Справа № 358/680/23 Провадження № 3-в/358/37/24
25 березня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., за участю адвоката Шапошника Є.В., розглянув заяву адвоката Шапошника Є.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 31.08.2023 року у справі, яка надійшла з ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, працює ККПК м.Обухів, охоронник, мешкає: АДРЕСА_1 , -
-за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.05.2023 в суд надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180947, 12.05.2023 року о 17-10 год ОСОБА_1 на автодорозі між с.Хохітва - с.Момоти керував транспортним засобом ВАЗ-21013 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.
Постановою суду від 31.08.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного, правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
12.12.2023 в суд надійшла заява адвоката Шапошника Є.В. про перегляд за нововиявленими обставинами даної постанови, оскільки вже після судового розгляду були встановлені свідки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не були допитані в судовому засіданні, однак були свідками події та їх покази мають суттєве значення для встановлення істини у справі.
Постановою суду від 04.01.2024 відкрито провадження за заявою адвоката Шапошника Є.В. про перегляд постанови суду від 31.08.2023 року у справі № 358/680/23 за нововиявленими обставинами.
Суд, заслухав пояснення учасників судового провадження, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд, виходячи із правової позиції Європейського суду з прав людини, який за певних умов також поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), зазначає, що на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість суду, в даному випадку, застосувати аналогію закону при перегляді постанови судду за нововиявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, хоча згідно міжнародних норм права це є невід'ємним правом особи (правом на справедливий суд, гарантованим ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду під час ухвалення судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Статтею 460 КПК України визначено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які вказують на специфічні правозастосовні помилки під час кримінального провадження, що пов'язані з особливими способами їх установлення.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є компромісним вирішенням конфлікту двох концептуальних підходів - необхідності виправлення допущеної судової помилки, що демонструє ефективність системи кримінальної юстиції, та забезпечення стабільності й непохитності судового рішення, що набрало законної сили, тобто додержання принципу правової визначеності.
При цьому провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення - повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом'якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.05.2023 року о 17-10 год ОСОБА_1 на автодорозі між с.Хохітва - с.Момоти керував транспортним засобом ВАЗ-21013 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судовим розглядом встановлено наступне.
В судовому засіданні захисник Безуглого - адвокат Шапошник В.В. підтримав доводи заяви про перегляд постанови суду від 31.08.2023 за нововиявленими обставинами та обгрунтував свою позицію наступним. З практики Європейського суду, стаття 6 §1 Конвенції не передбачає абсолютної заборони переглядати остаточні рішення. Європейський суд прямо допускає, що за певних, виключних обставин остаточне рішення може бути переглянуте навіть тоді, коли терміни його оскарження пройшли. Цей же принцип покладено в основу вимоги статті 6, що справа має бути розглянута «судом, встановленим на підставі закону». Згідно ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин. Відповідно до ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні. У справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 Верховний Суд дійшов наступних висновків: перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як: їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку в законну силу». В той же час сторона захисту повідомляє суд про те, що вже після набрання законної сили рішення по справі про адміністративне правопорушення № 358/680/23 ОСОБА_4 зустрів мешканців с. Медвин, Білоцерківського району Київської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які поцікавились у нього наслідками розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказані особи 12.05.2023 зупинялись на тому місці, де в той час поліцейські документували вище вказане адміністративне правопорушення і були також свідками оформлення матеріалів поліцейськими. Після того, як ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що він визнаний судом винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 130 КУпАП, то останні повідомили про те, що вони звернули увагу на оформлення матеріалів поліцейськими та могли б прибути до суду щоб надати свідчення. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджують про те, що вони побачили, що поліцейські оформляли адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, але ще до того як поліцейські почали складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно останнього, то ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що згідний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що поліцейські відповіли відмовою, мотивуючи тим, що погоджуватися на проходження огляду потрібно було зразу, при цьому на той ще час поліцейські протокол про адміністративне правопорушення ше не почали складати. Про існування свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при винесенні 31.08.2023 рішення Богуславському районну суду Київської області, а також Київському апеляційному суду по справі № 358/680/23 нічого відомо не було. Сторона захисту вважає, що покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сукупності з іншими матеріалами справи є суттєвими та істотними для об'єктивного розгляду і прийняття рішення у справі, а тому є підставою для перегляду судом раніше постановленого рішення. Зазначені обставини сторона захисту вважає нововиявленими. Просить скасувати постанову Богуславського районного суду Київської області від 31.08.2023 у відношенні ОСОБА_1 та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначив, що 12.05.2023 приблизно о 17-00 год він їхав своїм автомобілем разом із дружиною ОСОБА_3 в с.Момоти. На узбіччі автошляху с.