Справа № 357/5251/24
Провадження № 2/357/2770/24
"11" квітня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Євтушок Ірина Олександрівна; 2) приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У квітні 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підписом адвоката Загоруйка Г.А. надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Повноваження адвоката, зокрема, щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18, від 29.05.2019 у справі № 202/5348/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана та подана до суду адвокатом Погребняком Володимиром Олексійовичем. На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви адвокатом надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої (правової) допомоги № 7 (ас/кс) від 24.12.2022 та ордер серії АІ № 1565390.
Відповідно до п. 1.1 (предмет договору) вказаного договору, адвокат Погребняк В.О. та клієнт ОСОБА_1 домовились про надання адвокатом клієнту правової допомоги щодо представництва його прав та інтересів як потерпілого, свідка, підозрюваного в правоохоронних органах: органах поліції, прокуратури та суду першої інстанції, а клієнт зобов'язався прийняти цю правову допомогу та оплатити її.
Пункт 1.2 договору визначає права адвоката для виконання п. 1.1 цього договору.
Отже, у вказаному договорі не визначено повноваження адвоката щодо представництва клієнта як позивача в цивільному процесі, а саме щодо підписання позовної заяви адвокатом шляхом окремого визначення такої дії в договорі.
Таким чином, вважаю, що вказані документи не наділяють адвоката безумовним правому підпису в інтересах та від імені клієнта (позивача) даної позовної заяви, оскільки такі повноваження не передбачені договором між адвокатом та клієнтом.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Глава 2 ЦПК України регулює порядок відкриття провадження у справі.
Стаття 185 ЦПК України входить до вищевказаної глави та визначає підстави залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява у даній справі підлягає поверненню заявнику (позивачу).
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 60, 175, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути разом з доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов