справа № 366/3081/18
провадження № 1-кп/361/746/24
10.04.2024
10 квітня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110180000345 від 28.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка, Іванківського району, Київської області, громадянина України, повною загальною середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України,-
10 квітня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що по кримінальному провадженню ОСОБА_7 є обвинуваченим.
Прокурор вважає наявним ризик того, що обвинувачений, у разі доведення його вини в інкримінованому злочині, з метою ухилення від відповідальності може переховуватися від суду або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. Також, судом встановлено, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, а саме: запобіжного заходу у вигляді особисто зобов'язання, особистої поруки або домашнього арешту не зможе запобігти встановленому ризику та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли і продовжують існувати, які існували на момент обрання запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на недоведеність ризиків, на його думку, до підозрюваного можливо на даному етапі застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також вказувала про невідповідність клопотання нормам КПК України, оскільки прокурор ставить питання про обрання запобіжного заходу у період дії цього заходу.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд надходить наступних висновків.
Клопотання щодо продовження строку тримання під вартою порушено з метою запобігання ризикам, визначених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, на думку прокурора, обвинувачений, будучи на свободі, з метою ухилення від відповідальності може переховуватися від суду або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. Також, апеляційним судом встановлено, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, а саме: запобіжного заходу у вигляді особисто зобов'язання, особистої поруки або домашнього арешту не зможе запобігти встановленому ризику та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Положення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод» передбачає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Таким чином, згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Встановлено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вважає наявним ризик того, шо обвинувачений, у разі доведення його вини в інкримінованому злочині, з метою ухилення від відповідальності може переховуватися від суду або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. Також, судом встановлено, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, а саме: запобіжного заходу у вигляді особисто зобов'язання, особистої поруки або домашнього арешту не зможе запобігти встановленому ризику та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Прокурор вказує, що ризики передбачені п.п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України об'єктивно існують.
У ході розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 будь-яких належних і допустимих доказів, які спростовують обставини, зазначені прокурором не надано. Доводи захисту про невідповідність клопотання вимогам КПК України не спростовують наявності вказаних ризиків та можливості запобігання їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .
Суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Враховуючи наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків, суд вважає, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою.
Тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110,176-178,183,194,197,199,309,315,376 КПК України, суд-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 10 квітня 2024 року по 08 червня 2024 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Повний текст оголошено 11.04.2024 року о 16.00 год.
Головуючий суддя
ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3