ятсот) грн., серії СГ 7977085 та ЕЗ 1508990 - шляхом заборони користуватися та розпоряджатися, з метою забезпечення збереження речових доказівта отримання доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що 31.03.2024 до відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення інспектора СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що 31.03.2024 о 11 год. 33 хв., на узбіччі дороги по АДРЕСА_1 під час несення служби в екіпажі НОМЕР_2 разом зі старшим інспектором СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_6 з використанням службового автомобіля марки Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було зупинено за порушення ПДР екскаватор - навантажувач марки JCB, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . З метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, водій ОСОБА_7 перебуваючи у службовому автомобілі, надав інспектору ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 1000 грн.
31.03.2024 проведений огляд місця події, оглянутий службовий автомобіль марки Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому на задньому сидінні виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) грн., двома купюрами номіналами по 500 (п'ятсот) грн., серії СГ 7977085 та ЕЗ 1508990.
01.04.2024 вилучені грошові кошти в сумі 1000 грн., визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання шляхом зарахування на спеціально визначений депозитний рахунок уповноваженого банку, що обслуговує Головне управління Національної поліції в Київській області.
Слідчим в клопотанні вказано, що з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині вилучення та збереження речових доказів на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.
Власник майна про розгляд справи був повідомлений належним чином, але до суду не з'явився, що не перешкоджає його розгляд (а.с.23).
Заслухавши слідчого, вивчивши матеріали клопотання, кримінальне провадження за № 12024111140000238 від 01.04.2024 року, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що з матеріалів клопотання та кримінального провадження № 12024111140000238 від 01.04.2024 року, вбачається, що у провадженні СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України (а.с.4).
Згідно протоколу огляду місця події від 31.03.2024 року, на узбіччі дороги АДРЕСА_1 , де знаходився службовий автомобіль марки Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 проведено огляд даного автомобіля, в ході проведення якого на на задньому сидінні виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) грн., двома купюрами номіналами по 500 (п'ятсот) грн., серії СГ 7977085 та ЕЗ 1508990, які вилучено та поміщено до спец пакету №PSР1220528 (а.с. 8-11).
Постановою від 01.04.2024 року слідчим СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 було визнано речовими доказами вилучені грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) грн., двома купюрами номіналами по 500 (п'ятсот) грн., серії СГ 7977085 та ЕЗ 1508990, які вилучено та поміщено до спец пакету №PSР1220528 (а.с.12-13).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи, що слідчим доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, з урахуванням того, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовими доказами, а не накладення арешту може призвести до його приховування, знищення, або подальшого використання, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак клопотання підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024111140000238 від 01.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - задовольнити .
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно вході проведення огляду місця події від 31.03.2024 року, а саме на грошові кошти: 1000 (одна тисяча) грн., двома купюрами номіналами по 500 (п'ятсот) грн., серії СГ 7977085 та ЕЗ 1508990 - шляхом заборони користуватися та розпоряджатися, з метою забезпечення збереження речових доказівта отримання доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Текст ухвали оголошено 11.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8