Хохітва- Момоти вони побачили службовий автомобіль поліції та вирішили запитати у поліцейських як правильно їхати, оскільки їхали навмання. Неподалік від службового автомобіля співробітників поліції був припаркований автомобіль «ВАЗ 2101», поруч з яким перебувало троє цивільних осіб: два чоловіка та одна жінка. Потім він дізнався, що один з тих чоловіків був ОСОБА_1 . Коли вони зупинилися, то між поліцейськими та ОСОБА_1 була розмова. При цьому він чув, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак поліцейські відповіли відмовою та сказали, що слід було погоджуватися раніше, а тому на ОСОБА_1 буде складатися протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Однак при цьому співробітники поліції стояли біля машин і нічого не писали. Після того, як співробітники поліції вказали їм напрямок руху, вони поїхали. В листопаді 2023 на базарі в м.Богуслав він зустрів ОСОБА_1 та запитав як була вирішена вказана ситуація, на що Безуглий повідомив, що його визнано винним та накладено адміністративне стягнення. Він ( ОСОБА_2 ) запропонував свою допомогу в разі необхідності в суді підтвердити обставини, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Вони обмінялися номерами телефонів та розійшлися.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_2 та підтвердила, що під час розмови ОСОБА_1 із співробітниками поліції, яка відбувалася за її присутності, вона чула як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Однак співробітники поліції повідомили його, що слід було погоджуватися раніше. При цьому жодних документів у відношенні ОСОБА_1 ще не було складено.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 впізнали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як громадян, які підходили під час складання у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Додатково свідки надали аналогічні покази про те, що ОСОБА_1 то погоджувався, то відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння. Вони (свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) намагалися переконати ОСОБА_1 , щоб він пройшов огляд на стан сп'яніння, розмовляли із ним з цих підстав. В той час коли ОСОБА_1 погодився пройти огляд, йому було повідомлено, що вже пізно та слід було погоджуватися раніше. При цьому співробітники поліції ще не оформляли у відношенні ОСОБА_1 матеріали.
В судовому засіданні співробітники поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зазначили, що обставини події достеменно не пам'ятають, оскільки пройшов тривалий час після оформлення ними адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_1 . Однак зазначили, що під час спілкування із ОСОБА_1 до них дійсно підходили чоловік та жінка та питали дорогу.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить фіксування всіх обставин події.
У справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 Верховний Суд дійшов наступних висновків: перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як: їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку в законну силу».
Судом встановлено, що вже після прийняття судом постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якій суд дійшов висновку, що вина підтверджується відеозаписом з бодікамери, що є належним доказом у справі, стороною захисту були встановлені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили покази раніше допитаних свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 спочатку відмовився, а в подальшому погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Однак співробітники поліції повідомили йому, що вже пізно, хоча ще не розпочинали оформлення матеріалів та знаходилися поблизу службового транспорту.
Тобто, на момент прийняття рішення існували обставини, зокрема свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не були відомі ні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, ні суду. Відповідно якби ці обставини, які існували на момент прийняття рішення були відомі, то це б вплинуло на прийняття рішення. Зазначені обставини вказують на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є окремими записами та не відображають в повному обсязі подію, що мала місце 12.05.2023 року, що унеможливлює встановлення порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху, тоді як вказані відеозаписи у сукупності не свідчать про відмову останнього від проходження огляду на стан сп'яніння. Тобто умислу та мети порушувати Правила дорожнього руху в ОСОБА_1 - не існувало, так як він зазначав, та як підтвердили 4 свідка, що пройти огляд він не заперечує.
В сукупності з іншими доказами у справі, зазначені обставини виключають склад адміністративного правопорушення - порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки долучені відеофайли є фрагментарними та не містять фіксації всіх обставин події.
Відповідно з наявних у справі доказів (фрагментів відеозаписів) та з урахуванням показів свідків, як нововиявленої обставини, не вбачається відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду на стан сп'яніння, а відтак обставини викладені у протоколі не підтверджені належними доказами.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до частини другої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З наведеної правової конструкції вбачається, що в даному випадку надання доказів, історія їх походження та обов'язок доказування наявності правопорушення покладається на органи поліції.
Зазначені стороною захисту нововиявлені обставини жодним чином не спростовуються працівниками поліції, з огляду на що, суд погоджується з доводами, викладеними в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, стосовно того, що вказані в заяві обставини і надані на їх обґрунтування докази фактично спростовують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо відмови Безуглого пройти огляд на стан сп'яніння.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити також і на те, що усі сумніви в даному випадку мають бути трактовані на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Крім цього, процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви захисника ОСОБА_1 адвоката Шапошника Є.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Богуславського районного суду Київської області від 31.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.247, 251, 252, 283-285 КУпАП суд,-
Заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Шапошника Є.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Богуславського районного суду Київської області від 31.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП задовольнити.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 31.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець