Справа № 292/390/24
Номер провадження 3/292/280/24
11 квітня 2024 року селище Пулини
Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого
АДРЕСА_1 , громадянина України,
-за ч.1 ст.130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 16 березня 2024 року о 21 год. 30 хв., по вул.Шевченка в селищі Пулини Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу, поведінку, яка невідповідала даній обстановці. Огляд на стан сп"яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки т/з та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на портативний реєстратор, чим порушив п.2.5 ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 не з"явився . На адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання , у якому він своєї вини у вчиненні даного адмінправопорушення не визнав , просив закрити провадження у справі про адмінправопорушення ,порушене відносно нього за ст.130 ч.1 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Розгляд клопотання просив проводити у його відсутності . Як зазначив ОСОБА_1 у своєму клопотанні , поліцейськими при складанні протоколу про адмінправопорушення порушено його права на захист, а саме -користуватися юридичною допомогою адвоката . Під час зупинки його т/з працівники поліції не проінформували його про конкретну зупинку транспортного засобу , не було задокументовано та не проведено належними та допустимими доказами факту порушення ним правил ПДР , які б давали право поліцейському зупинити його автомобіль. Крім того поліцейські не запропонували йому пройти огляд у медичному закладі , з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння та не вручили йому направлення для проходження такого огляду у медичному закладі. До тогож , у протоколі про адмінправопорушення не вказано назву,модель, серійний номер пристрою, який застосовується для відеозйомки, не зазначено номер та серію диску, відповідні файли не підписано ЕЦП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП долучено рапорт, направлення на огляд, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, постанову, розписку, заявку, довідку та компакт диск із відеозаписом.
З відеозапису фіксації обставин події вбачається, що після зупинки автомобіля , працівник поліції повідомив водію ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , що він створив аварійну обстановку на дорозі, та що у працівників поліції є відомості про те , що він перебуває у стані алкогольного сп"яніння , однак у постанові про притягнення до адмінвідповідальності за ст.ст. 122 ч.2, 126 ч.1 та ст.121 ч.5 ,серії ББА № 320519 , зазначається про те, що водієм даного т/з під час руху не увімкнено показчик повороту при повороті праворуч , відсутнє посвідчення водія та що водій не був престебнутий ременем безпеки .
З наданих матеріалів слідує, що порушення, які інкриміновано ОСОБА_1 виявлено працівниками поліції уже після безпосередньої зупинки транспортного засобу.
У ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису з фіксацією обставин події, працівником поліції не було обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
За таких обставин, вважаю, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень ПДР, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Долучені до протоколу докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно дост.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дослідивши надані матеріали справи, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.251, 283 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Гуц